LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичні характеристики та жанрова спадкоємність візантійської гімнографії III - VIII століть

(і не лише) поезії зробив С.С.Аверінцев, який не просто виконував певні теоретичні дослідження (див. його книгу "Поэтика ранневизантийской литературы"), а й прикладом власних поетичних спроб демонстрував красу і глибину "витиеватого" візантійського слова.

Актуальність нашої роботи полягає, по-перше, у необхідності вироблення нового погляду на проблему становлення і розвитку східнохристиянської гімнографії; по-друге, у потребі цілісного (лінгвістичного і поетико-богословського) компаративного дослідження творчості Романа Солодкоспівця та інших гімнографів; по-третє, у необхідності ознайомити вітчизняного читача з українськомовними перекладами текстів непересічних митців слова.

З огляду на вищевикладене, безпосередньою метою цього дослідження є: 1) виконання компаративного структурного і лексико-стилістичного аналізу гімнографічних одиниць різних жанрів, об`єднаних довколо творчої спадщини Романа Мелода – жанру кондака, який обрано центром дослідження; 2) визначення і порівняння особливостей поетико-богословського мовлення аналізованих творів; 3) відстеження на прикладі гімнографічних одиниць різних жанрів формоутворюючої і богословської спадкоємності традиції у візантійській богослужбовій поезії. Автор намагається також довести, що східнохристиянська гімнографія є цілісним багаторівневим організмом, де жодна зміна у структурі не є випадковою. Поетизовані переклади зазначених творів мають привернути увагу вітчизняних літературознавців, поетів-перекладачів і богословів, заохотивши їх до опрацювання творчої спадщини східнохристиянських (візантійських) гімнографів.

Для досягнення заявленої мети необхідним є виконання таких завдань:

проаналізувати історію формування жанрової системи східнохристиянської гімнографії;

виконати структурний аналіз шостого Пасхального кондака, першого Різдвяного кондака "Марія і волхви", першого кондака "На десять дів" і на їх матеріалі визначити особливості створеного Романом Мелодом жанру; дослідити лексико-стилістичні особливості зазначених творів на матеріалі синонімічних теонімо-поетонімів, синонімічних рядів дієслів, а також тропів і фігур, які вживає автор;

провести зіставний аналіз "сирійської" і "візантійської" теорій походження жанру кондака: проаналізувати творчість Єфрема Сиріна у зв'язку із тими жанрами народної сирійської поезії, які використовував останній і які істотно вплинули на формування різних жанрів візантійської церковної гімнографії; виконати структурний аналіз "Пісні десяти дів" з діалогу Мефодія Патарського "Бенкет", зіставивши її із проаналізованим кондаком і визначивши її домінантні впливи на формування жанру кондака; дослідити лексико-стилістичні особливості поетико-богословського мовлення "Пісні десяти дів";

виконати структурний аналіз "Акафіста до Пресвятої Богородиці", зіставивши його із проаналізованим кондаком; дослідити лексико-стилістичні особливості поетико-богословського мовлення "Акафіста до Пресвятої Богородиці";

виконати структурний аналіз ямбічного канона на Різдво Христове преподобного Іоанна Дамаскина, зіставивши його із проаналізованим кондаком; дослідити лексико-стилістичні особливості поетико-богословського мовлення зазначеного канона;

виконати поетизований переклад зазначених творів.

Об`єктом дослідження є літературні (поетичні) тексти східнохристиянських (візантійських) гімнографів: преподобного Романа Мелода, священномученика Мефодія Патарського, Георгія Пісиди і преподобного Іоанна Дамаскина.

Предметом дослідження є структурні і лексико-стилістичні особливості кондаків Романа Мелода і подібних за формою гімнографічних жанрових різновидів, а також поетико-богословське мовлення аналізованих творів.

Матеріалом дослідження слугували шостий Пасхальний кондак, перший Різдвяний кондак "Марія і волхви", перший кондак "На десять дів" Романа Мелода, "Пісня десяти дів" з діалогу Мефодія Патарського "Бенкет", "Акафіст до Пресвятої Богородиці" Романа Мелода - Георгія Пісиди, ямбічний канон на Різдво Христове преподобного Іоанна Дамаскина (загальним обсягом 1445 рядків).

У роботі комплексно застосовуються загальнонаукові традиційні методи дослідження: описовий метод для опису структурних особливостей обраних для аналізу та класифікації гімнографічних творів різних жанрів; зіставний метод для виявлення спільних і специфічних стилістичних елементів різних гімнографічних структур шляхом їх зіставлення; кількісний метод для проведення підрахунків синонімічних теонімо-поетонімів і з'ясування їх функціональної ієрархії та продуктивності, а також елементи лінгвопоетичного аналізу для окреслення особливостей художнього мовлення.

Наукова новизна дослідження: це перше сучасне вітчизняне дослідження гімнографічного жанру кондака Романа Мелода у зв`язку з його сирійським і ранньовізантійським архетипом і жанровими "нащадками". Пропонується якісно новий погляд на проблему становлення і розвитку східнохристиянської гімнографії з використанням музичної термінології (крещендо – кульмінація - дімінуендо). Пропоноване дослідження є спробою цілісного (лінгвістичного і поетико-богословського) зіставного аналізу гімнографічних одиниць різних жанрів. Особливу увагу приділено комплексному аналізові мови текстів зазначених гімнографічних жанрів, зокрема синонімічним теонімо-поетонімам та іншим художнім засобам, що є актуальним і новим для поетичної ономастики, яка досліджує процес творення і використання власних імен у художніх текстах.

Теоретична цінність дисертаційного дослідження полягає у висвітленні низки суттєвих питань, що стосуються структурних і лексико-стилістичних особливостей візантійської гімнографії, представленої текстами споріднених гімнографічних жанрів, що може бути основою для розгортання студій з проблем актуалізації в Україні християнської гімнографічної спадщини та її системного дослідження.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання обґрунтованих у ньому теоретичних положень, отриманих результатів, а також проаналізованого гімнографічного матеріалу і поетизованих перекладів при розробці та викладанні курсів з історії грецької мови, візантійської літератури, історії християнського мистецтва, літургіки і патрології, спецкурсу з гімнографії та еортології, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт студентами філологічних, історичних, культорологічних і богословських спеціальностей вищих навчальних закладів.

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на таких наукових конференціях: VI Всеукраїнська наукова конференція аспірантської і студентської молоді "Від духовних джерел Візантії до сучасної України", присвячена пам`яті трьох ієрархів-святителів Василія Великого, Іоанна Златоуста і Григорія Богослова (Київ, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена дням слов'янської культури і писемності "Греція і слов'янський світ: національна