LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові

напр.: Се був день відпусту, день святого чудотворного Івана (О. Кобилянська) ; при особових займенниках, напр.: Прийшла вона, та провідна неділя (Панас Мирний). Також виділено підгрупу синтаксем у позиції синкретичного члена речення, а саме означення/обставини, напр.: Сірки святкували його, як з діда-прадіда велося: з кутею на Святвечір... (І. Багряний).

У придієслівній позиції ТС НРС виконують синтаксичну функцію обставини або додатка. ТС НРС-обставини займають позицію невідокремленої одиничної обставини, напр.: І місяць травень, коли наростає трава на сіно й на ліки, розквітав після Юрієвого дня (Ю. Яновський), та позицію відокремленого уточнюючого члена речення, напр.: То було в свято, саме на Івана...(Г. Хоткевич). Іноді ТС НРС-обставини вживаються як вставлені конструкції, напр.: Коли це – перед другою пречистою – ведуть Хруща у ланцюгах через Піски (Панас Мирний); утворюють нечленовані (неподільні) обставинні комплекси, напр.: На третій день різдва Мотря витягла з скрині нову спідницю, привезену од батька (І. Нечуй -Левицький); входять до складу порівняльних зворотів, напр.: Прибрано, як на Великдень (А. Головко), підрядних порівняльних речень, напр.: Помчимо, як дядько Сич на великдень (З. Тулуб) та прикомпаративних речень, напр.: Вода трохи тепліша, ніж на водохреща (М. Стельмах).

У придієслівній позиції ТС НРС вживаються у синтаксичній функції як прямого додатка, напр.: А то діждала неділеньки святої...(А. Тесленко), так і непрямого, напр.: З святою неділею будьте здорові! – сказав Балабуха...(І. Нечуй-Левицький).

Як темпоральні детермінанти ТС НРС в семантичному відношенні зазнають впливу з боку основи висловлення, виступаючи водночас носіями інформації про ситуації побічного або зумовлюючого порядку щодо тієї ситуації, яка становить зміст решти висловлення. У вищезазначеній позиції ТС НРС можуть реалізовувати лише темпоральну семантику – тоді вони виступають одиницею на позначення календарного відліку часу, напр.: На різдво іноді таке мете, що й світа божого не видно (Панас Мирний). Якщо ТС НРС актуалізують значення події, семантика речення ілюструється діями, притаманними релігійному святу, напр.: На великдень церкви в огнях (У. Самчук). Набір певних обрядів, ритуалів, властивих святу, є визначальним для вживання того чи іншого ТС НРС-гіпоніма, напр.: На великдень одного Стьопку підпускала до руки похристосатись (Панас Мирний) (свято – гіперонім, великдень – гіпонім).

У ролі "специфічного" члена речення деякі ТС НРС–детермінанти мають підрядні частини, що реалізують або подійну семантику, напр.: На свят-вечір, коли криничанські діди виходять кликати Мороза вечеряти, мати з Вутанькою посилають надвір і Данька (О. Гончар), або темпоральну, напр.: На сорок святих, коли день порівняється з ніччю, у школу вчительці треба нести сорок бубликів (Ю. Яновський).

Залежно від кількісної та морфолого-синтаксичної характеристики геортонімів виділено 7 інваріантних структурних типів (деякі з них мають квантитативні або позиційні варіації): № 1 – N1V(N2)1), напр., Успіння Богородиці; № 2 – N1V(Adj1), напр., Стрітення Господнє ; № 3 – N1, напр., Трійця; № 4 – (N1)N2, напр., свято Іллі, день Варвари; № 5 – (Adj1)N1, напр., Святий Миколай; № 6 – [Adj1N1], напр., Вербна неділя; № 7 – [Adj1plN1pl], напр., Різдвяні свята. Інваріантні структурні типи мають конкретні комунікативні реалізації у вигляді структурних моделей, які у синтаксичних позиціях можуть доповнюватися ситуативно обов'язковими поширювачами, напр.: Цього різдва вирішили одвідати Онисю (І. Нечуй-Левицький) – (Adj2)N2V (модифікація ІСТ № 2 – N1V(Adj1) і факультативними поширювачами, напр.: І так до самого Спаса (Панас Мирний) – prep(Pronom2)N2 (модифікація ІСТ № 3 – N1); ускладнюватися частками, напр.: ...тільки на святого Миколи зібралися...(О. Кобилянська) – (part)prep(Adj4)N4 (модифікація ІСТ № 5 – (Adj1)N1).

