LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-синтаксичні засоби вираження слота вербальний симптом емоційного концепту страх (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози)

О.О. Борисов. Лексико-синтаксичні засоби вираження слота ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози)

УДК 81' 373=111

О.О. Борисов,

аспірант

(Житомирський державний університет)

Лексико-синтаксичні засоби вираження слота ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози)

У статті розглянуто прототипові шляхи лексичної та синтаксичної репрезентації слота ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепта СТРАХ у англомовному соціумі.

Одним з пріоритетних напрямків лінгвістичних розвідок у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми є вивчення взаємозв'язку емоційної сфери свідомості людини та мовної системи, яка використовується нею у процесі номінативно-комунікативної діяльності. Обраний об'єктом дослідження емоційний концепт СТРАХ (ЕК СТРАХ) інкорпорує інформацію про особливості мовленнєвої діяльності людини, яка переживає емоцію страху. У цей тип знань необхідним чином включаються мовні знання, що фіксують ту частину лексикону, яка залучається мовцем для вираження та опису страху, а також знання про характерні для емоційного мовлення синтаксичні структури. Як перші, так і другі перебувають у фокусі пильної уваги сучасних лінгвістів [див.: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7], що визначає актуальність пропонованої статті. Проте, незважаючи на активний інтерес до окресленої теми, до цього часу не було проведено детального розгляду лексичних засобів маніфестації основних слотів структури ЕК СТРАХ. Новизна та вибір предмета дослідження обумовлюються також відсутністю детального аналізу тих стилістико-синтаксичних структур, які використовуються автором під час передачі мовлення персонажів, які перебувають у стані страху. З огляду на вищевказане, метою цієї праці є лексико-стилістичний та концептуальний аналіз репрезентантів слоту ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ досліджуваного ЕК, а також виявлення та опис представлених у текстах оповідань прототипових синтаксичних структур, що оформлюють мовлення наляканої людини.

З погляду способу сприйняття та інтерпретації суб'єктом симптомів репрезентації емоцій, зокрема, у процесі комунікативної діяльності, усі засоби вираження страху розподіляються на вербальні та невербальні компоненти [1: 585]. Найкращим засобом передачі емоційних переживань, які являють собою складову частину культури будь-якого народу, є використання її мовних ресурсів. Мовна система є сама по собі достатньою для того, щоб своїми внутрішніми засобами виразити будь-який мисленнєвий зміст, включаючи різноманітні фрагменти емоційно-вольової сфери свідомості [4: 7].

Експлікована номінативними одиницями когнітивна структура слота ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ як одного із складників концептуального блоку СИМПТОМ ЕК СТРАХ втілюється у предметно-акціональному субфреймі [(ДЕЩО 1: частина (орган мовлення) діє ТАК)]. Найпростішим шляхом передачі емоційної інформації про переживання персонажем страху є залучення мовних одиниць. Лексичні засоби вираження суб'єктивної модальності страху визначаємо як такі, що беруть участь у творенні певної емоційної модальності значення висловлювання. Їх семантична структура відтворює слоти субфреймів ЗАГРОЗА, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ СТРАХУ, РЕАКЦІЯ.

У процесі вербальної репрезентації певної форми страху основне навантаження беруть на себе нейтральні одиниці, які складають емотивно-асоціативну лексику ЛСП "страх" (номінанти емоцій "кластеру страх"): She took a ragged breath. "Jeez, you scared me" (Harrel). Головну роль у формуванні семантики таких номінативних одиниць відіграє їх денотативне значення, яке формується навколо семи "стан страху", у той же час як конотація у формі негативної оцінності, постійно супроводжуючи зазначені лексеми, має неяскраво експлікований характер.

Для реконструювання інформації вищезазначених субфреймів ЕК СТРАХ активно використовується оцінна та емотивно-оцінна лексика різної частиномовної приналежності периферійних зон відповідних ЛСП "страх" (конотативні одиниці, які в експлікованих якостях, властивостях об'єкта номінації, пропущених крізь призму ЕК СТРАХ, відбивають емотивно-оцінне ставлення до нього самого номінуючого суб'єкта). Так, відтворення зони СИМПТОМ СТРАХУ з інформацією про внутрішні та зовнішні реакції організму на страх може відбуватися також із залученням стилістично-зафарбованої лексики, наприклад, елементу сленгу: "Tell, me, Mary, have you heard anything yet from that foreign study program?" "No, and I'm on pins and needles. You know how I feel about that..." (Harrel).

У вербальному мовленні героїв твору, охоплених страхом, виявляється також оцінювання впливу загрози на суб'єкта-пацієнса, характер якої реконструюється у її якісних (статичних) характеристиках та динамічних параметрах (пропозиція [ТАКИЙ ДЕЩО / ДЕХТО: агенс (загроза)]. При цьому вживання атрибутів прикметникового ЛСП "страх", які відтворюють якість як активну ознаку "каузуючий страх", переводить інформацію у зону слота ДЕХТО: експерієнцер (людина), вказуючи на те, яку саме емоцію переживає персонаж: "He was slipping down the icy slope. There was something...horrible in that long, slow slide" (Hood).

Слот ДЕЩО: контейнер (форма страху) субфрейму СТАН СТРАХУ може уточнюватися вузлом ТАКИЙ, маніфестований як нейтральними, так і конотативними прикметниковими та дієслівними лексичними одиницями. Так, в оксюморонній конструкції an awful fear фрагмента "I hate them for it, and yet all the time deep down in me I have an awful fear that they are right" (Maugham) оцінний атрибут відіграє роль інтенсифікатора, розкриваючи ступінь прояву градуальності ознаки страху.

У складі англійського лексикону функціонують також засоби, які виражають страх у мовленні персонажів у "чистому вигляді" [2: 89]. Такими спеціалізованими засобами маркування емоцій є вигукові слова та конструкції, які спрямовані на передачу поточних емоцій безпосередньо у конкретній ситуації [1: 647], забезпечуючи ідентифікацію емоції та компактність переданого смислу у мовленні [7: 164]. Семантика вигуків відрізняється тим, що сигніфікативним компонентом значення є поняття емоції, а не сама емоція, про що свідчить факт їх фіксації в мові та закріплення емотивного значення за певною послідовністю фонем [2: 97-99]. При їхньому вживанні наявний сильний фонетичний аспект, оскільки семантика вигуків повністю залежить від інтонації [7: 164]. Допоміжним засобом інтонаційного та