LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичний аналіз тексту як засіб удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів 5 - 7 класів

створюють емоційне забарвлення тексту?".

На третьому етапі учнів залучали до пошуку доведень, формулювання висновків, учили відстоювати власні думки ("Чому ви так вважаєте?", "Доведіть свої думки", "Поміркуйте, чому...?").

На четвертому етапі аналізу дітей привчали робити підсумки, вдаватися до експерименту, прогнозувати можливі власні мовленнєві дії.

З метою успішної реалізації дослідного навчання для вчителів було розроблено памятку, запропоновані методичні матеріали – зразки вправ і завдань лексико-стилістичного аналізу. У пам'ятці для вчителів рекомендувалась така психологічна настанова:

Формулюючи завдання лексико-стилістичного аналізу тексту, будьте уважними:

  • до значення кожного слова в аналізованому тексті;

  • до лексичного багатства тексту(терміни, діалектизми, власне українські, іншомовні та просторічні слова);

  • до сполучуваності слів;

  • до незнайомих слів у тексті (не залишати поза увагою жодне незнайоме учням слово);

  • до екстралінгвістичних чинників, що формують стиль.

Експериментальне навчання здійснювалося за розробленою програмою поетапно на основі методичних принципів, спрямованих на розв'язання завдань формуючого експерименту, для якого були обрані 5-7 класи на базі тих шкіл, у яких проводився констатуючий зріз: ЗОШ № 42, 57, 59 м. Луганська, гімназія № 1 м. Черкас, гімназія № 6 м. Херсона, Лисичанська гімназія, Лутугінські ЗОШ № 1,2, Калмиківська НСШ Луганської області, Шишацька ЗОШ Полтавської області, ЗОШ № 13 м. Львова.

До участі в експерименті було залучено 11 учителів української мови, 534 учні, з яких 261 навчався в експериментальних класах, 273 – у контрольних. При відборі експериментальних і контрольних класів однієї паралелі враховували, щоб успішність та інтелектуальні здібності учнів були приблизно одного рівня. Навчання учнів у контрольних класах здійснювалося за традиційною методикою, а в експериментальних – за розробленою нами програмою з використанням методичних рекомендацій щодо застосування лексико-стилістичного аналізу тексту.

Учителі-експериментатори, маючи високий рівень кваліфікації, оволоділи теорією лексико-стилістичного аналізу, здобули практичні навички його застосування на уроках мови. Добір дидактичного текстового матеріалу здійснювався самостійно кожним учителем, але з урахуванням визначених критеріїв.

В основу лексико-стилістичного аналізу покладено систему завдань, побудованих у двох типових напрямках (лексика → стилістика, стилістика → лексика), що складається з різних видів, для яких характерні своєрідно змодельовані схеми. Зміст завдань визначається нами як об'єктивний чинник лексико-стилістичного аналізу тексту. Суб'єктивний чинник цього прийому становить вільний вибір учителем дидактичного матеріалу для аналізу тексту - середовища, у якому "діють" необхідні для лексико-стилістичного аналізу одиниці. Регламентується: що, як, де, на якому матеріалі аналізувати. Суб'єктивний чинник лексико-стилістичного аналізу повинен сприяти вирішенню завдань, закладених об'єктивним чинником.

У процесі експерименту лексико-стилістичний аналіз здійснювався двома способами відповідно до типу міркувань (індукція, дедукція):

І.

Знаходження в тексті мовної одиниці.


Визначення впливу мовної одиниці на стиль.


З'ясування її ролі у значенні слова.


ІІ.

Стиль.


Яких лексичних одиниць вимагає.


Як впливають мовні одиниці інших рівнів на значення слова.

У ході дослідного навчання застосовувався лексико-стилістичний аналіз тексту як система процедур та операцій відповідно до мети й завдань кожного з етапів експериментальної програми. Ця система складалася із вправ і завдань аналітичного й синтетичного характеру, включала різні види лексико-стилістичного аналізу в поєднанні з іншими методами і прийомами навчання на уроках різних типів. Вправи наростаючої складності сприяли підвищенню активності й самостійності учнів, виступали засобом удосконалення їхньої комунікативної компетенції.

Упродовж дослідного навчання проводилися серії діагностичних робіт (поточних зрізів), а в кінці кожного етапу – контрольні зрізи.

Мета поточних зрізів – простежити за динамікою умінь і навичок лексико-стилістичного аналізу, виявити, які корективи слід унести в подальше навчання. Метою контрольних зрізів було з'ясувати вплив пропонованої методики на глибину й міцність знань, сформованість усвідомлених, гнучких умінь і навичок, пов'язаних із комунікативною діяльністю учнів на уроках мови.

Для перевірки зрізових робіт було розроблено критерії оцінювання й визначені позиції, що підлягатимуть оцінюванню. Рівні сформованості знань, умінь і навичок лексико-стилістичного аналізу тексту як окремий аспект комунікативних умінь і навичок визначалися як "високий", "достатній", "середній", "низький".

Високим рівнем оцінювалася робота учня, що не мала недоліків і неточностей; достатній рівень допускав незначні недоліки; середній рівень передбачав рівень володіння уміннями й навичками не нижче 50%; низький рівень відповідав фактичному засвоєнню матеріалу або володінню уміннями й навичками обсягом меншим за 50%. Критерії оцінювання в контрольних і експериментальних класах були однаковими, складність завдань – рівнозначною.

Контрольний зріз за результатами навчання на підготовчому етапі передбачав написання учнями переказу та здійснення лексико-стилістичного аналізу тексту.

Учні контрольних і експериментальних класів не виявили суттєвої різниці в рівнях засвоєння умінь і навичок лексико-стилістичного аналізу. Здебільшого п'ятикласники показали середній і низький рівень відповідних умінь і навичок. Утруднення викликало в школярів уміння визначати вплив лексичних одиниць на стиль, правильно формулювати лексичне значення тих слів, які добре відомі дітям. Це спричинило необхідність активізувати роботу з тлумачним словником, урізноманітнити види творчих завдань.

Результати зрізу на першому етапі експерименту засвідчили незначні зрушення у формуванні умінь і навичок учнів аналізувати й відтворювати сприйнятий на слух текст. Підготовчий етап дослідного навчання проходив в умовах недостатнього рівня сформованості лексичних і стилістичних понять. Усі завдання лексико-стилістичного аналізу мали підготовчий характер, спиралися переважно на інтуїцію, мовне чуття учнів.

Дослідному навчанню на другому й третьому етапах сприяли систематизація й поглиблення базових знань, засвоєння лінгвістичної термінології. В учнів експериментальних класів вироблялася стійка увага до аналізу одиниць лексичної системи в текстах різних стилів.

У таблиці представлено результат порівняльного аналізу зрізових робіт учнів до й після навчання за експериментальною методикою. Виведено пересічний показник у % рівня оволодіння уміннями й навичками лексико-стилістичного аналізу.


Класи

Зрізи

Рівні лексико-стилістичних умінь і навичок (%)



Високий

Достатній

Середній

Низький

Експери-ментальні

до