LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові



НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Драгоманова





БОЧАРОВА Ірина Василівна


УДК 811.161.2'36 + 811.161.2'37





ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ПАРАМЕТРИ


НАЗВ РЕЛІГІЙНИХ СВЯТ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ


МОВІ





10.02.01 –- українська мова









АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук







Київ - 1999



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти України.


Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент

ШЕВЧУК Світлана Володимирівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри

культури української мови.



Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор

КАДОМЦЕВА Лариса Олександрівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, професор кафедри

стилістики української мови


– кандидат філологічних наук

ГРИЦЕНКО Тетяна Борисівна,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри української мови



Провідна установа: Чернівецький державний університет імені Ю. Федьковича,

кафедра української мови, Міністерство освіти України,

м. Чернівці




Захист відбудеться "22" лютого 2000 р. о 14-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти України (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 9).



З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти України (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 9).



Автореферат розісланий " 15 " січня 2000 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Гальона


Загальна характеристика роботи

Однією з проблем сучасного мовознавства є створення і дослідження мовної картини світу, концептуальної за своєю природою.

У цій картині значне місце посідають мовні одиниці на позначення такого різновиду суспільної свідомості, яким є християнство.

Християнство, яке виникло 2000 років тому, сформувало не тільки свою особливу методологію, поняттєвий апарат, але й багату та своєрідну лексику і фразеологію.

Християнські релігійні й народні свята активно вивчалися релігієзнавцями (С.Ф. Алмазов, П.Я. Пітерський, М.Ю. Брайчевський, І. Губаржевський, Л.І. Ємелях, Ю.Ф. Інжиєвський, В.М. Рябіков, М.С. Поснов та ін.), теологами (С.В. Булгаков, А.П. Голубцов, Св.І. Дамаскін та ін.), етнографами (Г.О. Булашев, О. Воропай, Г.В. Лозко, В.Т. Скуратівський, В.К. Соколова, М.М. Ткач та ін.). І лише останнім часом до них приєдналися мовознавці (С.Я. Єрмоленко, В.А. Ткаченко, Т.А. Харитонова, А.М. Шамота, Г.М. Яворська), які усвідомили необхідність комплексного вивчення зазначених одиниць, що суттєво збагатить наукові уявлення про матеріальну і духовну культуру українського етносу. Ці одиниці розглядаються як реалізатори мовного коду народної культури і потребують ґрунтовного лінгвістичного осмислення.

Назви релігійних свят ( НРС ) відображають поняття, сформовані носіями мови у процесі їх пізнавальної діяльності, і є позначеннями, або номінативними знаками, подій, що пов'язані з релігійним віруванням і відбуваються у визначеній релігійним календарем точці на осі часу. Отже, лексеми на позначення релігійних свят мають подійно-темпоральну семантику.

Вивчення часу в мові ґрунтується на розчленуванні цього поняття на час об'єктивний (природний), поняттєвий і граматичний.

Найдетальніше у мовознавстві досліджена граматична категорія часу дієслова – ядро функціонально-семантичного поля темпоральності (ФСПТ) (О.В. Бондарко, В.В. Виноградов, І.Р. Вихованець, Г.О. Золотова, В.М. Русанівський та ін.), а також синтаксична категорія часу простого речення і проблема часової співвіднесеності частин складного речення (А.П. Грищенко, Т.П. Ломтєв, Н.Ю. Шведова та ін.).

У східнослов'янському мовознавстві детально вивчалися лексико-граматичні засоби вираження часу: іменники (І.Г. Демченко, Н.А. Жабицька, М.П. Кочерган, Н.А. Потаєнко та ін.), прикметники (А.Д. Звєрєв, В.А. Каращук), прислівники (П.І. Білоусенко, Ф.І. Панков, Н.С. Семчинська, Р.А. Семергей). Упродовж останніх років активно вивчається сюжетний час (Н.М. Сологуб, В.А. Співак, З.Я. Тураєва та ін.).

Час отримав статус категорії, яка в мові має польову структуру. Цей сегмент мовної картини світу, а також суміжні з ним функціонально-семантичні поля простору, подійності тощо достатньо вивчені в їх ядерній частині. Периферії цих полів утворюють аплікативні зони, одну з яких заповнюють лексеми на позначення релігійних свят, що до цього часу не були об'єктом спеціального лінгвістичного дослідження. Як подійно-темпоральні номінативи, ці одиниці вирізняються особливостями семантики, морфологічних ознак та синтаксичних функцій, що і зумовлює потребу їх міжрівневого аналізу.

Актуальність дослідження. Подійно-темпоральні найменування становлять клас таких мовних одиниць, які мають специфічне сигніфікативне значення внаслідок властивої їм бінарної денотативної віднесеності. Це робить актуальним їх розгляд і як парадигматично структурованих лексем, і з позиції теорії ФСП, тобто визначення їх місця в ієрархії конституентів ФСП темпоральності з урахуванням властивих їм зв'язків і відношень з одиницями різних мовних рівнів у процесі функціонування.

Найменування релігійних свят потребують лінгвістичного осмислення і як одиниці вияву двох концептів (подія, час), і як системні елементи мови, що мають додаткову дистрибуцію в різних конотативних площинах.

Актуальною є і гносеологічна спрямованість роботи, а саме – комплексний аналіз мовних фактів, який передбачає вияв міжрівневої кореляції досліджуваних одиниць.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова і є складовою частиною комплексної теми кафедри "Лінгводидактичний опис функціонування української мови".

Мета роботи – довести, що:

– НРС як одиниці мовної системи мають специфічний вияв у межах фіксованої системи певних лінгвістичних параметрів;

– НРС посідають аплікативну зону в еквіполентній опозиції, яка утворена семантичними полями подійності і темпоральності;

– координати і обсяг зазначеної аплікативної зони зумовлені синтаксичною позицією НРС.

Для досягнення цієї мети дослідження ставилися такі основні