LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів 5 - 7 класів

1998); регіональна конференція з проблем сучасної риторики (Луганськ, 1998); "Соціально-педагогічне забезпечення гуманітарної освіти спеціалістів технічного профілю" (Черкаси, 1999); конференція, присвячена творчості Панаса Мирного (Полтава, 1999); "Педагогічна думка в Україні: витоки, реалії, перспективи" (Херсон, 2000).

Публікації. З досліджуваної проблеми автором надруковано 23 наукові праці, з них 1 підручник, 5 посібників (у співавторстві), 9 статей у наукових збірниках і 8 у збірниках матеріалів конференцій.



СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків (обсяг 175 сторінок), списку використаних джерел (201 найменування на 11 сторінках), додатків, що містять програму застосування лексико-стилістичного аналізу тексту, матеріали експериментального навчання (23 сторінки). Дисертація містить 11 схем-моделей, 14 таблиць, що наочно ілюструють суть досліджуваної проблеми, хід і результати експерименту.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, з'ясовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення, вірогідність результатів, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідного навчання.

У першому розділі – "Наукові основи методики застосування лексико-стилістичного аналізу тексту" – розкрито суть лінгвістичного аналізу як методу пізнання й методу навчання, психологічні засади та особливості лексико-стилістичного аналізу як важливого елемента лінгвістичного аналізу тексту й засобу навчання мови.

Основи аналізу як дослідного методу лінгвістики та лінгводидактики зумовлені загальною методологією на теоретичних засадах філософії, логіки, педагогіки, психології. Кожна наука використовує аналіз з урахуванням своєї теоретичної бази та специфіки досліджуваного предмета. Для розуміння суті, завдань лексико-стилістичного аналізу на уроках української мови необхідні глибокі й ґрунтовні знання його генеалогії.

Методи дослідження та методи навчання взаємопов'язані. Отже, суть аналізу як загальнофілософської категорії виявляє себе в аналізі як складовій частині сучасної системи загальнодидактичних та лінгводидактичних методів і прийомів навчання.

У загальній філософській методології визначено дві форми аналізу (мислительна операція та практична дія), його функції (з'ясування будови, структури, розчленування складного явища, відокремлення суттєвого від неістотного, зведення складного до простого), мету, що полягає у пізнанні частин як елементів цілого; виділено операціональний, предметно-змістовий та аксіологічний аспекти аналізу і такі його види: елементарний, причиновий, логічний, феноменологічний, психологічний. Організація лексико-стилістичного аналізу тексту ґрунтується на сучасних дослідженнях стилістики, лексикології, лінгвістики тексту, риторики, когнітивної лінгвістики, герменевтики.

Аналіз у методології лінгводидактики розглядається як прийом у складі методів дослідження або як окремий метод і спрямовується на виявлення причиново-наслідкових закономірностей між структурними одиницями, що забезпечують цілісне сприйняття аналізованого тексту.

Опрацювання наукової літератури з психології, психолінгвістики, спостереження над навчальним процесом, аналіз учнівських робіт дозволили визначити психологічну готовність учнів до оволодіння лексико-стилістичним аналізом, зокрема сформованість довільної смислової пам'яті, абстрактного мислення і репродуктивної уяви, на основі яких виникають лексико-стилістичні уміння й навички.

Застосування лексико-стилістичного аналізу тексту передбачає врахування таких психологічних чинників, як своєрідність перебігу мислительних процесів учнів 5-7 класів, механізмів сприйняття, засвоєння й побудови текстів різних стилів, шляхи взаємодії вчителя й учнів у ході аналізу, чуття мови й дар слова, мовну здатність та мовну здібність.

Загальна мета лексико-стилістичного аналізу полягає у визначенні ролі лексичних засобів у формуванні стилю. Лексико-стилістичний аналіз тексту є комбінованим різновидом мовного аналізу, виступаючи його прийомом і засобом формування комунікативних умінь і навичок учнів.

Комбінований різновид мовного аналізу посідає важливе місце серед теоретико-практичних методів, а його роль полягає в тому, що він підносить якість знань, умінь і навичок; формує поняття лексеми, лексичної парадигми, тексту, його структури та стильової належності; поняття стилю; він є засобом збагачення словника, попередження лексико-стилістичних помилок, інтеграції навчання, розвитку зв'язного мовлення, удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів.

У другому розділі – "Теорія і практика використання лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах" – проаналізовано методичне забезпечення використання лексико-стилістичного аналізу тексту (програми, підручники, методична література), з'ясовано його місце в практиці роботи вчителів, описано хід і результати констатуючого зрізу.

Вивчення методичного забезпечення з досліджуваної проблеми свідчить про те, що питання лексико-стилістичного аналізу розглядалися у зв'язку з методикою навчання стилістики, розвитку зв'язного мовлення, лінгвістичного аналізу тексту. Визначено підходи до окремих складових комбінованого аналізу (лексичного й стилістичного), їх місце в системі навчання мови, значення для формування комунікативних умінь і навичок учнів.

Однак у фаховій літературі відсутня теоретично обґрунтована система застосування лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови як засобу формування мовленнєвої компетенції учнів, що підтвердило спостереження й аналіз уроків багатьох учителів середньої школи.

Методичне забезпечення лексико-стилістичного аналізу не відповідає сучасним вимогам і потребує вдосконалення. Чинні підручники пропонують тільки елементи лексичного, стилістичного й комбінованого лексико-стилістичного аналізу тексту, у них відсутня система завдань, пов'язаних з мовним аналізом. У монографіях і методичних посібниках розкрито окремі аспекти досліджуваної проблеми.

Практика роботи вчителів свідчить про недостатню увагу до тих видів мовного аналізу, які сприяють підвищенню рівня комунікативних умінь і навичок учнів, зокрема до лексико-стилістичного аналізу тексту як активного засобу формування мовленнєвої компетенції.

Результати констатуючого зрізу визначили необхідність створення методичної системи лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5 – 7 класах.

З метою виявлення рівня теоретико-практичної готовності вчителів до застосування лексико-стилістичного аналізу тексту було проведено анкетування, у якому взяли участь 136 респондентів.

Відповіді вчителів свідчать про те, що елементи лексико-стилістичного аналізу тексту застосовуються на різних за типом уроках української мови: контрольного переказу, твору – 68%; аналізу переказу, твору – 57%; узагальнення вивченого – 55%; формування умінь і навичок – 48%; повторення – 18%. Отже, учителі ігнорують закладені в цьому виді мовного аналізу можливості ефективного засобу самостійного здобуття знань і формування умінь і навичок.

Бесіди з педагогами підтвердили, що в них недостатньо сформоване уявлення про лексико-стилістичний аналіз, недооцінюється