LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця XX - початку XXI століття)

Афера політичних наперсточників [Д]; Криміналітет іншого масштабу сидить сьогодні у високих кабінетах столиці [КС]; Адже йдеться про політичне кілерство на свободу слова [УС]; політичні реалії – спортивні змагання, напр.: Але тепер, коли меморандум між Морозом та Ющенком побачив світ, м'яч явно опинився на полі опозиції [ДУ]; Стометрівка до Європи [УМ]; Політичний бодибілдинг тривав рівно стільки, скільки це було потрібно [КВ]; Але цей старт стосується тільки перегонів на тій доріжці, фінішем якої є Верховна Рада[УМ].

Концептуальна сфера "Людина". Інтерпретація політичної реальності за допомогою поняттєвої сфери "світ людей" дозволяє складні й далекі від буденності політичні реалії вербалізувати як прості й добре відомі. У названому типі метафори концепти належать до вихідних поняттєвих сфер "хвороба", "анатомія", "родина", зокрема: політичні реалії – хвороба, напр.: Бюджет-2004 ... вже лягає на операційний стіл змін і доповнень [КС]; держава, політична система – організм,напр.: Лукаво запускають політичну диверсію у вигляді партії, котра, замість утвердження могутньої ідеї соборності, розсікає душу й тіло України на амбітні удільні князівства! [СП]; Держави – це великі організми, в яких працюють всі органи [КС].

Продуктивною є метафорична модель із ключовим словом обличчя, одне із значень якого 'сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть', пор.:обличчя політичне, обличчя будівничого держави, обличчя влади,обличчя країни (держави).

Політична система – родина, напр.: Я не прихильник поділу України на "електорати". Є одна сім'я [Д]; Всі ми діти однієї матері– України" [ШП]; А коли припекло, коли світ сказав годі, вирішили знайти винного. І назвали винною невістку-опозицію. Це вона, мовляв, зрадила Україну і зіпсувала міжнародну атмосферу навколо неї" [СВ].

Концептуальна сфера "Природа". Природа здавна слугує людині свого роду моделлю, згідно з якою вона інтерпретує політичну реальність, створюючи таким чином мовну картину політичного світу. Джерелами метафоричної експансії є сфери-джерела "світ тварин", "світ рослин", напр.: Найсмішніше ж буде, коли жоден із цих павуків у банці, котрі змагаються за право виборювати звання наступника, діючого гаранта не влаштують [УМ]; Діяльність цих гілок і стовбура на законодавчому рівні не відрегульована [УМ].

Концептуальна сфера "Артефакти". За аналогією до артефактів змодельовано політичне життя, що розглядається як "будівля", "механізм", "транспорт", зокрема: держава – будівля, напр.: Якщо уявити всю Європу комунальною квартирою, то Україна – це кімната, в яку (через завжди відчинені вікна) лізе всяка погань. Тому для сусідів єдиний порятунок – забарикадувати двері [ПіК]; політична система – механізм, напр.: Прокидання ж мас-медійників від летаргійного сну наклалося на опозиційну пасіонарність через те, що "гайки" одночасно закручено всім – як депутатам, так і кореспондентам [УМ]; Найбільшим гальмом, яке стримувало динамічні процеси розвитку галузі, було небажання влади відмовитись від адміністрування господарської діяльності [УК]; політична система – транспортні засоби, напр.: Нинінаш "машиніст"агітує за перехід державного "потяга" на парламентсько-президентські рейки [УМ]; Хто розгойдує політичний човен в Україні? [КС].

У підрозділі "Структура макроконцепту "Політика" проаналізовано метафоричні моделі з концептуальними мікрополями "влада", "вибори", "політичні суб'єкти", "методи і засоби впливу".

Структурно найбільш розгалуженими є концептуальні мікрополя "влада" та "вибори".

Влада – це право і можливість розпоряджатись кимось і чимось, державне управління та його органи. Метафоричні моделі концепту "Влада":

1. Влада – дерево. Політична влада інтерпретується як рослина, дерево, яке має коріння, верхівку, гілки тощо. Метафора ґрунтується на основі двох орієнтаційних метафор: верху, тобто верхівки, гілок влади та низу – підкорення владі чи силі (Дж. Лакофф, М. Джонсон), напр.: Ці питання сьогодні існують між гілками влади... [УК]; Чи зарясніють гілки влади новими плодами? [ВЗ].

Метафора гілки влади акцентує увагу на рівноправності органів влади (гілок одного дерева) і передбачає співробітництво, а не конфлікти між політичними інститутами, напр.: Виростає таке собі владне дерево, що називається монополія. Усі гілки мають рости з одного стовбура і з одного місця, а всі листочки шелестітимуть одну і ту ж мелодію [ВЗ]. У текстах політичних дискусій актуалізуються метафоричні моделі з негативним прагматичним потенціалом, які засвідчують конфліктність, непримиренність між представниками різних видів державної влади, пор.: Коли вже закінчиться наше "велике мискоборство" міжгілками влади? [Д]; Дві севастопольські гілки влади знову почубились [КС].

2. Влада – будівля. У досліджуваних текстах зафіксовано сприйняття влади як фізичного об'єкта, що вербалізовано в таких словосполученнях: фундамент влади, коридори влади, фасад влади, владні кулуари, напр.: Хто і як би не маскував фасади нинішньої влади в Україні, очевидною і неминучою є зміна влади [УС].

У політичних дискусіях часто фігурують метафоричні моделі, у яких відбувається перехрещення кількох типів метафор. Так, метафора владний дах поєднує у собі метафору будови (дах як частина споруди) та кримінальну метафору (дах як захист, прикриття від кого-, чого-небудь). Такі метафори містять негативну оцінку і образно змальовують владу як кримінальну структуру, напр.: Страшно жити, коли ти знаєш, що твоя влада кримінальна, що під її "дахом" перебуває тіньовий сектор економіки, де виробляється 50 відсотків продукції [ШП].

3. Влада – гра. Сфера-джерело гра продукує дві метафоричні моделі: влада – картярська гра, влада – театральна гра. Більшість метафор цього типу мають пейоративний характер, напр.: І це була головна карта влади на цих виборчих перегонах [УС]; Сценарії і пропозиції від влади й опозиції [ДУ].

4. Влада – механізм. За допомогою метафори механізму(інструмента, знаряддя) людина намагається уявити собі процес функціонування влади, напр.: Це означає... внесення серйозних коректив у механізм системи української влади [ШП]; Влада – це інструмент, яким потрібно вміти працювати [УК].

Однією із форм,