LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістична парадигма української поезії пісенного жанру 60 - 80-х років ХХ ст.

повтор є хронологічним компонентом в історичній поетиці пісенного фольклорного жанру. Якщо у фольклорному тексті пісенний повтор забезпечує його музично-ритмічну організацію, створює колорит вільної, невимушеної розмовної стихії, то в поетичних літературних творах ця фігура стає дієвим лексико-стилістичним засобом, що використовується і як ритміко-мелодійна структура, і як спосіб створення і підтримування змістової цілісності художнього тексту.

У роботі представлено номінативно-експресивні функції композиційних лексичних повторів – анафоричні, епіфоричні повтори слів, словосполучень.

Зокрема відзначено, що лексична анафора сприяє збільшенню семантичного обсягу мовної одиниці. Саме такий тип повтору створює основну тональність, яка супроводжує всю пісню, нарощує враження, забезпечує експресію інтенсивності вияву ознаки, напр.: "Чую тебе я в дзвоні світання, Чую тебе я в скрипки благанні, Чую тебе, як печаль забринить" (Р. Братунь).

Перманентна лексична анафора утворює певний музично-ритмічний малюнок: а) мінорні словесно-музичні образи з експресією роздуму, елегійності, спокою, тяглості і под., напр.: "Сніги, сніги, як білі, білі мрії, Сніги, сніги, як білі, білі солов'ї" (А. Демиденко); б) з лірично-мажорною тональністю, як-от: "Полісяночко, полісяночко, Луки райдужні, синя вись. Полісяночко, полісяночко, Біля мрій моїх зупинись" (В. Крищенко).

Лексична епіфора у текстах ПП 60–80-х рр. ХХ ст. використовується поодиноко, напр.: "Я для нього, мов чужа, Лебеді, Лебедить моя душа, Лебеді"; "Знову осінь і зима, Лебеді, А я все ходжу сама, Лебеді" (Є. Летюк).

Як одну з найпоширеніших форм лексичного повтору зафіксовано номінативний лексичний ланцюжок – форми варійованого та неварійованого повтору слова/словосполучення. За структурною характеристикою це повтор контактний, концентрований. Окрім того, що такі повторювані одиниці забезпечують цілісність тексту, вони створюють ефект сповільнення, спеціального підкреслення основного мотиву, надають рядкам певної музично-ритмічної організації. Напр.: "Щедре літо, щедре літо Квітне на ослоні, Всім дарує, мов намисто, Яблука червоні" (А. Демиденко); "Хлопця чекаю, Що зігріває душу мою, душу мою" (Ю. Гойда). Стилістична різноманітність властива варійованим повторам, у які вводяться: а) прикметникові епітети-конкретизатори просторових, колірних, емоційно-психологічних, суб'єктивних ознак референтів: "Там, де зустрів тебе, там шумить і нині Гай,зелений гай. Там полюбив, як я, твої очі сині, Гай, зелений гай" (Ю. Рибчинський); б) займенниковий інтимізований епітет: "Спи, моя, спи, моя зоре, Люлі, моя Катерино" (М. Нагнибіда); в) образне порівняння: "Чи дорогу тобі, може, хтось перебіг, Чи тебе забарили вітри норовисті, Що так рано в саду Раптом сніг, Сніг, як сміх, на зеленому листі?" (М. Ткач).

Мовно-естетичну функцію виконують симетричні побудови лексичних повторів-підхоплень. Ці фольклорно-пісенні за походженням структури призначені викликати в уяві певні асоціації. За ритмічно-інтонаційною організацією цей тип повтору багатоплановий: слово, словосполучення в кінці першого віршового рядка ніби стверджує закінчення мовообразу; початок другого ж завжди потребує продовження. Пор.: "Та бита ордою скажених вітрів Стежина до мами, стежина до мами, Стежина побігла поміж ясенів" (К. Лазаренко).

