LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-фразеологічні особливості прикметникових словосполучень сучасної англійської мови (на матеріалі романістики Джоан Ролінг)

структур. Наприклад, речення, які сформовано за допомогою сполучників томущо і адже, мають різні властивості.
Сполучник адже – односкладний і, отже, не може розчленовуватися, сполучник тому що – двоскладний і може
розчленовуватися. Це приводить до різних комунікативних можливостей (порівн.: Важко не погодитися з логікою
співрозмовника, адже щось подібне ми вже бачили в перші роки незалежності). Розчленований сполучник надає
право займенниковій частині, яка відокремилася, розташовуватися дистанційно, що в сильному ступені сприяє
актуалізації висловлення, наприклад: Тому важко не погодитися з логікою співрозмовника, що щось подібне ми вже
бачили в перші роки незалежності. Сполучник тому що здатний бути й у постпозитивній, і препозитивній
підрядній частині, а це приводить до різних акцентів у відтінках значення: Важко не погодитися з логікою
співрозмовника (констатуючий факт), тому що щось подібне ми вже бачили в перші роки незалежності (його
причинове обґрунтування). – Тому що щось подібне ми вже бачили в перші роки незалежності(причина), важко не
погодитися з логікою співрозмовника (наслідок). Односкладний сполучник аджездатний розміщуватися лише в
постпозитивній підрядній частині (зустрічаються виняткові випадки індивідуально-авторського вживання, коли
односкладний сполучник аджепочинає собою складне речення).
У синонімічному ряді складних речень, який можна уявити собі як своєрідну парадигму типового значення, є
домінантне речення. Йому властиве відбивати це значення:
а) найбільш типовим і загальним (без відтінків) образом;
б) найбільш частотно;
в) стилістично нейтрально.
Так, серед присубстантивних речень домінантним є речення із сполучниковим словом який, серед
з'ясувальних – із сполучником що й т.д.
Для перевірки синонімічності речень проводиться операція взаємозамінності. При цьому виявляється, що в
межах одного структурно-семантичного виду речення не завжди синонімічні й, навпаки, синонімічними часто
виявляються речення різних типів і видів. Так, наприклад, з'ясувальні складнопідрядні речення, типу …сказав, що…
і ...сказав, щоб…, не є взаємозамінними беззастережно, отже, розрізняються істотно (відмінні в модальному аспекті),
а речення складнопідрядне, типу …сказав, що …, і безсполучникове, типу …сказав: … , є взаємозамінними.
У безлічі моделей, що входять до синонімічної групи, повинні бути представлені речення, по можливості, з
однаковою лексикою.
Часто в реченнях із загальним типовим значенням немає повного лексичного й модально-часового збігу. У
такому разі в синонімічних реченнях спостерігаються яскраво виражені відтінки значення.
Звідси можна дійти висновку, що якщо структури не приймають однакову лексику із стилістичних причин, то
йдеться про речення – стилістичні синоніми.
Складні речення є історично найпізнішим структурним типом речень. Незважаючи на тривалий час їх
вивчення, у східнослов`янському мовознавстві наявні різні підходи до їх аналізу, а головне – відсутня усталена
класифікація цих структур. Дослідження різних аспектів складних речень ми вважаємо актуальним для розвитку
загальної теорії синтаксису.

Джерела та література
1. Адмони В. Г. Статус обобщённого грамматического значения в системе языка // Вопросы языкознания. – 1975. – №1.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник для філолог. фак-тів вузів. – К.: Либідь, 1993.
3. Золотова Г. А. Монопредикативность и полипредикативность в русском синтаксисе // Вопросы языкознания. – 1995. – № 2.
4. Современный русский язык: Учебник для филологических специальностей университетов / В. А. Белошапкова, Е. А. Брызгунова,
Е.А. Земская и др. / Под ред. В. А.Белошапковой. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1989.
5. Столярова Л. П. Синтаксис сложноподчиненного предложения. – Дн-ск: ДГУ, 1992.
6. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004.

Примітки
* Наявний у статті фактичний матеріал обрано із суспільно- політичного дискурсу телебачення й радіомовлення.

Саляк І. З.

ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИКМЕТНИКОВИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ СУЧАСНОЇ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІСТИКИ ДЖОАН РОЛІНГ)

Художня мова привертає увагу неповторною своєрідністю вживання фразеологізмів. Традиційно
фразеологізми відносять до художніх засобів лексичного рівня, які залежно від контексту здатні брати на себе
основне стильове і експресивне навантаження. Як художній засіб фразеологізми – є елементами мистецької
майстерності письменника. На це звертає увагу А. В. Ткаченко, коли він підкреслює, що, “письменник
послуговується багатствами створеної до нього лексики, фразеології, ідіоматики, “крилатими виразами”, творить і
свої, і все це не є механічною сумою простої та “маркованої лексики”, а становить нову мистецьку якість” [1, с. 238].
Об’єктом нашого дослідження є лексико-фразеологічні особливості художньої мови романів англійської
письменниці Джоан Ролінг. Хоча дитяча література не є багатим джерелом ідіоматизації лексичних одиниць,
словесно-художня творчість письменниці приваблює досить цікавим і своєрідним вживанням лексичних одиниць
різного ступеня ідіоматичності, серед яких ми зосереджуємо увагу на стійких прикметникових словосполученнях –
власне фразеологічних одиницях, або ідіомах.
Прикметникові фразеологічні словосполучення складають значний шар англійської фразеології,
підкреслюючи її специфічну особливість. Однак ці стійкі мовні звороти не так часто ставали предметом спеціальних
лінгвістичних досліджень. Частково синтаксична характеристика прикметникових фразеологічних словосполучень
подається у дослідженні Л. Г. Верби “Синтаксическая идиоматика в современном английском языке”, структурні та
образні особливості прикметникових фразеологічних словосполучень описуються у дослідженні І. А. Бородянського
“Перевод фразеологических единиц и контекст” [2], [3]. Структурно-семантичну природу прикметникових ідіом із
сурядним зв’язком частково дослідили у своїх працях А. Л. Баласанова, Е. М. Стомпель, Л. М. Мєдвєдєва, В. В.

131

Дайнеко [4], [5], [6]. Єдиним прикладом цілісної праці на матеріалі англійських парних прикметникових
фразеологічних словосполученнях є робота З. І. Дубянської “Парные сочетания прилагательных, объединенных
союзом and”, і то автор розглядає лише групу стійких прикметникових