LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні трансформації складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно-інформаційних текстах

по уму і, звичайно, по зовнішності, якщо у Гоголя була така зовнішність, як сьогодні у вас" (вихідна форма – бути близьким по духу) [2].

"Dass es dennoch kein Tag von Pleiten, Pech und Pannen wurde, sei den Gastronomen des Freizeit- und Erholungszentrums Wuhlheide zu danken. Die zeigten Gte, Herz und Seele und fanden innerhalb krzester Zeit die Mglichkeit, 25 Personen gut zu bewirten" (вихідна форма  Herz zeigen – проявити розуміння, добросердечність) [9].

Як німецькі, так і українські журналісти використовують варіанти фразеологізмів, оскільки в одному фразеологізмі стикаються компоненти різних стилістичних шарів. Сталі звороти при цьому поширюються здебільшого для вираження жартівливого, гумористичного або й сатиричного ставлення до описуваної ситуації:

"Und in diesem Fall mu jeder ausrufen: Das Ende krnt den Meister" (вихідна форма – das Werk krnt den Meister – майстра видно по роботі) [9].

"На машинці я майже ніколи не друкую. Думка у мене біжить швидше, ніж каретка друкарської машинки. Поки ти шукатимеш літеру, забудеш фразу. Потім не знайдеш. А якщо вона і вигулькне через певний час на поверхню, то уже здається тобі не такою" (вихідна форма  випливати на поверхню) [2].

Автори газетних статей інколи вміщують фразеологізм у незвичайний контекст, інколи розширюючи фразеологічний зворот різноманітними компонентами, використовуючи еліптичні конструкції та інші прийоми індивідуально-авторського перетворення фразеологізмів, найчастіше для досягнення за допомогою контрасту гумористичного або сатиричного ефекту:

"Коли ж у квартирі холоднеча, тоді природно виникає запитання: "Люди добрі, а де ж тепло?" При цьому кожен квартиронаймач це пекуче питання адресував тому відомству, котре давало йому житло" (вихідна форма – адресувати кому-небудь питання) [5].

"Doch wie sehr mssen sich die Brger tatschlich einschrnken? Bei Familie Legner, einem Otto-Normalverbraucher-Paar aus Berlin-Mitte, fragte Simone Schimollack nach" (вихідна форма − Otto Normalverbraucher− середній споживач) [10].

"Ihre Amtszeit luft noch bis 2004. Wollen Sie anschlieend um weitere vier Jahre verlngern? Mitte 2004 ist Schluss. Warum? Auch hier muss mal frisches Blut ran. Wie in jedem gut gefhrten Unternehmen. Haben Sie nicht Angst, von nun an als lame duck, als lahme Ente, zu gelten? Da kennen Sie mich schlecht" (вихідна форма − eine lahme Ente − інертна, безініціативна людина) [9].

"У науково-дослідному інституті, де працює Варзаносов, його характеризують як спеціаліста вищої кваліфікації. Але поведінка вимагає бажати кращого: схильні до чарчини ці золоті руки" (вихідна форма – мати золоті руки) [8].

Висновки та перспективи. Трансформація складу фразеологізмів у газетному мовленні − явище стилістичного порядку. Безперечно, зміна фразеологізму не може відбуватися сама по собі, без зв'язку з текстом (оточенням), у якому він функціонує. Тому це явище й розглядається в умовах контексту, з урахуванням його впливу на формування нової фразеологічної одиниці. Усі трансформовані фразеологізми викликають у пам'яті читача первісні фразеологічні одиниці. Читач одразу порівнює зміст первісного фразеологізму й нове, розширене значення його у прочитаному тексті. Це викликає певний стилістичний ефект. Нова експресивність фразеологізму дає можливість загострити наше сприйняття того, заради чого написаний газетний матеріал, чіткіше розмежувати позитивне й негативне ставлення до описуваних фактів. Тому трансформація складу фразеологічних зворотів, особливо в газетному мовленні, − авторський прийом, але будується він за загальномовними законами побудови тексту. Напрямок подальших розвідок полягає в дослідженні чинників, які обумовлюють здатність ФО змінювати свою сталу семантику й набувати певного стилістичного значення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  • Григораш А.М. Трансформація складу ФО у газетних текстах. – Х., 1999. – С. 56-60.

  • Літературна Україна. – 2005. – № 1. – С. 8-10.

  • Stern. – 2003. – №25. – С. 5-102.

  • Der Spiegel. – 2003. – №54. – С. 23-87.

  • Демократична Україна. – 2000. – № 3. – С. 1-7.

  • Чернишова І.І. Фразеологія сучасної німецької мови. – М., 1964. – С. 67-89.

  • Лазарева Э.А. Заголовок в газете. – СПб., 1989. – С. 300-342.

  • Сільські вісті. – 2004. – № 7. – С. 5-9.

  • Berliner Zeitung. – 1991. – № 4. – С. 5-10.

  • Neues Deutschland. – 2003. – № 8. – С. 4-32

  • Гаврись В.І. Нім.-укр. фразеологічний словник. – К: Радянська школа, 1981. – 397 с.

  • Friedrich W. Moderne deutsche Idiomatik. – Mnchen, 1976. – 354 S.


    Матеріал надійшов до редакції 06.06.2007 р.

    Тараба И.А. Лексико-семантические трансформации состава немецких и украинских фразеологизмов в газетно-информационных текстах.

    В статье исследованы виды трансформации состава немецких и украинских фразеологизмов в газетно-информационныхтекстах. Установлено, что такие трансформации, особенно в газетной речи, – авторский прием, который строится по общеязыковым законам построения текста. Трансформация фразеологизмов подчиняется закономерностям, которые определяются спецификой фразеологических единиц как устойчивых словосочетаний и стилистической направленностью таких изменений.

    Taraba I.O. Lexical and Semantic Structural Transformation of German and Ukrainian Phraseological Units in the Texts of the Newspapers.

    The article deals with the ways of structural transformation of German und Ukrainian phraseological units in the texts of the newspapers. It is determined that such transformations are the occasional stylistic means, which are based upon the general laws of text construction. Transformation of phraseological units is subjected to the regularities determined by the peculiarities of phraseological units as stable word combinations and by the stylistic direction of such changes.


  •