LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця XX - початку XXI століття)

лексико-фразеологічних пейоративних засобів. У прагматично-комунікативному змісті мовних одиниць виявлено компонент агресії.

5. Для сучасного полемічного дискурсу характерний процес творення політичних метафор. Чотири концептуальні сфери ("Соціум", "Людина", "Природа", "Артефакти") реалізуються в 12 продуктивних метафоричних моделях.

Розгалужена фреймово-слотова структура властива таким метафоричним моделям: "політичні реалії – хвороба", "політична дійсність – театр", "політична дійсність – війна", "політичні реалії – кримінальний світ", "політичні реалії – спортивні змагання". Метафоричні утворення виступають засобами експресивно-оцінної інтерпретації політичної дійсності.

Нова політична реальність зумовлює виникнення нових асоціативних зв'язків, реалізованих у нових фреймах та слотах поширених моделей метафор.

Метафоричні моделі в жанрі політичної дискусії виконують маніпулятивну функцію, впливаючи на сприймання адресата політичного дискурсу, на формування мовних стереотипів. Політичні метафори належать до засобів аргументування, переконування опонента (аргумент до досвіду, аргумент до культурних традицій тощо).

Через семантичну структуру політичної метафори послідовно реалізується прагматична настанова адресанта – створення іронічного тексту, в якому висловлюється зневажливе ставлення до політичної події чи особи.

До складу метафор входить суспільно-політична лексика на зразок: влада, президент, вибори, політичні інститути, політичний діяч, Конституція, держава тощо. У відповідних контекстах ця лексика формує оцінно-знижений політичний дискурс.

6. На підставі аналізу словникових дефініцій та текстової реалізації семантики лексеми політика запропоновано схему концептуально-польової структури названого поняття. Макроконцепт "політика" представлено чотирма мікрополями, серед яких виділено "влада", "вибори", "суб'єкти політики", "методи і засоби впливу".

7. Характерна ознака текстів політичних дискусій кінця ХХ – початку ХХІ століття – функціонування вторинних номінацій – перифрастичних структур, що утворюють розгалужені синонімічні ряди. Комунікативно-прагматичний оцінний зміст вторинних номінацій пов'язаний з некоректним аргументом до особи, оскільки акцентується увага реципієнта на переважно негативних рисах і якостях політика. Перифрази на позначення назв осіб створюють відповідний імідж політика, виконують у дискусіях ідентифікуючу чи емотивну функцію, слугують для створення іронічної конотації.

8. Фразеологізми із соматичним компонентом репрезентують концепт "влада". Серед них переважають фразеологічні одиниці пейоративного, іронічно-зниженого, часто агресивного характеру. Іронічне забарвлення оцінних висловів зафіксовано не лише в семантиці, а й у графічному зображенні прагмем, зокрема у використанні графосемантичних лапок.

9. Лексико-фразеологічним засобам у текстах політичних дискусій властива стереотипність у висловленні негації щодо політичних опонентів, їхніх дій тощо. Паралельно з тенденцією до стереотипізації відзначено практику використання трансформованих фразеологізмів, що зумовлено їхніми оцінними якостями та можливостями ефективного впливу на опонента. Прагматична роль оказіонально модифікованих ФО виявляється в застосуванні ефекту новизни. Видозмінений фразеологізм у дискусійному тексті інтенсифікує зміст, наявний у прямій номінації.

10. Психолінгвістичний експеримент щодо стимулу "влада" підтвердив тенденцію до збільшення в сучасних ЗМІ кількості оцінних асоціацій агресивного характеру.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Андрейченко О. І. Роль фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Культура слова. – К.: Ін-т української мови, 2002. – Вип. 61. – С. 77 – 81.

2. Андрейченко О. І. Структурно-семантичні та синонімічні функції фразеологізмів у політичній дискусії // Система і структура східнослов'янських мов. – К., 2003. – С. 113 – 118.

3. Андрейченко О. І. Фразеологізми з соматичним компонентом у текстах політичних дискусій // Культура народов Причерноморья. – № 53. – Симферополь, 2004. – С 7 –11.

4. Андрейченко О. І. Національно-культурна конотація фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: язык и общество. Сборник научных трудов – К, 2004. – С. 6 – 10.

5. Андрейченко О. І. Трансформації фразеологічних одиниць у жанрі політичної дискусії // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – № 11 (79). – Луганськ, 2004. – С. 136 – 142.

6. Андрейченко О. І. Метафора війни у жанрі політичної дискусії // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – Випуск 2. – С. 197 – 201.




АНОТАЦІЯ

Андрейченко О.І. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця ХХ – початку ХХІ століття). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 01 – українська мова. – Інститут української мови НАН України. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено аналізові лексики та фразеології у текстах політичних дискусій кінця ХХ – початку ХХІ століття. У роботі виявлено комунікативні ознаки політичної дискусії як різновиду політичного дискурсу, проаналізовано лексико-фразеологічну основу вираження аргументів. Обов'язковий складник дискусії – аргументативність, доказовість, однак у досліджуваних текстах не завжди засвідчено цю ознаку. Неодмінний компонент дискусії – оцінна лексика та фразеологія.

У сучасному політично-полемічному дискурсі побутують певні метафоричні моделі, що образно відтворюють сучасне політичне життя. Домінує антропоцентрична (концептуальні сфери "Соціум", "Людина", "Природа", "Артефакти") модель метафор, репрезентована 12 різновидами: політична дійсність – театр, політична реалії – війна, політичні реалії – кримінальний світ, політичні реалії – спортивні змагання тощо.

Характерна ознака досліджуваних текстів – наявність вторинних номінацій – стереотипних перифрастичних висловів, орієнтованих на створення образу політичного опонента як ворога. Вони використовуються як аргументи до особи.

Серед зафіксованих фразеологізмів розглянуто ФО із соматичним компонентом. Явище модифікації засвідчує інтенсифікацію пейоративного, іронічно-зниженого, часто агресивного змісту цих мовних засобів.

Результати психолінгвістичного експерименту підтверджують тенденцію до збільшення кількості в сучасній мовній практиці