У стилістиці аналізованих ПП спостерігаємо явище поєднання різних структурних типів лексичного повтору: а) анафоричного дистантного та контактного повторів для виокремлення смислових центрів строфи: "Щирий сміх торкався вуст твоїх, Щирий сміх, як перший сніг. Та днів нестримний біг, Та днів нестримний біг Змести навік не зміг той перший сніг" (М. Стельмах); б) повтору-потроєння та варійованого номінативного лексичного ланцюжка як сполучення ритмомелодійного та семантично вагомого компонентів: "Ти в косу, Ти в косу, Фіолетові квіти вплітала. Їх красу, їх весняну красу, Як неждану любов пригортала" (Д. Луценко).

Підґрунтям для розрізнення типів синонімічного повтору є їх експресивні плани – лірично-пісенний та публіцистичний. Спостережено, що в ліричних ПП мовні та контекстуальні синоніми взаємопідсилюють семантичну структуру повтору, сприяють відображенню психології ліричного героя, стану збудження, емоційного реагування на що-небудь. Напр.: "Ці вулиці рідні, ці парки і ріки Я буду любити, кохати навіки, Навіки клянуся тобі" (С. Романів). У текстах громадянського звучання контекстуальні синоніми створюють мажорну висхідну тональність: "Руку розправив – кличе Нашу сім'ю трудівничу В завтра іти величне – Світле, комуністичне" (Ю. Петренко).

Досліджено, що ЛСП можна інтерпретувати і як зв'язномовну, текстоцентричну систему номінацій, об'єднаних сигніфікативно-репрезентативними функціями. Ключові слова ЛСП аналізованих ПП забезпечують асоціативно-образну зв'язність, лексико-тематичну підпорядкованість змістових елементів віршового тексту. У зв'язку з цим розглянуто лексико-семантичний повтор.

Як один із виявів лексико-семантичного повтору в аналізованих ПП представлено перифразування, що забезпечує асоціативно-образне варіювання наскрізного словесного образу, його різнобічну мовно-художню функцію. Наприклад, у ПП Р. Савицького "Червоні маки": "Червоні маки – квіти кохання, Ясні надії, тихе бажання. Червоні маки – отруйний цвіт, Гірка омана юних літ, Зрадливе розставання" (Р. Савицький).

Різновид лексико-семантичного повтору – наскрізний вертикальний мовообраз, що реалізується як:

а) лексичний неварійований повтор ключового слова-образу за межами строфи – в усіх наступних. Це забезпечує виокремлення номінативно-експресивної функції фігури повтору, інтенсифікації зорових образів, напр.: "Степом, степом Розгулись гармати, Степом, степом Клекіт нароста... Степом, степом Падають солдати, А кругом Шумлять жита" (М. Негода);

б) варіювання морфологічних ознак повторюваної одиниці, її сполучуваності, що урізноманітнює зорові, звукові, емоційно-психологічні асоціативні ефекти від мовообразів, посилює концентрацію на референті наскрізного мовного образу. Пор. такі контексти: "Березам сниться тепле літо, Березам сниться світлий гай. На лузі розцвітають квіти, Гуляє вітер-квітограй, Березам сняться юні хмари, Що йдуть, закохані, до них" (П. Голубничий); "Чуєш, мамо, горлиця мені знову Нагадала давню пісню колискову"; (М. Ткач); "Чуєш, ненько, вічна пісня та, Що з дитинства несу через всі літа!"; (М. Ткач); "В полі, мамо, з пісні проросло жито, Буде, мамо, наша пісня жити!" (М. Ткач); "Чуєш, мамо, учини ж мою волю, – Доки світ в вікні, даруй свої пісні!" (М. Ткач);

в) кореневий повтор, напр.: "Літо-літепло Поміж нас зійшло, Стиглістю заграло, Нас причарувало" (А. Демиденко);

г) використання стилістичних функцій синонімії, що сприяє уточненню смислів, урізноманітненню пояснень аналогічних ситуацій, а саме: "Твоя душа понад літами, Що все несуть мене у далі. На всіх шляхах я чую серця твого крик: –Не відкладай доріженьку до мами, Не відкладай доріженьку до мами, Щоб не спізнитися навік" (А. Демиденко).

У створенні наскрізного вертикального мовообразу відзначено роль ампліфікації, варіювання сполучуваності ключових одиниць ПП. На прикладі популярних ПП А. Демиденка, В. Крищенка, М. Луківа, Ю. Рибчинського та ін. розглянуто функціонування