LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів 5 - 7 класів

21


ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ


УДК 372. 880. 3





НІКІТІНА Алла Василівна




ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ

ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

5-7 КЛАСІВ



13.00.02 – теорія і методика навчання української мови




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук








Київ – 2000




Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті.

Науковий керівник - докторпедагогічних наук,професор

ПЕНТИЛЮК Марія Іванівна,

завідувач кафедри українського мовознавства,

Херсонський державний педагогічний університет.


Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

БІЛЯЄВОлександр Михайлович,

головний науковий співробітник лабораторії

методики української мови,

Інститут педагогіки АПН України;


- кандидат педагогічних наук, доцент

ОСТАПЕНКО Наталія Миколаївна,

завідувач кафедри методики та культури

української мови, Черкаський державний

університет ім. Б.Хмельницького.


Провідна установа - Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С.Сковороди, кафедра української мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків.


Захист відбудеться "27" грудня 2000 р. о 16 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки АПН України.


Автореферат розісланий "25" листопада 2000 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Навчання української мови в сучасній загальноосвітній середній школі у світлі вимог державної національної програми "Освіта" ("Україна. ХХІ ст."), концепцій мовної освіти, проекту державного стандарту змісту шкільного предмета "Українська (рідна) мова" повинно бути спрямоване на формування особистості, яка вільно володіє мовними засобами в будь-якій мовленнєвій ситуації, аргументовано висловлює свої думки, дотримується правил мовленнєвого етикету. Відтак постає необхідність удосконалення технології уроку мови, способів і засобів навчання, надання пріоритету комунікативно-діяльнісному й функціонально-стилістичному підходам до вивчення мовних явищ.

Посилення практичної спрямованості мовної освіти вбачаємо насамперед в ефективному застосуванні теоретично обґрунтованих і впроваджених у практику роботи вчителів традиційних методів і прийомів навчання мови, зокрема в їх системності, систематичності, оптимальних комбінаціях. Серед методів і прийомів навчання мови виділяємо ті, що активно впливають на мовленнєву компетенцію учнів. Передусім це метод мовного аналізу тексту. А в його структурі вирізняємо найбільш впливовий прийом – лексико-стилістичний аналіз, – оскільки саме він дає змогу побачити залежність стилю аналізованого тексту від удалого добору лексичних одиниць, зосереджує увагу на значенні кожного слова в тексті, взаємозумовленості одиниць лексичного й стилістичного рівнів. Така практична спрямованість цього прийому є передумовою створення учнями досконалих висловлювань.

Сучасна методична література розкриває лише окремі питання, пов'язані з методикою застосування лексико-стилістичного аналізу тексту. Розв'язання цих питань спирається на здобутки лінгвістики, лінгводидактики, стилістики, лексикології, лінгвістики тексту, а також риторики, когнітивної лінгвістики, герменевтики, психолінгвістики.

Психологічний аспект мовного аналізу став предметом дослідження в психології та психолінгвістиці (В.Баєв, Д.Богоявленський, Л.Виготський, П.Гальперін, О.Гойхман, М.Жинкін, І.Зимня, Г.Костюк, О.Леонтьєв, А.Лурія, А.Марков, Н.Менчинська, Л.Сахарний, І.Синиця, О.Шахнарович).

Основи теоретичного обґрунтування мовного аналізу як методу навчання знаходимо в працях П.Афанасьєва, Ф.Буслаєва, М.Кульмана, О.Пєшковського, І.Срезневського. К.Ушинського, Л.Щерби.

Науковий пошук лінгводидактів і філологів щодо проблеми нашого дослідження стосується таких напрямків: загальні питання лінгвістичного аналізу тексту (О.Білецький, І.Борисюк, Л.Величко, М.Вашуленко, І.Гальперін, М.Грипас, І.Грицютенко, В.Дроздовський, І.Ковалик, І.Конфедерат, М.Крупа, П.Лосєва, В.Марко, Л.Мацько, В.Мельничайко, Н.Миронюк, Є.Пасічник, Т.Пахнова, М.Пентилюк, М.Пльонкін, М.Плющ, Л.Ставицька, М.Шанський); визначення видів, розробка схем мовного аналізу (О.Біляєв, Є.Дмитровський, М.Львов, А.Медушевський, Г.Передрій, К.Плиско, Л.Рожило, О.Текучов, Л.Федоренко, І.Чередниченко, В.Бабайцева, О.Власенков, Н.Грипас, І.Дацюк, Л.Моїсєєва, С.Молодцова, Т.Пахнова, М.Плющ); методика стилістичного аналізу (С.Дорошенко, С.Іконников, А.Коваль, М.Кожина, П.Кордун, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Пльонкіна, П.Черемисіна, Т.Чижова); методика лексичного аналізу (С.Єрмоленко, М.Жовтобрюх, А.Зеленько, М.Кочерган, Л.Лисиченко, Л.Марченко, О.Мельничук, Т.Пахнова, А.Прудникова, В.Русанівський, Л.Скороход, Т.Усатенко, В.Чабаненко, Н.Чорноусова); зміст лексико-стилістичного аналізу (С.Іконников, П.Кордун, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Стельмахович, Т.Сурова).

Питання мовного аналізу, редагування, стилістичного експерименту розв'язуються. в методичних працях з розвитку зв'язного мовлення (А.Галетова, Г.Іваницька, В.Капінос, А.Капська, Д.Кравчук, О.Купалова, Т.Ладиженська, М.Львов, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Пльонкін, Л.Симоненкова, М.Соловейчик, М.Стельмахович, Г.Шелехова).

Сучасні методисти в дисертаційних роботах розв'язують проблеми удосконалення методів і прийомів навчання мови з метою ефективного впливу на мовленнєві здібності школярів (О.Біляєв, М.Пентилюк, К.Плиско, В.Бадер, Л.Валентій, Н.Гончаренко, С.Лукач, В.Теклюк, В.Шляхова та ін.).

Проте питання комбінованого лексико-стилістичного аналізу тексту не знайшли достатнього висвітлення. У науково-методичній літературі розроблено лише елементи методики цього аналізу, визначено зміст його окремих компонентів, вироблено рекомендації щодо його застосування на уроках зв'язного мовлення. Однак відсутня система застосування лексико-стилістичного аналізу на уроках різних типів, не розроблено принципи його використання, не визначене місце й роль у структурі інших методів і прийомів навчання мови.

Спостереження над навчальним процесом, анкетування вчителів засвідчили, що лексико-стилістичний аналіз тексту не знайшов достатнього поширення на уроках мови й літератури. Педагоги віддають перевагу фонетичному, морфемному, граматичному видам мовного аналізу, що дає змогу закріпити, удосконалити, перевірити мовні знання, уміння й навички учнів. Це пояснюється, по-перше, традицією, досвідом, сформованим у шкільній і вузівській методиці ще з кінця минулого століття; по-друге, постійною увагою до цих видів аналізу авторів шкільних і вузівських підручників та