LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця XX - початку XXI століття)

Розглянуто структурні типи ФО з такими компонентами-соматизмами: рука, око, голова, язик, горло, зуби, рот, п'ята, печінка тощо.

Найрепрезентативнішим типом у політичному дискурсі є ФО із соматизмом рука, що символізує владу, перебування при владі, оволодіння чимось, напр.: Прибрати до своїх рук українські газові артерії [УС].

Зафіксовано фразеологічні одиниці зі зміною семантики. Наприклад, фразеологізм заламувати руки у загальномовному словнику має значення – 'жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т. ін.; побиватися, плакати'. У політичному дискурсі ФО набуває значення 'примушувати когось коритися; перемагати, знищувати когось', пор.: Звісно, "центр" теж не сидітиме склавши руки (свої), знову комусь руки (їхні) заламуватиме... [УМ].

Загальне значення агресивності політичного дискурсу засвідчують ФО із соматизмом горло, напр.: Саме уряд, очолюваний Віктором Ющенком, стоїть кісткою поперек горла бажаючим зробити "своєю" всю країну [УМ].

Активно вживаються в полемічному дискурсі фразеологізми зі значенням 'обманювати, говорити неправду': начіпляти (вішати) локшину на вуха,вішати на вуха локшину (макарони), локшина на вухах та ін., напр.: Це було б смішно, якби не стало так сумно. Нашому електорату стільки макаронів навішали на вуха, що він уже навіть не знає – що чути, а що слухати [ПрВ].

Уживання ФО із соматичним компонентом у текстах політичного дискурсу пов'язане з додатковою конотацією: іронічно-саркастичним, зниженим зображенням політичних опонентів, дошкульною критикою дій політиків. Ці додаткові семантичні конотації розширюють загальномовне значення ФО, а в деяких текстах зумовлюють їх використання в антонімічному значенні (явище енантіосемії). З метою підсилення негативної оцінки автори вдаються до семантико-синтаксичної контамінації фразеологізмів.

У роботі змодельовано публіцистичну полемічну модель взаємовідношення влади як суб'єкта дії і об'єкта, на який поширюється ця дія. Фразеологічна репрезентація концепту "влада" пов'язана із вербальною агресією, спрямованою на дискваліфікацію політичного супротивника. Основні фрейми концепту "влада": а) певний вплив: Більше того, днями "заткнуто рота" й тижневику партії Тимошенко – "Слову "Батьківщини" [УС]; б) засіб для досягнення певної мети (зокрема матеріальних благ): Його неважко буде відповідним рішенням Кабміну... зробити окремою юридичною особою і спокійнісінько прибрати до рук, тобто "тихцем" від Верховної Ради приватизувати [УМ]; в) використання певних засобів: Тоді здавалося, що похитнути позиції лідера СДПУ(о) й глави АП не вдасться навіть "донам" – настільки міцно Віктор Медведчук тримав у своїх руках усі владні мотузочки [МУ], пор. із загальномовним тримати віжки в руках, тобто 'володіти ситуацією, керувати чим-небудь'; г) особливі стосунки з тими, у кого влада відсутня: А надто уряд занепокоєний тим, що від боргового неподобства бюджетники потерпають більше, ніж працівники приватного сектора. Тобто держава, позичивши очі у Сірка, знову "здає" своїх [УМ].

У підрозділі "Трансформація ФО у жанрі політичної дискусії" здійснено структурно-семантичний аналіз модифікованих ФО у жанрі політичної дискусії кінця ХХ – початку ХХІ століття. Комунікативна функція мови визначається насамперед ілокутивними силами адресанта інформації, що дозволяє йому висловити свою політичну позицію мовними засобами. Один із найважливіших принципів комунікативної стратегії тексту полягає в тому, щоб мовна форма якнайкраще віддзеркалювала погляди, політичну позицію, інтенції адресанта.

Виділено такі різновиди структурно-семантичних оказіональних змін фразеологічних одиниць у дискусійних текстах: 1) поширення компонентного складу; 2) звуження компонентного складу; 3) фразеологічний натяк; 4) лексична заміна компонентів; 5) фразеологічна контамінація; 6) комплексні перетворення ФО.

Компонентний склад ФО варіюється завдяки:

а) атрибутивному експлікуванню (поширенню означенням), пор.: загальномовні ФО обкидати (обливати, поливати і т. ін.) / обкидати (облити, полити і т. ін.) брудом (болотом, гряззю, грязюкою, багном і т. ін.) кого, тобто 'несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити кого-небудь'. ФО поширюється лексемами владний та політичний, що вживаються в негативному контексті з іронічним забарвленням, напр.: Залишилося одне – знеславити В.Ющенка, вимастивши його владним брудом, брехливо поставити його кандидатом від влади! [СП];

б) об'єктному експлікуванню (поширенню додатком). Експлікатори пояснюють, конкретизують інший компонент-додаток узуальної фраземи, напр.: Валерій Коновалюк, наче заклинання, повторював думку всієї фракції: "Парламент мусив вийти з глухого кута "спікеріади", щоб нарешті почати конструктивну роботу" [УМ];

в) доданим обставинам, що конкретизують, посилюють значення фразеологізму в цілому. Обставинне вклинювання прилягає до дієслівного компонента ФО. У контекстах такі оказіональні доповнення виконують негативну оцінно-характеристичну функцію, напр.: Та ще якщо всі телеканали дружно й організовано працюють проти Ющенка і по-савенківськи до смішного і огидного тупо зі шкури лізуть, щоб підняти рейтинг СДПУ(о) [СВ];

г) поширенню заперечною часткою не. Такі модифіковані ФО виражають незгоду з чиїмось думками, поглядами, пор.: Фактично двох галузевиків поставили керувати всією економікою. Очевидно, що буде призначено окремого віце-прем'єра з питань економіки, але провідну скрипку тому не грати [ПіК]; пор.: грати першу скрипку – 'бути головним у якій-небудь справі';

ґ) комбінованому поширенню ФО, що надають контекстам сатиричної гостроти, привертають увагу читача до певної проблеми, напр.: Насправді ж вони більше переймаються майбутніми "булавами" та іншими "клейнодами", до яких прагнуть усіма фібрами своїх змучених дебатуваннями та протистояннями душ [ПрВ], пор. загальномовний усіма фібрами душі (серця, істоти, нервів і т. ін.) – 'дуже сильно, у найвищій мірі'.

Другий різновид структурно-семантичної трансформації ФО – оказіональне скорочення.

У досліджених текстах виділяємо три типи еліпсиса: а) еліпсис-скорочення, напр.: І результат – практично нульовий, і гроші – "в трубу", і гарант був незадоволений [УМ]; На кону – незалежність [УС]; б) еліпсис-стиснення, напр.: Каємось, але після критичних зауважень Георгія Корнійовича про дії опозиційної "четвірки" та його водуна млинвлади ми й