LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця XX - початку XXI століття)

помаранчі).

Показова різниця у сприйманні мовцями концепту "влада" у 80-ті роки ХХ століття і на початку ХХІ століття.

Якщо для першого періоду характерна перевага означень з узуальними нейтральними або позитивними значеннями (Бутенко Н. П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові, 1989), то сучасні мовці оцінюють владу негативно, що засвідчено в Таблиці 1. Крім означень, спільних для обох періодів (їх подано в таблиці звичайним шрифтом), відзначаємо наявність атрибутів, характерних для досліджуваних текстів (ці означення подано напівжирним шрифтом).


Таблиця 1. Епітети на стимул "влада"

Стимул "влада"

Реакції

Абсолютна, американська,аморальна, анархічна, антигуманна, антидемократична, антинародна (3), аполітична (4), багата, багатоамбітна, багатообіцяюча (8), байдужа (8), бандитська (8), безвідповідальна (14), бездіяльна (3), беззаконна, безнадійна (3), безсердечна, безсоромна (3), безчесна, брехлива (24), брудна (15), велика (2), висококорумпована, відкрита (3), відповідальна (3), ворожа, впевнена, впливова (2), всеосяжна, глуха, грабіжницька (5), демократична (9), депутатська, деспотична, диявольська, доступна, дріб'язкова, егоїстична (5), жадібна (2), жорстока (5), забруднена, загарбницька (3), зажерлива, заздрісна, законна, злодійська, злочинна (5), зневажлива (2), зрадницька, інтригантська (2), кланово-олігархічна, клоунівська, конкретна, корислива (3), корумпована (21), корупційна (14), красномовна (2), кримінальна (27), лайлива, легітимна, маніпулятивна, материнська, мирна, міцна (2), мобільна, могутня (7), мрійлива, мутна (2), надійна (2), наполеглива, народна (4), насильницька, нахабна, недемократична, незаконна (2), незалежна,ненадійна, ненажерлива,ненародна, неорганізована, непередбачувана (3), непідкупна (2), непорядна, послідовна (2), непрозора (3), нерозумна (2), несамокритична, несправедлива (21), нестабільна, нестерпна, нечесна (27), нещира, олігархічна (3), пасивна (2), пафосна,підкупна (8), підла, підступна (4), погана (3), помаранчева, помаранчево-продажна, порядна (4),правдива, президентська, проамериканська, провокаційна, продажна (2), прозахідна, прозора (35), пустоголоса, радянська, родинна, розбазарювальна, розумна (6), самовпевнена, сварлива, сильна (3), скандальна, слабка, смішна, справедлива (18), театральна (2), терористична, тіньова, толерантна, тоталітарна (2), турботлива (3), успішна, фальсифікаторська, фальшива, хабарницька (4), хитра (2), цілеспрямована (3), червона, чесна (47), чиста (2), чорна, чуйна (2), швидкозмінна та ін.

У третьому розділі "Комунікативно-прагматична роль перифразів у мові політичних дискусій" розглянуто стереотипні перифрастичні вислови, що образно репрезентують концепт "влада". Уживання вторинних номінацій – перифразів, структурно співвідносних зі словом, словосполученням чи реченням, мотивоване потребою дати оцінку названого явища або події з погляду відповідного історичного моменту та соціального середовища (О.Г. Тодор). Крім того, перифрази у полемічних статтях вживаються з метою синонімічної заміни слів на позначення політиків, політичних партій, блоків тощо. Зафіксовані в текстах політичних дискусій стереотипні перифрази відзначаються публіцистичною загостреністю, образністю. У їхній структурі відбиті характерні ознаки денотатів.

Здійснено аналіз двох типів перифразів – логічного (описового) й образного. Описовий тип перифрастичного вислову побудовано на прямому значенні лексемних компонентів, образний – на переносному значенні складників.

До логічних описових перифразів належать слова, семантичні компоненти яких ілюструють реальний зв'язок між явищами, предметами, ознаками об'єктивної дійсності. Семантика таких описових мовних стереотипів не потребує додаткового тлумачення, пор.: опозиціонерка з густою косою – Ю. Тимошенко; головний "канцелярист" з Банкової, "адвокат" Стуса – В. Медведчук.

У текстах політичних дискусій перифрастичні вислови використовуються як некоректні аргументи до особи, оскільки передбачають створення образу політичного опонента як "чужого", ворога.

Продуктивними типами виступають вторинні номінації на позначення образу адресата-політика, здебільшого із пейоративною конотацією: великий Віктор, Віктор – "Красне Сонечко" Федір, дволикий ЯНУСкович, перший парубок на Донеччині, тому що послідовний, тому що передбачливий, тому що, "Тому що проФФесор", тому що здоровань, чисто конкретний, Дон, "дон" Янукович, бігдон – великий дон,персона "Я", я-перемога тощо. Негативну, іронічно-саркастичну оцінку містять перифрази на позначення депутатів: шістсото-урядові, сучасні претенденти на депутатську "корочку"; електоральний secondhand; "мажори" зі значком; професійні (прості) "кнопкодави";"борці за народне щастя"; ті, хто воліє професійно страждати за народ; хто не жаліє спідниць і сідниць задля поліпшення життя народного; мандатоносці; "батьки нації", "слуги народу". Менш репрезентативними є вторинні номінації на позначення партій та блоків на зразок:заєдисти, заєдуни, харчоблок, харчоблоківські підноси, об'єднаний харчоблок, партія корита, литвинівці, Литвин і Ко (парламентська більшість), ющенківці, комунально-базарна партія, партія влади, трояндові футболісти, інформаційні моськи з трояндами в зубах, світові зелені, зелені за ознакою кількості їхньої "зелені", комуністичне пугало; впливових у політиці груп, пор.: "безпрєдєльні", "джентельмени удачі", дони, дніпропетровська еліта, клан донів, донецький клан, "чисто конкретні" донеччани, "салаги" великої політики, сім'я при владі, адепти комерції, варяги з комерційною пропискою тощо.

У дискусійних текстах виокремлюємо семантичну групу на позначення найвищої державної посади. Домінантною для концепту "президент" є пейоративна оцінка, оскільки використання переорієнтованої, зниженої, жаргонної лексики виявляє негативне ставлення до політичного суб'єкта, пор.: гарант, ґарант наших злиднів, Його Величність, "батько", "Папа", наше "чудо", головний "пахан", Леопольд.

У четвертому розділі "Структура й семантика ФО у жанрі політичної дискусії" з'ясовано та проаналізовано семіотику ФО із соматичним компонентом. Усталені вислови із соматизмами активізують почуття й емоції реципієнта, вказують на певне ставлення до політичного суб'єкта, політичної події тощо.