LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикограф Дмитро Квеселевич

критериях проявления полисемии и омонимии фразеологических единиц (ФЕ) в лексикографической практике" (1972 р.), "К вопросу о фразеологизмах-интенсификаторах (на материале английской и русской фразеологии) (1972 р.), "Объем фразеологии и структурные принципы русско-английского фразеологического словаря" (1972 р.), "Основные проблемы лексикографической разработки фразеологии в русско-английском фразеологическом словаре" (1975 р.), "Контрастивное сопоставление фразеологических сочетаний в русской и английской биологической терминологии " (1980 р.).

Помітною подією у науковій діяльності Д.І. Квеселевича став вихід з друку у 1975 році посібника для студентів-іноземців "700 Russian Idioms And Set Phrases", у якому він зробив переклад російських фразеологізмів англійською мовою.

Наукову роботу Д.І. Квеселевич органічно поєднував з викладацькою та громадською діяльністю. З особової справи Д.І. Квеселевича відомо, що він читав курси англійської мови і лексикології, теорії і практики перекладу, порівняльної типології англійської та російської мови, керував дипломними роботами студентів, багато уваги приділяв випускам стінної газети факультету іноземних мов "Лінгвіст", керував студентським науковим гуртком художнього перекладу. Активною учасницею цього гуртка була студентка Ірина Гойко, яка під керівництвом Д.І.Квеселевича підготувала дипломну роботу (нині Ірина Володимирівна очолює кафедру іноземних мов у Житомирському державному університеті імені Івана Фоанка).

Результатом наукових пошуків Д.І. Квеселевича став захист дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук, який відбувся 6 жовтня 1976 року в Києві в інституті мовознавства імені О.О. Потебні. Вже як кандидат філологічних наук Д.І. Квеселевич продовжував активну науково-методичну роботу. Він проводив заняття в університеті педагогічних знань, виступав у Житомирі та області на "серпневих читаннях", надавав шефську допомогу англійським мовникам Житомирської середньої школи № 26, Черняхівської середньої школи № 1. Свій досвід викладання англійської мови у студентській аудиторії Д.І. Квеселевич узагальнював і робив надбанням широких педагогічних кіл ("З досвіду організації позааудиторної роботи студентів іноземних мов з англомовним газетно-інформаційним матеріалом" (1979), "Пояснення суті інтеграції англійського словосполучення у процесі роботи над газетним матеріалом у старших класах середньої школи" (1981) та ін.). У цей час Д.І. Квеселевич вів значну громадську роботу, він неодноразово обирався у склад партійного бюро факультету іноземних мов.

Та головним захопленням Дмитра Івановича була наука. Він досліджував інтеграцію словосполучень у слово в сучасній англійській мові, брав участь у всесоюзних та республіканських конференціях, де виступав з результатами наукових розвідок про зміни в семантиці, будові та функціонуванні словосполучень англійської мови. Д.І. Квеселевич активно співпрацював з науковим журналом "Мовознавство", де вмістив статті "Про деякі суміжні з полісемією явища в англійській мові" (1978, № 3), "До питання про інтеграцію словосполучення у складне слово (на матеріалі англійської мови)" (1981, № 1). Вченого запрошували до участі у наукових збірках "Науково-технічний прогрес і проблеми термінології" (Київ), "Теорія і практика перекладу" (Київ), "Питання фразеології (Самарканд), "Нариси з контрактивної лінгвістики" (Київ).

У квітні 1981 року на адресу наукової частини Житомирського педагогічного інституту надійшов відгук про стан наукового дослідження, що здійснюється доцентом Д.І. Квеселевичем [1]. Відгук був підписаний завідувачем відділу романо-германських мов Інституту мовознавства АН УРСР імені О.О. Потебні професором Ю.О. Жлуктенком. У документі містився висновок про плідну роботу Д.І. Квеселевича, констатувалося, що дослідження інтеграції словосполучення в складне слово в сучасній англійській мові виконане на шістдесят відсотків. Для завершення дослідження і написання докторської дисертації з 1 вересня 1981 року Д.І. Квеселевич перейшов на посаду старшого наукового співробітника [1]. Результати наукових пошуків висвітлювалися Д.І. Квеселевичем у ряді статей ("Деякі питання перекладу фразеологізмів в цитатах, що ілюструють російсько-англійський фразеологічний словник" (1982), "Класифікація інкорпорованих складних слів (на матеріалі англійської мови)" (1982), "Класифікація атрибутів у світлі структурно-функціональної теорії інформації"(1984), "Інтеграція англійського словосполучення у складне слово (на прикладі моделей adjunct +N,A + N)" (1985) та у монографії "Інтеграція словосполучення в сучасній англійській мові", що вийшла друком у Києві у видавництві "Вища школа" у 1983 році.

Логічним завершенням такої наполегливої праці дослідника став захист докторської дисертації, який відбувся у Києві перед спеціалізованою радою університету ім.Т.Г. Шевченка, і 15 серпня 1986 року Д.І. Квеселевичу був присуджений науковий ступінь доктора філологічних наук.

Дмитро Іванович був справжнім вченим і викладачем. На його лекціях панувала атмосфера співпраці, він щедро ділився своїми знаннями і одночасно заохочував до творчої думки, ініціативного пошуку. Тут не було місця байдужості, тут тиша, в якій студенти ловили кожне слово метра, змінювалась живим діалогом мудрого наставника і допитливої молоді. Під керівництвом Д.І. Квеселевича чимало студентів розпочало свій шлях у науку. Його студенти ставали його дипломниками, а згодом – його аспірантами, з багатьма з них він друкував у співавторстві наукові статті. Разом з Е.Ф. Малиновським вони підготували статтю для збірника "Теорія і практика перекладу" "Заметки о простом повторе в русском и английском языках" (1983), разом з О.В. Плотніковою – статтю "Специфічні класи номінації в сучасному англійському мовленні", для журналу "Мовознавство" (1988), разом з О.В. Вознюком і Л.О. Кушніруком для Вісника Житомирського інженерно-технологічного інституту – статтю "Семантичний простір: міф чи реальність?"(1999) та інші.

Гостинним і привітним, наповненим життям був дім Дмитра Івановича. Тут зростали і виховувалися чотири дочки і син Костянтин, названий на честь діда. Старша дочка Ганна Дмитрівна пішла дорогою батьків. Вона закінчила Московський університет ім. Ломоносова за спеціальністю "Класична філологія", захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня