LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів 5 - 7 класів

посібників; по-третє, збереженням пояснювально-ілюстративного підходу до навчання мови й повільним упровадженням комунікативно-діяльнісного й функціонально-стилістичного підходів; по-четверте, – відсутністю належного методичного забезпечення лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках мови.

Констатуючий зріз виявив низький рівень комунікативних умінь і навичок учнів як результат недостатньої уваги вчителів до тих видів мовного аналізу, що стимулюють активну мотивовану мовленнєву діяльність учнів.

Це зумовлює необхідність розробки ефективної методики лексико-стилістичного аналізу тексту як засобу удосконалення комунікативної компетенції школярів.

Таким чином, актуальність дослідження визначається: 1) соціальним замовленням на виховання свідомої мовної особистості; 2) відсутністю наукового обґрунтування лексико-стилістичного аналізу тексту в методичній літературі та недостатньою увагою до нього вчителів; 3) низьким рівнем сформованості комунікативних умінь і навичок учнів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темам. Дисертаційне дослідження пов'язане з науковою темою Херсонського державного педагогічного університету "Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи" № 0198 U 007532.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів середньої загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – методика застосування лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних основ застосування лексико-стилістичного аналізу тексту й розробці ефективної методики його використання на уроках української мови в 5-7 класах.

У ході дослідження перевірялася гіпотеза: рівень комунікативних умінь і навичок учнів підвищиться, якщо:

  • навчання мови здійснювати на текстовій основі, дотримуючись комунікативно-діяльнісного й функціонально-стилістичного спрямування;

  • застосовувати лексико-стилістичний аналіз тексту систематично й поетапно;

  • включати лексико-стилістичний аналіз у структуру інших методів і прийомів навчання на уроках різних типів;

  • забезпечувати активну творчу діяльність учнів на уроках української мови, поєднуючи аналітичні й синтетичні форми роботи;

  • використовувати для лексико-стилістичного аналізу тексти різних стилів з високим навчально-виховним і розвивальним потенціалом.

    Для реалізації поставленої мети й перевірки вірогідності гіпотези необхідно було вирішити такі завдання:

  • визначити філософські, лінгвістичні, лінгводидактичні, психологічні основи застосування лексико-стилістичного аналізу як засобу вдосконалення комунікативних умінь і навичок учнів;

  • вивчити стан використання лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах;

  • проаналізувати програми, підручники, методичну літературу з проблеми дослідження;

  • визначити зміст і місце використання лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах;

  • розробити методику лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови;

  • експериментально перевірити ефективність пропонованої методики.

    Методологічні засади дослідження становлять: філософське розуміння мови як засобу спілкування, пізнання й відображення дійсності; співвідношення мови й мислення в єдності лінгвістичного, психічного, логічного та соціального аспектів, теоретичні положення про мову, мовлення й мовленнєву діяльність; законодавчі акти й концепції мовної освіти, ідеї духовного відродження українського народу.

    У дослідженні використано теоретичні й емпіричні методи.

    Теоретичний аналіз і синтез застосовувалися під час опрацювання наукової літератури з обраної проблеми, обґрунтування теоретичних засад навчання лексико-стилістичного аналізу тексту, статистичної обробки й порівняльної характеристики результатів традиційного й експериментального навчання.

    Емпіричні методи – педагогічні спостереження, бесіда, анкетування, констатуючий зріз і формуючий експеримент – використовувалися в процесі вивчення й узагальнення досвіду вчителів та проведення експериментального навчання.

    Дослідна робота проводилася в три етапи.

    На першому етапі (1991 – 1993 рр.) теоретично осмислювалася тема, опрацьовувалася наукова, навчально-методична література з проблеми. Це дозволило визначити об'єкт, предмет, робочу гіпотезу, поставити мету й завдання, обґрунтувати актуальність досліджуваної проблеми.

    На другому етапі (1993 – 1997 рр.) вивчався стан застосування лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах, здійснювався констатуючий зріз і формуючий експеримент за розробленою програмою.

    На третьому етапі (1997 – 2000 рр.) проводилася перевірка ефективності дослідного навчання, оброблялися й узагальнювалися результати дослідження.

    Ефективність дослідного навчання визначалася на основі спостережень за роботою вчителів та учнів, шляхом якісного й кількісного аналізу контрольних зрізів, урахування відгуків учителів про доцільність пропонованої методики .

    Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й розроблено ефективну методику застосування лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах.

    Теоретичне значення дослідження полягає в спрямованості застосування лексико-стилістичного аналізу як методичного прийому навчання мови на вдосконалення комунікативної компетенції учнів.

    Практичне значення дослідження визначається тим, що запропонована методика може бути використана вчителями з метою вдосконалення комунікативних умінь і навичок школярів, для поліпшення професійної підготовки студентів-філологів на заняттях з методики навчання української мови, спецкурсах, спецсемінарах, під час педагогічної практики, у розробці методичних посібників для вчителів, учнів і студентів.

    Особистий внесок здобувача полягає у послідовному впровадженні авторської методики застосування лексико-стилістичного аналізу тексту в практичній діяльності на уроках української мови в ЗОШ і викладанні лінгводидактичних і філологічних курсів для студентів і вчителів, у виданні підручника з методики навчання рідної мови (загальний обсяг 264 сторінки; з них авторських – 29), колективних методичних посібників.

    Вірогідність результатів і висновків забезпечується методичним, лінгводидактичним, психолінгвістичним, логічним обґрунтуванням вихідних положень пропонованої методики, експериментальною перевіркою системи застосування лексико-стилістичного аналізу тексту.

    Апробація і впровадження результатів дослідження відбувалися в школах, визначених для педагогічного експерименту. Попередні результати дослідження викладалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: "130-річчя з дня народження Б.Грінченка" (Луганськ, 1993); "Шляхи реалізації Закону про мови в південно-східному регіоні України" (Херсон, 1994); "ХХХІ Шевченківська наукова конференція" (1994); "Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді" (Херсон, 1995); "Поетика художнього тексту" (Херсон, 1996); "Актуальні проблеми розбудови національної освіти" (Херсон, 1997); ХХХІІ Наукова Шевченківська конференція (Луганськ,


  •