LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові

специфічною є група назв постів.

4. Лексична парадигма НРС формується офіційно-церковними геортонімами та їх діахронічними синонімами, що можуть виникати внаслідок нових формулювань, і побутовими назвами.

5. Творення народних назв , синонімічних офіційним геортонімам, супроводжується транслітерацією іншомовних власних імен, антропоморфізацією агіонімів, паронімічною атракцією, детермінологізацією, що спричиняє появу морфологічних, словотвірних і фонетичних варіантів НРС.

6. У побутових геортонімах може експлікуватися прагматичний компонент на рівні назви сезону, його температурного режиму або погодних умов, вегетаційних особливостей рослин і пов'язаних з цим трудових процесів людини.

7. Геортоніми як одиниці лексичної системи утворюють синонімічні ряди, виявляють антонімічні відношення між словами - компонентами НРС, можуть бути полісемічними і омонімічними. Активним процесом у групі побутових геортонімів є паронімічна атракція.

8. Деякі однослівні та двослівні геортоніми утворюють похідні, що структуруються у кореневі гнізда.

9. Основу будь-якої НРС здебільшого складає непредикативне словосполучення, яке виступає його семантико-граматичним центром, що зумовлює визначення структурних типів геортонімів: іменниково-іменникових, іменниково-прикметникових та прикметниково-іменникових.

За граматичною семантикою стрижневого іменника і за ступенем злиття компонентів словосполучень серед офіційно-церковних НРС, які функціонують як повні найменування, виділяються сім інваріантних структурних типів, які припускають кількісні варіації та варіанти.

10. У межах тематичних підгруп назв христових та богородицьких свят в іменниково-іменникових та іменниково-прикметникових структурних типах підпорядковуючий іменник-девербатив має процесуальне значення і в разі редукції зазначених типів до одного слова утворює варіацію інваріантного структурного типа.

Для підгруп подвижницьких свят продуктивним є іменниково-іменниковий тип, якому підпорядковується непохідний іменник непроцесуальної семантики з можливою його редукцією.

Тематична підгрупа партитивних геортонімів і геортонімоїдів представлена прикметниково-іменниковим структурним типом з неможливістю редукції його компонентів.

Кількісний склад геортонімів зумовлений їх номінативною функцією і ступенем експлікації ознак денотата. В офіційно-церковних назвах семантичні ознаки представлені найповніше, що програмує дво- і багатослівні одиниці, але трапляються й однослівні найменування.

Тенденція до кількісного скорочення простих і складних геортонімів зафіксована у конструкціях іменниково-прикметникового типів. У перших вона зумовлена постпозицією означувального компонента, а у других – гіперо-гіпонімічними відношеннями між компонентами.

Морфолого-синтаксичний склад семи виділених інваріантних структурних типів геортонімів варіюється у межах відмінкової парадигми, що призводить до утворення структурних моделей – мовленнєвих варіантів.

Аналізовані одиниці мають неповну числову парадигму з флективною зміною головного компонента і вживаються тільки у формі однини або множини. НРС-темпоратив може доповнюватися поширювачами або ускладнюватися частками.

11. НРС як компоненти синтаксичної структури виконують функцію підмета у повному двоскладному та еліптичному реченнях; виступають головним членом односкладного речення; займають позицію поширювача граматичного центру речення- детермінанта; виступають прислівним поширювачем інших членів речення. Серед названих позицій виділяються присубстантивна та придієслівна.

У присубстантивній позиції НРС виконує функцію означення, виступаючи у ролі відокремленої прикладки.

Бінарна семантика НРС зумовила їх вживання у синкретичній функції додатка / обставини. У функції другорядного члена речення НРС займають синтаксичну позицію невідокремленої обставини, виступають відокремленими уточнюючими членами речення з часовим значенням, функціонують у складі нечленованих обставинних комплексів і як компоненти детермінуючих часових комплексів. У функції поширювача граматичного центру речення НРС утворюють просторово-часові комплекси разом з локативними детермінантами, характеризуються наявністю підрядних частин – реалізаторів їх семантичної природи.

12. ТС НРС функціонують у вигляді прийменникових і безприйменникових форм, трансформація яких у просте речення чи підрядну частину складної структури або одночасно у просте речення і підрядну частину підтверджує їх предикативний статус.

Здатність ТС НРС до трансформації зумовлена семантикою прийменника у їх складі і завжди реалізується за його відсутністю.

13. Як компоненти значеннєвої організації речення НРС беруть участь у формуванні відношень семантико-синтаксичного характеру – суб'єктних, об'єктних, адвербіальних та компаративних.

Адвербіальні ТС НРС функціонують як окремі словоформи або входять до складу обставинних комплексів. Перші виступають одиницями датування і виражені прийменниково-відмінковими формами. Вони: а) функціонують як векторний нуль; б) надають дії значення загального передування точці відліку; в) позначають початкову межу дії; г) вказують на кількість часу, в межах якого відбувається дія.

За допомогою других утворюються точково-векторні та кількісно-векторні комплекси, де ТС НРС виконують функцію векторного нуля.

Репрезентація циклічності часового потоку передається циклічно-точковими та циклічно-векторними комплексами.

У компаративних конструкціях з ТС НРС порівняння здійснюється за ступенем вияву дії і за ступенем вияву ознаки.

14. Отже, НРС є мовним виявом двох концептів (подія і час), і їх подвійна денотативна віднесеність зумовлює характерне розташування у мовній картині світу, де вони посідають аплікативну зону ФСП темпоральності і подійності.

Специфіка семантики аналізованих одиниць зумовила своєрідність їх лексичних, морфолого- та семантико-синтаксичних характеристик.

Актуалізація темпоральної або подійної семантики, яка залежить від контекстуального оточення, детермінує синтаксичну функцію ТС НРС.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Бочарова І.В. Функціонування темпоративних синтаксем в структурі простого речення // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць Українського державного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- К.: УДПУ ім.М.П. Драгоманова, 1997.- С.98–101.

2. Бочарова І.В. Адвербіальні темпоративи : семантико-синтаксичний аспект (на матеріалі художніх творів української літератури ХIХ-ХХ ст.) // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- К.: НПУ ім.М.П. Драгоманова, 1998.- С.213–218.

3. Бочарова І.В. Темпоративні синтаксеми – найменування релігійних свят (на матеріалі художніх творів української літератури ХIХ-ХХ ст.) // Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.-К.: НПУ ім.М.П. Драгоманова,1998.- С.157–165.

4. Бочарова І.В. Компаративні темпоративи: семантико-синтаксичний аспект (на матеріалі художніх творів української літератури ХIХ-ХХ ст.) // Система і структура східнослов'янських мов: Збірник