LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичні характеристики та жанрова спадкоємність візантійської гімнографії III - VIII століть

задовго до появи класичних поем Іоанна Дамаскина. З огляду на це можна припустити також, що канон розвивався паралельно із жанром кондака, хоча явно поступався йому хронологічними рамками: свого літургічного апогею канон досяг тоді, коли повністю (у текстологічному, поетичному і музичному сенсі цього слова) відокремився від біблійних пісень і став після занепаду кондакарної форми основним жанром візантійської гімнографії і непрямим спадкоємцем кондака.

Отже, на прикладі цих гімнографічних різновидів визначено, що у всебічній спадкоємності гімнографічної традиції не може бути жодного сумніву. Шукаючи нових форм для відображення догматичних реалій богословського життя і для презентації цих реалій християнській громаді, гімнографи використовували (як це спостережено у Романа Мелода) творчі здобутки народної поезії (сирійська согіта, зокрема).

Загалом, проблема актуалізації східнохристиянської (візантійської) богослужбової поезії зумовлена в першу чергу сучасним станом вітчизняної гімнографії, яка ніколи не відзначалася високими художніми властивостями, а сьогодні, незважаючи на поодинокі вдалі спроби актуалізації гімнографічних форм, дійсно потребує творчо-критичного переосмислення.

Розпочавши аналіз творчої спадщини східнохристиянських гімнографів, хочеться вірити, що ця робота приверне увагу не лише сучасних вітчизняних мовознавців, а й літературознавців, перекладачів і, звичайно ж, богословів-літургістів до поетичної творчості всіх грецькомовних Отців Церкви. У цьому відношенні надзвичайно актуальною є наявність у дослідженні поетизованих українськомовних перекладів аналізованих творів. Виконані автором і подані в додатках ці переклади мали, насамперед, прикладне ілюстративне завдання, тому можуть бути предметом окремої оцінки фахівців-літературознавців, на чию критичну небайдужість автор також розраховує. І хоча сьогодні проаналізований поетичний спадок щиро цікавить хіба що вузьке коло спеціалістів і дослідників, проте це аніскільки не применшує богословсько-літературної вартості їхніх творінь.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Скарби грекомовної східнохристиянської гімнографії // Сполучник-ІІ. Альманах літературної творчості. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С. 68 - 92.

2. Проблема актуалізації в Україні східнохристиянської візантійської гімнографічної спадщини // Мовні і концептуальні картини світу. – Випуск 21. – Ч.2. – К.: Видавн.-поліграф. центр "Київський університет", 2007. – С. 40 - 43.

3. Історія формування жанрової системи східнохристиянської (візантійської і давньоруської) гімнографії // Київська старовина. – 2007. – № 3. – С. 43 - 48.

4. Поетико-богословське мовлення Романа Мелода (на прикладі першого Пасхального кондака) // Мовні і концептуальні картини світу. – Випуск 23. – Ч.1. – К.: Видавн.-поліграф. центр "Київський університет", 2007. – С. 346 -351.

Скарби візантійської гімнографії і проблема їх рецепції в Україні // Київська старовина. – 2008. – № 2. – С. 144 -149.



АНОТАЦІЯ

Кожушний О.В. Лексико-стилістичні характеристики та жанрова спадкоємність візантійської гімнографії ІІІ-VIII cтоліть. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертацію виконано на матеріалі оригінальних текстів Романа Мелода (Солодкоспівця), Мефодія Патарського, Георгія Пісиди й Іоанна Дамаскина. Метою дослідження є виконання компаративного структурного і лексико-стилістичного аналізу гімнографічних одиниць різних жанрів, об`єднаних довколо творчої спадщини Романа Мелода – жанру кондака, який обрано центром дослідження; визначення і порівняння особливостей поетико-богословського мовлення аналізованих творів; відстеження на прикладі гімнографічних одиниць різних жанрів формоутворюючої і богословської спадкоємності традиції візантійської богослужбової поезії.

Це перше сучасне вітчизняне дослідження гімнографічного жанру кондака Романа Мелода у зв`язку з його сирійським і ранньовізантійським архетипом і жанровими "нащадками". Пропонується якісно новий погляд на проблему становлення і розвитку східнохристиянської гімнографії з використанням музичної термінології (крещендо – кульмінація - дімінуендо). Дисертація є спробою цілісного (лінгвістичного і поетико-богословського) зіставного дослідження гімнографічних одиниць різних жанрів. Особливу увагу приділено комплексному аналізові мови текстів зазначених гімнографічних жанрів, зокрема синонімічним теонімо-поетонімам та іншим художнім засобам, що є актуальним і новим для поетичної ономастики, яка досліджує процес творення і використання власних імен у художніх текстах.

Дослідження доводить, що східнохристиянська гімнографія є цілісним багаторівневим організмом, де жодна зміна у структурі не випадкова. Порівняння синонімічних рядів теонімо-поетонімів, які зустрічаються в аналізованих творах, показало, як разом із зовнішньою формою церковних гімнів еволюціонувало також і поетико-богословське мовлення: від простого метафоричного звертання до Божества, вираженого одиничною лексемою, до цілої метрико-мелодійної і змістової єдності – херетизма, надпоетоніма, здатних вербалізувати складний богословсько-філософський концепт. Поетизовані переклади зазначених творів мають привернути увагу вітчизняних літературознавців, поетів-перекладачів і богословів, заохотивши їх до опрацювання творчої спадщини східнохристиянських (візантійських) гімнографів.

Ключові слова: акафіст, кондак, гімнографія, візантійський, рефрен, акростих, херетизми, унікальність, ізосилабічна тотожність, синтаксичний паралелізм, гомеотелевти, синоніми, теонімо-поетоніми.



АННОТАЦИЯ

Кожушний О.В. Лексико-стилистические характеристики и жанровая наследственность византийской гимнографии ІІІ-VIII веков. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.14 – классические языки. Отдельные индоевропейские языки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию оригинальных гимнографических текстов Романа Мелода Сладкопевца (шестой Пасхальный кондак, первый кондак на Рождество "Мария и волхвы", первый кондак "На десять дев"), Мефодия Патарского ("Песня десяти дев" из диалога "Пир"), Романа Сладкопевца – Георгия Писиды ("Акафист ко Пресвятой Богородице") и Иоанна Дамаскина (ямбический канон на Рождество Христово). Целью исследования является выполнение компаративного структурного и лексико-стилистического анализа гимнографических единиц разных жанров, объединённых творческим наследием Романа Мелода – жанром кондака, который избран центром исследования; определение и сравнение особенностей поэтико-богословского языка исследуемых произведений; изучение на примере гимнографических единиц разных жанров