LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикограф Дмитро Квеселевич

Н.К. Місяць. Лексикограф Дмитро Квеселевич

УДК 93+809=111

Н.К. Місяць,

кандидат педагогічних наук, доцент

(Житомирський державний університет)

ЛЕКСИКОГРАФ ДМИТРО КВЕСЕЛЕВИЧ

У статті представлена наукова, викладацька і громадська діяльність доктора філологічних наук, професора Дмитра Івановича Квеселевича

Дмитро Іванович Квеселевич – відома постать у сучасній лексикографічній науці. Його перу належать дев'ять словників, дві монографії і більше 100 наукових статей з актуальних проблем мовознавства.

Д.І. Квеселевич народився 16 травня 1935 року в місті Житомирі в родині викладача іноземних мов Івана Костянтиновича Квеселевича та Ксенії Антонівни. В сім'ї вже росла дочка Лідія (1928 р.). З повагою і любов'ю згадував Дмитро Іванович своїх батьків, діда Костянтина Вікентійовича і бабусю Яніну Андріївну, від яких він навчився польської мови. Його рідні були інтелігентними, скромними, працелюбними людьми. Батько викладав англійську та німецьку мови в Житомирському сільськогосподарському інституті і одночасно вів уроки англійської мови в середній школі № 23, мати працювала технічним секретарем у цьому ж інституті, часто хворіла і в сорокасемирічному віці померла.

Іван Костянтинович був для сина більше, ніж батьком. У суворі воєнні роки, коли родина залишалася на окупованій території, де не працювали школи, він сам почав учити сина, став його першим учителем. Саме таким, першим і головним учителем, залишився батько для Дмитра Івановича на все життя. Після визволення Житомира Дмитро пішов учитися у початкову школу № 8 одразу в третій клас. В автобіографії Д.І. Квеселевич писав: "за перші два класи мене підготував вдома батько" [1]. Вже коли Дмитро Іванович був доктором наук, професором, коли колеги і студенти з захопленням відзначали його блискуче володіння англійською мовою, він скромно згадував батька, який вільно володів англійською і німецькою мовами і при цьому вважав, що цього мало для справжнього філолога.

Після року навчання у школі № 8 Дмитро Квеселевич перейшов у Житомирську середню школу № 25, яку закінчив у 1952 році. У школі навчався на "відмінно", цікавився мовами і літературою, багато читав, тут він вступив до лав комсомолу. Дмитро мав хист до малювання. В родинному архіві збереглися його чудові акварелі. Під час відпочинку в Артеці хлопець зустрів художника, який помітив у ньому талант і написав його батькам у Житомир, що цей талант обов'язково слід розвивати. Дмитро мріяв поїхати до Ленінграда, щоб вчитися живопису, та життєві обставини склалися інакше: матері не було, батько хворів, сім'я жила надзвичайно скромно, щоб утримувати студента в далекому Ленінграді. І Дмитро прийняв рішення вчитися на факультеті іноземних мов у Житомирі. За блискучі успіхи у навчанні студенту Квеселевичу була призначена Сталінська стипендія. Ці гроші були суттєвим поповненням сімейного бюджету, давали змогу лікувати батька. В інституті серед викладачів Дмитра Івановича були Р.Г. Зятковська (пізніше вона працювала у Київському інституті іноземних мов), М.Г. Горкун, Н.П. Козлова. Важливу роль у його долі, за словами В.П. Сасіної, відіграла В.Б. Півненко, яка вела курс теоретичної граматики. Вона зацікавила допитливого юнака мовознавчою наукою, допомогла йому повірити у себе. Його наукову роботу В.Б. Півненко направила для рецензії до проф. Б.О.Ільїша у Ленінград. Усі хвилювалися: як оцінить професор з великого наукового центру роботу студента з невеличкого міста в Україні? Невдовзі з Ленінграда прийшла позитивна рецензія. Шлях у науку було розпочато. В інституті студент Квеселевич став членом Комуністичної партії, закінчив інститут з відзнакою.

У 1956 році молодий учитель Д.І. Квеселевич поїхав за розподілом у місто Коростишів, де працював вчителем англійської мови у середній школі № 2. У грудні 1956 року Д.І. Квеселевич був відкликаний до Житомира, де очолив лекторську групу обкому ЛКСМ України, а в червні 1959 року за відрядженням Генерального Штабу Збройних Сил СРСР поїхав до Іраку, де працював перекладачем у Багдаді у складі військової місії. За цю роботу він отримав подяку в наказі Міністра Збройних Сил СРСР Маршала Р.Я. Малиновського. А після повернення на батьківщину, у серпні 1961 року, Д.І. Квеселевич був зарахований на посаду викладача кафедри англійської мови факультету іноземних мов Житомирського державного педагогічного інституту і більше жодного разу не міняв місця роботи. Записи в його трудовій книжці засвідчували зростання фахової майстерності від викладача до доктора наук, професора, завідувача кафедри [1]. На початку 60-их років на філологічному факультеті здійснювалася підготовка спеціалістів широкого профілю: вчителів української мови і літератури та іноземної мови, російської мови і літератури та іноземної мови [2:43], а на фізико-математичному факультеті – фізиків з другою спеціальністю "Англійська мова" [2:54]. Англійську мову на філологічному та фізику англійською мовою на фізико-математичному факультетіі викладав Д.І. Квеселевич. Як фахівець високого рівня Д.І.Квеселевич надавав теоретичну і практичну допомогу в оволодінні англійської мовою молодим викладачам. У цей час у коло його наукових інтересів входять російсько-англійські відповідники фізичних термінів, він замислюється над критеріями складання російсько-англійського словника. Починається справа усього життя – лексикографічна робота.

Більше 20 років працював Д.І. Квеселевич над найбільшим зі своїх словників. У 1998 році у видавництві "Русский язык" вийшов з друку російсько-англійський фразеологічний словник, в який увійшло сім тисяч фразеологічних одиниць та більше дев'яти тисяч прикладів контекстуального їх перекладу, близько тисячі творів російської літератури стали джерелами для ілюстрації уживання фразеологізмів. Це художня, публіцистична, епістолярна та мемуарна література. В анонсі до словника видавці зазначають: "Це перший російсько-англійський фразеологічний словник подібного обсягу, а його автор Дмитро Квеселевич – видатний спеціаліст у галузі фразеології, який усе життя присвятив дослідженню цієї теми"[3].

Шляхом до словника були роки наполегливої праці, численні наукові розвідки, зокрема "Отбор словника и принципы построения русско-английского фразеологического словаря" (1969 р.), "Фразеологизмы-омонимы и омофразы (1971 р.), "О некоторых