LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістична парадигма української поезії пісенного жанру 60 - 80-х років ХХ ст.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ





РОМАНЧУК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА



УДК 811.161.2:81'42+371





ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНА ПАРАДИГМА

УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ПІСЕННОГО ЖАНРУ

60–80-Х РОКІВ ХХ СТ.




Спеціальність 10.02.01 – українська мова





АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціїна здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







КИЇВ-2007

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України.


Науковий керівник кандидат філологічних наук

Бибик Світлана Павлівна,

Інститут української мови НАН України,

старший науковий співробітник відділу

стилістики та культури мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Жайворонок Віталій Вікторович,

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,

провідний науковий співробітник відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов;


кандидат філологічних наук

Шевченко Лариса Леонідівна,

Український мовно-інформаційний фонд НАН України,

старший науковий співробітник.


Провідна установа – Національний педагогічний

університет імені М.П. Драгоманова

Міністерства освіти і науки України,

кафедра стилістики, м. Київ.



Захист відбудеться "29" травня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій Інституту української мови НАН України (01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні та Інституту української мови НАН України (01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).



Автореферат розіслано "25" квітня 2007 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук В.М. Фурса

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Функціонально-стильова парадигма сучасної української літературної мови представлена художнім, офіційно-діловим, публіцистичним, науковим, розмовним, епістолярним, конфесійним стилями, кожний з яких перебуває в динаміці, в кожному з яких відбуваються "активні процеси творення як нових засобів мовної виразності, так і формування нових стильових жанрів" 1. Відповідно "лінгвістичного опису потребує як сама тенденція, так і система мовних засобів, що є специфічною або ідентифікуючою для певного стилю, варіанту стилю, жанру" 2 .

Увага до тенденцій розвитку жанрів літературної мови спричинила актуалізацію наукових досліджень цих процесів як з погляду лінгвостилістики (про мову історичних романів – С.Я. Єрмоленко, В.А. Буда, Л.Ю. Бурківська, Л.В. Голоюх, В.В. Красавіна; думового епосу – Т.П. Беценко, кінопрози – Н.Ф. Непийвода; сатирично-гумористичних творів – А.С. Попович, Т.А. Шульга та ін.; оповідань – Л.Л. Шевченко, С.П. Бибик та ін.; есеїстики – С.Я. Єрмоленко; телевізійного інтерв'ю – Г.О. Денискіна; науково-популярної літератури – І.С. Гнатюк, Т.І. Панько; про мову Кодексів Законів України – В.Г. Рогожа), так і культури мови (зокрема, про мовні стереотипи в комунікаціях лікаря – В.Я. Юкало, Н.П. Литвиненко).

Щодо мови поезії, то в українській лінгвістиці мало робіт з осягнення особливостей того чи того її жанрового різновиду. Стосовно ж мови поетичних творів, що стали піснями, відомо лише про спроби визначити індивідуально-авторські трансформації фольклорно-пісенних асоціацій у поезіях А. Малишка та Д. Павличка (С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт).

Тим часом тексти української поезії пісенного жанру (далі пісенної поезії –ПП) – важливий складник української поетичної творчості. Пісенний текст порівняно з іншим віршованим відзначається характерною ритміко-інтонаційною будовою, фоностилістичними властивостями, експресією, складом лексики та характерною сполучуваністю слів. Структурно-семантичні риси пісенного тексту спричинили його орієнтацією на доступність фрази слухачеві, на легке, швидке декодування метафоричних висловів, на озвученість. А це так само вимагає від поета створення певної звукозмістової гармонії, опертя на лексичні, семантичні, ритміко-інтонаційні повтори, використання фольклорного образотворчого потенціалу слів, словосполучень, словоформ, послуговування певними лексично-образними та емоційно-експресивними стереотипами.

Мовний матеріал текстів ПП є базою для побудови моделі систематизованого опису процесу розвитку певної жанрово-стильової системи, що перебуває в динаміці, якісно змінюється в часово-просторових координатах національно-мовної практики, зберігаючи при цьому традиційне лексико-семантичне ядро. Такою моделлю в роботі обрано лексико-стилістичну парадигму (ЛСП).

___________________

1 Єрмоленко С. Я. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями й методи дослідження // Мовознавство. – 2005. – № 3-4. – С. 125.

2 Шевченко Л. І. Стилі сучасної української мови. Проблема структуризації // Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С. 185.

Отже, актуальністьдослідження зумовлена декількома чинниками. По-перше, тексти ПП практично не введені в обіг лінгвостилістичних досліджень, а тому фактично не вписані в контекст історії української літературної мови другої половини ХХ ст.

По-друге, вивчення мовностилістичних параметрів українських поезій пісенного жанру 60–80-х рр. ХХ ст. поглибить інтерпретацію словесно-образної системи віршової мови. Це зумовлюється потребою характеристики мови художньої літератури щодо її визначального впливу на розвиток літературної мови, власне текстів, що розраховані на масову аудиторію, популяризацію і багаторазовий повтор. Така наукова робота стає в ряд з дослідженнями словника мови поезії другої половини ХХ ст., мовних інновацій у поезії шістдесятників, що репрезентують концептуально-поняттєвий зміст української літературної мови в певному часовому вимірі.

По-третє, "парадигматичний" підхід до оцінки мовностилістичних фактів дає змогу простежити еволюцію народнопісенної лексично-образної системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з науковою темою відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України "Концептуально-знаковий і стилістичний вимір історії української літературної мови ХІХ-ХХІ ст.".

Мета роботи – встановити типологічні ознаки поезії пісенного жанру 60–80-х років ХХ ст. через вияви парадигматичної організації лексики.

Для досягнення цієї мети передбачено виконання таких завдань:

  • систематизувати й узагальнити загальнотеоретичні підходи до вивчення парадигматичних зв'язків у мовних підсистемах, окреслити типи парадигм у лінгвостилістиці;

  • описати жанрово-стильові параметри пісенного тексту;

  • установити склад,


  •