LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикограф Дмитро Квеселевич

кандидата філологічних наук, нині очолює кафедру зарубіжної літератури Астраханського державного університету, виховує двох синів і дочку. Ірина Дмитрівна закінчила Київський університет імені Т.Г. Шевченка, теж захистила кандидатську дисертацію. Вона філософ. Нині працює заступником директора з наукової та навчально-методичної роботи Відокремленого підрозділу Європейського університету в м. Житомирі, завершує докторську дисертацію. В її родині ростуть і виховуються дві дочки і син. Оксана Дмитрівна також обрала професію батьків. Вона закінчила Житомирський педагогічний університет за спеціальністю "Англійська мова і література та соціальна педагогіка", працює в бібліотеці і на викладацькій роботі, виховує дочку і сина. В неї добра душа, обдароване поезією серце і вправні до малювання руки. Усе це неабиякий спадок від батька. Найменша з дочок Ольга Дмитрівна весь час живе разом з батьками, дбає про них і про свого сина. Улюбленцем у родині завжди був і залишається син Костя. З дитинства він мріяв про море і кораблі, нерідко відтворював їх на своїх малюнках (мабуть, і йому генами передався від батька хист до малювання). Море покликало юнака далеко від рідної домівки, і тепер він ходить у плавання, живе серед морської стихії, дослужився до першого помічника капітана. Та ніколи не забуває Костянтин Дмитрович привітного батьківського вогнища, разом з дружиною і сином приїздить у відпустку, надсилає телеграми з найвіддаленіших куточків світу.

Справжнім другом, вірним соратником усе життя була для Дмитра Івановича його дружина Валентина Петрівна Сасіна, яка після закінчення Першого Ленінградського інституту іноземних мов незмінно працює на факультеті. Їх поєднала англійська філологія, любов до науки і глибока спорідненість душ, таких далеких від буденщини, від заздрощів і пліток, таких щирих і відкритих людям. Зі спогадів В.П. Сасіної відомо, що вони підтримували тісні дружні зв'язки з родиною відомого поета-перекладача Бориса Тена (М.В. Хомичевського), були бажаними гостями в його домі. Під час зустрічей дружина поета Нара Леонтіївна грала на роялі, поет читав гомерівські рядки у власному перекладі українською мовою, Дмитро Іванович під звуки гітари читав свої вірші, Валентина Петрівна була вдячним слухачем.

Народивши п'ятеро дітей і ставши матір'ю-героїнею, Валентина Петрівна не обмежила свого життя лише родинним колом. Вона завжди вела активну викладацьку, наукову і організаторсько-адміністративну роботу, багато років керувала клубом інтернаціональної дружби, була завідувачем кафедри англійської мови (1979-1981 рр.), пізніше очолила кафедру англійської філології (1982-1987 рр.). Нині вона є одним із старіших викладачів факультету іноземних мов, берегинею його традицій.

Дмитро Іванович і Валентина Петрівна прожили разом сорок два роки і були не тільки чоловіком і дружиною, а ще й однодумцями. Разом вони підготували чимало наукових праць, серед яких два словники (М., 1990, 2001), навчальний посібник, рекомендований Міністерством освіти і науки України, "Практикум з лексикології "Сучасної англійської мови" (Житомир, 2000), статті "Функціональне поле комунікативів англійської мови" (Тюмень, 1989), "Парадигматична функція питальних комунікативів англійського розмовного мовлення (М., 1991), "Однослівні ідіоми в українській та англійській мовах" (К., 1995), "Linguocultural Aspects of Compiling" A Dictionary of Unconventional Russian" (К., 1996).

У полі зору цих вчених і викладачів завжди були питання організації навчального процесу. Разом з колегами вони підготували методичні матеріали і поради, зокрема, "Методичні розробки з англійської мови для студентів сільськогосподарських вузів" (Житомир, 1984), "Методичні рекомендації і розробки з практики перекладу на допомогу студентам старших курсів і вчителям англійської мови" (Житомир, 1987). Д.І. Квеселевич постійно працював над удосконаленням вузівської методики. Він розмірковував над наступністю рівня комунікативної достатності у викладанні іноземної мови у вузі та середній школі" (виступ на обласній науково-практичній конференції "Шляхи і форми вдосконалення підготовки вчителя до роботи в сільській школі"), розробляв методику комплексно-порівняльного вивчення системи виду і часу англійського дієслова на початковому етапі навчання (виступ на Y-їй науковій конференції ЖВУРЕ), дбав про підвищення викладу навчального матеріалу з англійської мови (виступ на обласній науково-практичній конференції "Інститут – школі"), розглядав основні аспекти апроксимально-аналітичного методу навчання іноземних мов.

Враховуючи плідну наукову роботу та науково-методичну діяльність Д.І. Квеселевича, 26 квітня 1989 року Вища атестаційна комісія СРСР присвоїла йому вчене звання професора.

Професор Д.І. Квеселевич продовжував активну лексикографічну роботу. Разом з дружиною В.П. Сасіною він уклав "Російсько-англійський словник вигуків і релятивів", що вийшов друком у Москві в 1990 році. У словнику міститься близько 900 мовних одиниць: 800 вигуків і елятивів та 100 звуконаслідувальних слів, які ілюструються цитатами з художньої літератури. Адресований словник перекладачам та фахівцям у галузі англійської мови.

У 1992 році Д.І. Квеселевич очолив кафедру англійської філології. Разом з ним тут працювали ветерани факультету іноземних мов доцент В.П. Сасіна і ст. викладач О.П. Підкоритова, доцент А.В. Сингаївська, колишні студенти Дмитра Івановича, що захистили дисертації і виросли у доцентів, І.М. Василюк та А.Е. Левицький, старші викладачі І.Т. Місик, З.Б. Ісаакян, колишні аспіранти Дмитра Івановича І.Е. Сніховська та І.М. Рудик [4:58].

У 1992 році в інституті було відкрито аспірантуру з п'яти спеціальностей [4:12]. В ній під керівництвом професора Д.І. Квеселевича почали свої наукові дослідження В.Ю. Бикова, О.В. Муравйова, О.В. Воловнікова, А.Г. Соколовський, І.М. Рудик, Л.Ф. Соловйова, Т.М. Онопрієнко, В.Л. Виговський, І.Е. Сніховська, Л.І. Павленко, Л.М.Чумак, Н.П. Курінна, І.Б. Панченко. Під керівництвом професора Д.І. Квеселевича випускник факультету А.Е. Левицький захистив кандидатську, а пізніше докторську дисертації. Кандидатські дисертації захистили також І.М. Рудик, Л.Ф. Соловйова, Т.М. Онопрієнко. А перша аспірантка Дмитра Івановича, яка успішно захистила дисертацію, Н.О. Курносова нині працює в Житомирському державному інженерно-технологічному