LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-стилістичні характеристики та жанрова спадкоємність візантійської гімнографії III - VIII століть

mou cux; - n t + infinitivus = "впродовж", "крізь": s e n t psxein ka n t m psxein та ін.

Важливим чинником поетичного мовлення кондаків Романа Мелода є синонімічні теонімо-поетоніми – власні імена (або синонімічні до них поетичні вислови-словосполучення (ономастичні перифрази), описові конструкції (дескрипції), а іноді й цілі речення) в контексті художнього твору. Три аналізовані поеми містять 59 синонімічних теонімо-поетонімів, виражених або одним словом, або цілим реченням на позначення особи Ісуса Христа: (Той), Хто зцілення з`явив від кровотечі (2 кукулій) [ ухлзиет к фт бмсспх фн буйн]; (Той), Хто воскресіння перед своїм стражданням передбачив (2 кукулій) [ рспейрн кб рс фп рипхт фн гесуйн]; Сонце –  лйпт ( 1 ікос); Тіло живоносне й погребенне – умб жщзцспн кб феибммнпн (1 ікос); Владика –  деурфзт (1 ікос); Повитий у плащаницю – н уйнднй нейлзмнпт (1 ікос); Господь –  Ксйпт (2 ікос); Керманич для дихання живого –  нйпчещн фн фн кйнпхмнщн рнпн (2 ікос); Безсмертний –  инбфпт ( 2 ікос); Творець –  рлущн (6 ікос) та ін., а також 14 теонімо-поетонімів на позначення Матері Божої: Діва – parynow (кукулій Різдвяного кондака), Матіp – mthr (2, 4 і 22 ікоси), породілля – tekosa (2 ікос), раба – dola (3 ікос), годувальниця – trofw (4 ікос), Маріам – Marim (6 ікос) і Марія – Mara (16 ікос), Непрохідні Врата – parnoiktow plh (поетонім вітхозавітнього походження з 9 ікосу); Та, яка була відкрита – noixyesa (9 ікос); Світлосяйна – faein (13 ікос); Богородиця – yeotkow (17 ікос); свята – semn (20 ікос); Та, з якої Двері народились – at... f w gennyh yra (9 ікос) (цікавий теонім, який, насправді, містить у собі два поетоніми на позначення різних осіб: Богородиці (Та, з якої Двері народились) і Христа (Двері) – в такому випадку доцільно було б ввести в обіг термін супер- або надпоетоніма).

Поетична мова Романа Мелода являє собою яскраву синонімічну палітру, багату не лише на поетоніми, а й на синонімічні ряди дієслів, контекстуальні дієслівні синоніми (наприклад, "отримувати" – lambnv, komzv, dxomai, "просити" – atv, ntugxnv, "наділяти, обдаровувати" – dvromai, merzv, "годувати, живити" – trfv, pianv тощо), а також численні іменникові, прикметикові і прислівникові синоніми. Особливо показовими є дієслова зі значенням "говорити". У поета герої не лише "говорять" (лгщ – домінанта ряду), а й "звіщають" (циггпмбй), "передрікають" (рсплгщ), "взивають" (вщ), "вигукують" (ксжщ), "кличуть" (кблщ), "розповідають" (сегпмбй), "відповідають" (рпкснпмбй), "славословлять" (dojologv), "благають зі слізьми" (klav), "стогнуть, промовляючи" (stenzv), "наказують" (kelev), "нагадують" (pomimnskv), "сповіщають" (paggllv) і т.д.

Привертає також увагу синонімічний ряд дієслів із домінантою "йти" (rxomai): "сходити" (katrxomai), "входити" (esrxomai), "відходити" (prxomai), "виходити" (jrxomai), "йти з кимось" (sunrxomai), "проходити" (perirxomai), "приходити раніше" (profynv), "поспішати" (spedv), "проводити, вести" (gv), "бігти" (trxv), "йти за кимось" (kolouyv), "сходити, підійматися" (nabanv), "йти назустріч" (pantv), "повертатися назад" (postrfv), "подорожувати" (doiporv), "поспішати" (pegv), "вводити" (esgv), "проходити" (diodev), "рушати, вирушати" (rmv) та ін.