У третьому розділі – "Семантико-синтаксична характеристика НРС"– здійснено аналіз смислової та формальної організації досліджуваних одиниць.

НРС як компоненти семантичної організації речення виступають суб'єктом при граматичному предикаті, напр.: Настав страсний тиждень (А. Головко); граматичним предикатом, напр.: За тиждень великодень (Ю. Яновський); предикатним елементом, напр.: У четвер на сиропусному тижні я вирушив з Чигирина (П. Загребельний); непредикатним елементом, напр.: Святкували різдво (І. Багряний); Минулого вербного четверга стали зацвітати сади (М. Рябий)

НРС функціонують у вигляді прийменникових і безприйменникових форм, трансформація яких маніфестує їх статус як предикатних одиниць. Вони можуть розгортатися у просте елементарне речення, напр.: Був сонячний ранок провідної неділі (М. Коцюбинський), пор.: Була провідна неділя. Був сонячний ранок; у підрядну частину складної структури, напр.: Маруся з нетерпінням чекала зелених свят (А. Тесленко), пор.: Маруся з нетерпінням чекала, коли прийдуть зелені свята; одночасно у просте елементарне речення і у підрядну частину складнопідрядного речення, напр.: На великдень саме зацвіли сади (М. Стельмах), пор.: Був Великдень. Саме зацвіли сади; Коли був великдень, саме зацвіли сади.

Предикатні темпоральні синтаксеми НРС (ТС НРС) іноді функціонують також у складі порівняльних конструкцій, напр.: ...І не крути мені головою, наче кобила в спасівку (М. Стельмах) (пор.: І не крути мені головою, наче кобила, коли спасівка починається) та уточнюючих компонентів, напр.: Отак раз, на клечальній неділі, була Маруся у своєї подруги у дружках на весіллі і сиділа за столом (Г. Квітка-Основ'яненко) (пор.: Була клечальна неділя. Отак була Маруся у своєї подруги у дружках...; Отак раз, коли була клечальна неділя, була Маруся у своєї подруги у дружках...

Аналізований матеріал засвідчує, що трансформуються як безприйменникові форми ТС НРС, напр.: Купайлівської ночі козак тихо викликав Мар'яну до саду (М. Рябий), пор.: Була купайлівська ніч. Козак тихо викликав Мар'яну до саду; Коли прийшла купайлівська ніч, козак тихо викликав Мар'яну до саду, так і форми з прийменниками на, у/в, по, після, напр.: на: На різдвяні свята дістану, може, відпустку і приїду (О. Кобилянська), пор.: Прийдуть різдвяні свята. Дістану, може, відпустку і приїду; Коли прийдуть різдвяні свята, дістану, може, відпустку і приїду; у/в: У петрівку упали зими (Панас Мирний), пор.: Була петрівка. Упали зими; Коли прийшла петрівка, упали зими; по: Кошовий скликав велику раду зараз по великодні (А. Чайковський), пор.: Пройшов великдень. Кошовий зараз скликав велику раду; Як тільки пройшов великдень,кошовий зараз скликав велику раду; після: Після покрови пішли дощі (Панас Мирний), пор.: Пройшла покрова. Пішли дощі; Коли пройшла покрова, пішли дощі.

Як синтаксичний суб'єкт НРС функціонує у різних за складом реченнях: двоскладних повних і неповних та односкладних. У двоскладних реченнях залежно від семантики присудка геортонім набуває значення суб'єкта властивої йому дії, напр.: Минули великодні свята (І. Франко), суб'єкта ознаки, напр.: День був