LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів 5 - 7 класів

його роль як засобу стимулювання активної, свідомої мовленнєвої діяльності учнів, відтак застосування його на уроках не систематичне.

Учителі виявили розуміння, що лексико-стилістичний аналіз можна використовувати для перевірки знань, умінь і навичок учнів, формування їхньої комунікативної компетенції. Це ілюструє досить високий відсоток позитивних відповідей на запитання анкети. Але на практиці словесники використовують лише елементи схеми аналізу. У бесідах з учителями виявилося, що суті й методики застосування лексико-стилістичного аналізу тексту вони не знають.

З метою виявлення рівня сформованості вмінь і навичок лексико-стилістичного аналізу в учнів 5 – 7 класів відповідно до вироблених критеріїв було застосовано такі методи дослідження, як анкетування й тестування школярів, аналіз письмових робіт. Констатуючий зріз проводився у ЗОШ №№ 3, 5, 6, 31, 33, 42, 48, 57, 59 м. Луганська, Лисичанській гімназії, Лутугінських ЗОШ №№ 1, 2 і Калмиківській НСШ Луганської обл., гімназії № 1 м. Черкас, гімназії № 6 і ЗОШ № 50 м. Херсона, Шишацькій ЗОШ Полтавської обл, ЗОШ № 13 м. Львова.

У ході констатуючого зрізу перевірявся рівень сформованості умінь і навичок учнів, на яких ґрунтується лексико-стилістичний аналіз тексту, як-от: 1) відносити текст до того чи іншого стилю на основі визначення стилістичної ролі лексичних засобів; 2) мотивувати стилем вибір слів у аналізованому готовому й запланованому висловлюваннях; 3) зіставляти лексичні особливості текстів різних стилів; 4) помічати й виправляти лексико-стилістичні помилки.

На початку навчального року в 5 класах перевірявся рівень готовності учнів (високий, достатній, середній, низький, нульовий) до здійснення лексико-стилістичного аналізу тексту на основі критеріїв готовності й сформованості комунікативних умінь і навичок учнів, визначених нами з урахуванням психологічних чинників лексико-стилістичного аналізу: стилістичної пильності, сприйняття змістової цілісності тексту, володіння логічними операціями, лінгвістичної інформованості, розуміння внутрішньопредметного зв'язку мовних явищ, мовної здатності, мовної здібності, активної діяльності учнів, самостійності.

П'ятикласникам було запропоновано виконати завдання аналітичного й синтетичного характеру. Для шестикласників був розроблений лексико-стилістичний аналіз-тест. Завдання першого й другого рівнів – аналітичні, а завдання третього рівня мали синтетичний характер. Учні сьомого класу одержали завдання проаналізувати текст за пропонованою схемою.

Виявилося, що рівень сформованості умінь визначати стиль аналізованого тексту поступово зростає від п'ятого до сьомого класу. Тільки переважна більшість семикласників упевнено визначає стиль тексту. Учні п'ятих класів не вміють мотивувати вибір слова особливостями стилю, це може робити незначна частина шестикласників і лише третина учнів сьомого класу. П'ятикласникам було важко визначити стилістичну роль засвоєних лексичних засобів. Учні шостого класу виявили за цим параметром кращі результати, а семикласники не продемонстрували значного поліпшення умінь. Найважчим для більшості учнів стало з'ясування різниці в лексичних особливостях різних за стилем текстів. Не спостерігалася позитивна динаміка уміння визначати лексичне значення слова в контексті.

Одержані результати свідчать про те, що учні здебільшого визначають стиль тексту інтуїтивно, не всі можуть обґрунтувати свої думки, невпевнено характеризують стилістичну роль лексичних одиниць. Їм важко мотивувати вибір слова особливостями стилю мовлення. Викликає труднощі семантизація слів: часто учні не вміють пояснювати значення слова описово або за допомогою синонімів чи антонімів, а перекладають його російською мовою, що пояснюється впливом мовленнєвого середовища, зокрема в південно-східному регіоні.

Недостатнє володіння лексико-стилістичним аналізом спричинило помилки й недоліки у творчих роботах: порушення сполучуваності слів у тексті, невідповідність вибору лексичних засобів стилю й задуму мовлення, невиправдані повтори слів, обмежене вживання синонімів.

На основі якісного аналізу зрізових робіт аналітичного й синтетичного характеру було визначено такі рівні готовності учнів 5-7 класів до здійснення лексико-стилістичного аналізу тексту:

Класи

Рівні лексико-стилістичних умінь і навичок (%)


Високий

Достатній

Середній

Низький

Нульовий

П'яті

-

5

20

50

25

Шості

-

9

10

71

10

Сьомі

-

11

24

60

5


У третьому розділі – "Експериментальна перевірка ефективності методики застосування лексико-стилістичного аналізу тексту на уроках української мови в 5-7 класах" – розкрито зміст і завдання формуючого експерименту, принципи побудови експериментальної програми, етапи дослідного навчання, описано хід і результати експерименту.

З метою впровадження дослідного навчання було розроблено програму експерименту, у якій відображено зміст навчання за трьома етапами. Розглядаючи базові знання з лексикології та стилістики як інструмент в оволодінні навичками лексико-стилістичного аналізу, ми виділили етап до засвоєння учнями знань з лексикології та початку ознайомлення зі стилями мовлення (І півріччя 5 класу), етап засвоєння знань з лексикології та ознайомлення з чотирма стилями мовлення (ІІ півріччя 5 класу – І півріччя 6 класу) та етап після вивчення лексикології й систематизації знань про п'ять основних стилів мовлення (ІІ півріччя 6 класу – 7 клас). Кожний етап завершувався контрольним зрізом – виконанням робіт аналітичного й синтетичного характеру: лексико-стилістичний аналіз тексту, переказ і твір.

Таким чином, методика дослідного навчання містить три етапи:

  • перший – підготовчий (І півріччя 5 класу);

  • другий – формуючо-пізнавальний (ІІ півріччя 5 класу – І чверть 6 класу);

  • третій – формуючо-систематизуючий (ІІ чверть 6 класу – 7 клас).

Мета застосування лексико-стилістичного аналізу та формування мовленнєвих умінь і навичок на першому етапі полягала в підготовці п'ятикласників до виконання аналітичних дій шляхом тренування органів сприймання, розвитку психічних механізмів усвідомлення понять, абстрактного мислення, вироблення емоційно-ціннісних орієнтирів, мовного чуття, інтуїції, дару слова, а також мотиваційної основи лексико-стилістичного аналізу.

Наступні етапи мали формуючий характер.

Другий етап передбачав засвоєння базових знань про головні поняття лексикології й стилістики, вироблення умінь і навичок самостійно здійснювати аналіз за пропонованою учителем схемою.

Мета третього етапу експерименту – сформувати стійкі уміння й навички лексико-стилістичного аналізу на основі поглиблення лексикологічних і стилістичних понять, навчити свідомо застосовувати схеми аналізу відповідно до специфіки текстового матеріалу.

Програма дослідного навчання побудована з урахуванням особливостей кожного етапу. У ній відповідно до розділів шкільної програми