LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні та структурні особливості тематично-описового дискурсу "природа" у творах англійських письменників XVIII - початку XX століття

функціонування мовних одиниць у дискурсі ОП, семантико-стилістичний - для встановлення функціонального навантаження лексико-синтаксичних одиниць; гіпотетико-дедуктивний - для верифікації фактичного мовного матеріалу; квантитативний аналіз - для визначення кількості та пріоритетності вживання певної мовної одиниці; герменевтичний метод - для послідовного інтерпретування тексту; метод моделювання та фреймова презентація - для конструктивного когнітивно-дискурсного аналізу при вивченні й тлумаченні категорій значення і форми.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці системно і комплексно досліджено дискурс ОП в англійському реалістичному романі XVIII - початку XX ст. на підставі когнітивно-дискурсного та антропоцентричного принципів; уперше сформульовано визначення ОД і змодельовано його інформаційно-семантичну мережу/фрейм.

Теоретичне значення дисертації полягає у розробці теорії дискурсу англомовної художньої літератури, передусім виокремленні ознак типології дискурсу "природа", як загально повторюваних, так і унікальних. Дослідження дає змогу уточнити лексико-синтаксичний і семантичний статус ОД, визначити його прагматику. Результати аналізу можуть бути корисними для подальших комплексних досліджень композиційно-мовленнєвих форм у художніх творах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використовувати матеріал у теоретичних курсах з лексикології (розділ: "Принципи лексичних угруповань слів у тексті"), стилістики (розділи: "Роль контексту в актуалізації значення слова"; "Функціонування лексико-стилістичних засобів у дискурсі"; "Текст і надфразна єдність"; "Когнітивний і функціональний аспекти дискурсу"), лінгвокраїнознавства (розділ: "Слова з культурно-історичним змістом"), викладання англійської мови, на заняттях з дискурс-аналізу (розділи: "Взаємодія фрейму ДП і тексту"; "Денотативний і конотативний аспекти слова у створенні концепту"; "Концептуалізація слова в дискурсі"), а також для укладання навчальних і методичних посібників.

На захист виносяться такі основні положення:

1. "Опис природи" як мовностилістична категорія за композиційно-мовленнєвою організацією є можливою і достатньою одиницею художнього твору. В його функціонуванні відображаються і переплітаються явища лінгвістичного, екстралінгвістичного та стилістичного характеру.

2. Системність лексичного складу описів природи англійських романів дає можливість об'єднати слова в тематичне поле "пейзаж", що складається з трьох лексико-тематичних груп: "повітря", "земля", "вода", які вирізняються кількісним та якісним складом, а також частотністю функціонування їхніх елементів. Лексико-тематичні угруповання слугують засобом створення відповідного образу природи, який поєднує мовні та позамовні характеристики-ознаки.

3. Лексика дискурсів ОП в романах XVIII ст. здебільшого є предметно-номінативною. У ХІХ – на початку ХХ ст. спостерігається збільшення функціонально-образного навантаження пейзажів за рахунок частішого вживання таких мовностилістичних фігур, як метафори, метонімії, епітета, перифразу, а також синонімів, гіпонімів). Предметно-номінативна наочність поєднується з кольорами, запахами, тактильними й акустичними виражальними засобами; еволюціонуючи, переміщується концептосфера "пейзаж" у концептосферу інших понять.

4. Фреймовий підхід до концепту "пейзаж", як методологічний орієнтир, сприяв поглибленому вивченню ОП. Створений алгоритм дав змогу презентувати ОП не лише як елемент естетико-художнього відображення письменником дійсності, а й як складне, багатопланове явище із соціокультурними і прагматичними ознаками. Сконструйована семантико-інформаційна мережа дозволила відобразити концептуальний зміст дискурсу ОП та об'єднати всі елементи його смислу і стилю в єдине ціле.

5. Багатоаспектність англомовного дискурсу "опис природи" представлена активізацією різних лексико-тематичних одиниць, розмаїттям образних засобів, які в процесі концептуалізації виявляють індивідуально-авторський світогляд, актуалізують концептосферу англійської національної свідомості.

6. Лексико-семантичне та структурне оформлення дискурсної типології "природа" зазнає постійного впливу різних факторів, безпосередньо пов'язаних з кожним конкретним твором, що сприяє неповторності індивідуально-авторського стилю. Зміни кількісних і якісних показників відображають художню еволюцію дискурсної типології.

Особистий внесок здобувача полягає у вибірці та опрацюванні фактичного матеріалу (описові дискурси), який склав основу дослідження, у типологізації особливостей ролі описів природи, їхньої концептуалізації в англійському романі; у визначенні фреймової організації дискурсу ОП та інтерпретації результатів дослідження, в розробці теоретичних засад дискурсної типології "природа". Результати на всіх етапах дослідження отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації обговорювались на засіданні кафедри іноземних мов Національного університету "Львівська політехніка", на науковому семінарі з лінгвостилістики кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені І.Франка; на міжнародних науково-методичних, науково-практичних і фахових конференціях: "Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть" (Львів, 2003); ХІІ і ХІІІ Міжнародні конференції імені проф.С.Бураго (Київ, 2003-2004);
IX TESOL - Ukraine Convention: "Building Cross-Cultural Understanding Through ELT" (Горлівка, 2004); "Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції" (Львів, 2004); "Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики" (Львів, 2004); "Ювілейні четверті Каразинські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2004); "Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес" (Чернівці, 2004).

Основні положення дисертації викладено в тринадцяти опублікованих статтях і матеріалах наукових конференцій, з яких десять публікацій - у наукових виданнях, включених у перелік ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація загальним обсягом 224 сторінки (із них 186 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та аналізованих романів (бібліографія налічує 229 найменувань та 24 позиції джерел ілюстративного матеріалу), умовних скорочень, а також двох додатків. У дисертації наведено
15 таблиць і 3 рисунки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету й завдання дослідження, розкрито його теоретичне значення, практичну цінність, методологічну основу, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

Дослідження й розкриття механізмів смислотворення й розуміння тексту набувають першорядного значення при сучасній лінгвістичній когнітивно-дискурсній парадигмі. Композиційно-мовленнєва форма "опис" реалізує свої різноманітні форми, одна з яких - пейзаж, або опис природи, у якому поєднано опис як макросвіту - об'єктів, явищ природи і місцевості, - так і мікросвіту людини – емоційного стану персонажа та авторського ідіолекту. Це дає підстави визнати "опис природи" художнього твору його