Аналіз поетичного мовлення творів Роман Мелода дозволяє знайти тропи та фігури слова і думки, якими послуговується цей yeorrtvr – Божий оратор.

Гіпербатон (perbton) – роз'єднання пов'язаних слів, незвичний порядок слів у реченні для виділення окремих його членів: sunlabon...o gnmonew Xristn Ioudaoi tn yen. Проте не завжди гіпербатон використовується Романом з метою виділення, а часто як прагнення дотримати метричних вимог. Слід також зауважити, що відокремлення, наприклад, двох подібних за значенням дієслів, дієприкметників, додатків та означень використовується автором навмисне з метою створення певного ефекту: nenikhmnow Isak tow splgxoiw ka tthmnow.

Випередження (prvysteron) – перестановка логічної послідовності думки: geiron pantaw... | n pantsvsin ka ddaw cvsin.

Хіазм (xiasmw) – хрестоподібне розміщення однорідних членів у взаємозалежних реченнях: rgrion moi ok stin od xrusw | ...xrusn g o kkthmai ode rgrion.

Повторення (panadplvsiw): cux mou, cux mou, nsta.

Анафора (nafor) – вид повторення слова або виразу на початку речення, періоду або на початку колонів в межах одного вірша: кеиен луфт рйе кб ннзшен, | кеиен мбизфб сдехубн фн кбсдбн, кеиен Имбт нфлзуе фн гнуйн н жфей.

Епіфора (pifor) – фігура, протилежна анафорі, що полягає в повторенні однакових слів чи виразів у кінці речення, періоду або наприкінці колонів: txyh, ka tn gnnhsin totou dloun ggeloi: | gryh, ka tn gersin plin dloun ggeloi.

Охоплення (kklow) – схема, за якою речення або період завершуються тим самим словом, з якого й починалися: pyou, mter, tn lphn pyou.

Поліптотон (polptvton, varietas casuum) – вживання у реченні одних і тих самих слів у різних відмінках: phg phgn katlaben.

Гендіадіс (букв. "одне через два") – поетичний троп, при котрому одне поняття мислиться як дві взаємопов'язані субстанції, що існують окремо: mayhtesate ynh ka basileaw.

Перифраза (perfrasiw, circumlocutio) – описовий зворот, який полягає в заміні явища або предмета характеристикою їх ознак або особливостей: tn mgvn t ssthma (тобто o mgoi, Різдвяний кондак "Марія і волхви", ікос 9, вірш 4). Дуже часто Роман заміняє перифразами також дієслова. Слід гадати, що це відбувається не лише з художньої точки зору, а й для досягнення певної риторичної мети або з метричних міркувань: gnontai fugdew (= fejontai, кондак "На друге пришестя, ікос 10, вірш 4); mfbolow o ggonaw (= ok mfbalew, кондак "На Авраама та Ісаака", ікос 3, вірш 3).

Риторичне запитання (rthsiw, interrogatio): tw ede pdaw niptmenon ka laktzein dh peigmenon.

Вигук (pifnhsiw, exclamatio) – засіб вираження афектів: подиву, гніву, радості, болю тощо. Роман надзвичайно полюбляв використання цієї фігури: tn doktvn kakn...| tn ylvn logismn.

Літота (litthw, simplicitas) – варіант перифрази, зображення ознак або особливостей предмета чи явища в зменшеному вигляді з метою підсилення ознаки або особливості; заміна виразу іншим, однозначним, але у формі заперечення: o ynjetai; o dnatw.

Оксиморон (jmvron) – поєднання протилежних, контрастних понять, яке створює новий образ: mikr ka mgiste, ptvx ka plosie.

Алітерація – повторення однакових приголосних. Подібне повторення приголосних або їх груп є в поетичному мовленні одним з найважливіших засобів для надання останньому благозвучності і загальної "музичності". Наприклад: ktsma tn ktsthn kalew.

Парономазія (paronomasa, annominatio) –