LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні трансформації складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно-інформаційних текстах

І.О. Тараба. Лексико-семантичні трансформації складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно інформаційних текстах

УДК 811.112.2' 373.7 = 811.161.2' 372.7: 070

І.О. Тараба,

викладач

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Лексико-семантичні трансформації складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно-інформаційних текстах

У статті досліджено види лексико-семантичних трансформацій складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно-інформаційних текстах. Встановлено, що такі трансформації, особливо в газетному мовленні, – авторський прийом, який будується за загальномовними законами побудови тексту. Трансформація фразеологізмів підпорядковується закономірностям, які визначаються специфікою фразеологічних одиниць як стійких словосполучень і стилістичною спрямованістю таких змін.

Фразеологізми, як і інші лексичні пласти, відіграють важливу роль у побудові газетного тексту. Як зазначає А.М. Григораш, уже стала традиційною думка про дві функції газетної мови – інформативну та експресивну [1: 73]. Функцію експресії можуть виконувати як окремі слова, так і цілі висловлювання, покликані оживити виклад, зацікавити читача, дати матеріалу емоційний заряд. Цю ж функцію можуть виконувати й фразеологічні одиниці. Вони не тільки називають предмети, явища різного порядку, вони ще й характеризують їх. За ознакою суб'єктивної оцінки фразеологізми можна поділити на дві групи: одні дають позитивну оцінку явищам, інші – негативну. Вони загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях, виявляють ставлення автора до описуваного, допомагають логізувати думку. Фразеологічні одиниці (ФО) можна зустріти в тексті і в тій формі, в якій вони зафіксовані в словнику, й у видозміненій, трансформованій: "Покажи мені свій диплом, і я скажу, хто ти" (вихідна форма – скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти) [2].

Отже, з метою детальніше дослідити це явище, ми звернулися до аналізу ряду газетних статей. Актуальність нашого дослідження зумовлена особливою роллю ФО у мові ЗМІ та підвищеним інтересом до порівняльної характеристики споріднених та неспоріднених мов у сучасній лінгвістиці.

Слід зазначити, що образність німецької та української мов, їх стилістичні можливості доповнюються і збагачуються завдяки використанню стилістичних прийомів, контекстуального перетворення фразеологічних зворотів. Творче перетворення сталих сполучень обумовлюється певними стилістичними завданнями. Стилістичні прийоми контекстуального перетворення фразеологічних зворотів різноманітні, але в той же час вони носять системний характер. Трансформація фразеологізмів підпорядковується закономірностям, які визначаються специфікою фразеологічних одиниць як стійких словосполучень і стилістичною спрямованістю таких змін.

Метою нашого дослідження є виявлення типових, на нашу думку, лексико-семантичних трансформацій, які зазнають ФО в інформаціно-газетних текстах.

Об'єктом дослідження є лексико-семантичні трансформації німецьких та українських фразеологізмів у інформаційно-газетних текстах.

Випадки індивідуально-авторських перетворень складу фразеологізмів у газетних текстах досить різноманітні. Властива стійким словосполученням варіантність використовується журналістами, як засіб їх оновлення. При цьому заміна складових частин фразеологізмів може не відбиватися на їх значеннях:

"Bei der ersten Etappe der Tour der France rollen die 189 Fahrer noch im gemtlichen Tempo durch Luxemburg. Noch bersten alle Beine vor Kraft" (вихідна форма – vor rger (vor Lachen) bersten – мало не луснути через прикрощі (зі сміху) [3].

"Всі захищають дисертації, правила, а ти коптиш стелю у відділі" (вихідна форма – коптити небо) [2].

"Geht es in Deutschland gewhnlich nur ums Geld, treibt die Vertrgsfreiheit in den USA farbige Blten" (вихідна форма – ppige Blten treiben – розквітати пишним цвітом) [4].

"А хлопчик, хоч і став задумуватися над неприродністю ситуації, тактовно мовчав, щоб не завдавати матері зайвого болю" [2] (вихідна форма – завдавати горя). Німецькі вирази vor Kraft bersten, farbige Blten treiben та українські коптити стелю , завдавати болю не можна розглядати як варіанти фразеологізмів, оскільки компоненти нім. rger (Lachen) und Kraft, farbig und ppig чи укр. небо і стеля , горе і біль не мають семантичної близькості. Але прийом заміни компонентів фразеологічних одиниць міг виникнути завдяки наявності в німецькій та українській мовах явища варіантності усталених висловів.

Збереження значень фразеологізмів можливе і при ще більш значних, іноді навіть повних замінах їх складових частин:

"Inzwischen ist ihre Statur, deretwegen sie frher gehnselt wurde, ihr Kapital" (вихідна форма – Hab und Gut – майно, надбання) [4].

"Просто дивуєшся бачачи, як на твоїх очах безжалісно заривається в будматеріали літературний хист виконроба Баклана" (вихідна форма – закопувати талант (хист) у землю) [5].

Заміна складових частин фразеологізмів іноді призводить і до семантичних змін. При цьому можуть виникати відтінки значень, які вказують на ступінь прояву ознаки:

"Гадаю, ліпше не ризикувати, не зважаючи на те, що мистецтво передбачає деякі жертви (у кодексі своїх законів)" (вихідна форма – мистецтво вимагає жертв) [2].

"Ehemalige Freunde bers Internet suchen, finden und sich dann nach Jahren, teilweise sogar Jahrzehnten, in die Arme fallen" (вихідна форма – sich j-m in die Arme werfen – кинутись кому-небудь в обійми) [3].

"Дехто поглядав на чародійку, посміхався в кулак, але заперечувати їй не наважувався" (вихідна форма – сміятися в кулак) [5].

Зміна компонентів фразеологізмів у деяких випадках призводить до повної зміни семантики фразеологізмів:

"Die vierte Flasche ist ihm auch schon in den Kopf gestiegen. Er war betrunken" (вихідна форма – j-m etw. in den Kopf setzen – забити голову кому-небудь, чим-небудь, навіювати кому-небудь що-небудь) [3].

"На загальному, широкому тлі чіткіше видно, як деякі поети збиваються на дрібнотем'я, як інші самовдоволено милуються собою, ревно фіксуючи у віршах