LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикограф Дмитро Квеселевич

інституті.

За багаторічну (більше тридцяти років) і сумлінну працю у 1992 р. Д.І. Квеселевич був нагороджений медаллю "Ветеран Праці".

З ініціативи та за активною участю професора Квеселевича у 1995 році на факультеті іноземних мов було розпочато підготовку фахівців з додатковою спеціальністю "Переклад" [4:23]. Кафедра англійської філології під керівництвом професора Д.І. Квеселевича стала ініціатором проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції на тему "Функціональна семантика слов'янських і германських мов" (1995), а також ініціатором видання збірок наукових праць "Питання германської філології та методика викладання германських мов" (1996), "Актуальні питання романо-германської філології (дослідження молодих вчених)" (1997), участь у яких брали науковці Києва, Харкова, Одеси, Сум [2:59].

Цікавою і надзвичайно напруженою була робота Дмитра Івановича у цей період його життя. Він працював відповідальним редактором "Вісника Житомирського педагогічного університету", який мав державну реєстрацію Міністерства інформації України (1999). За час роботи у "Віснику" Д.І. Квеселевич відредагував близько 500 статей, майже до всіх підготував анотації англійською мовою. Він виступав як опонент на захистах кандидатських і докторських дисертацій, входив до складу спеціалізованих рад (Київський лінгвістичний університет і Харківський університет імені Каразіна), працював у складі оргкомітетів багатьох наукових конференцій, рецензував статті та монографії. Провідні мовознавчі видавництва України і Росії укладали з ним договори про співпрацю, замовляли йому словники. У 2002 році в Москві у видавництві "Астрель" вийшов друком "Современный русско-английский фразеологический словарь", що містив більше п'яти тисяч фразеологізмів сучасної російської мови.

І водночас Дмитро Іванович залишався коректною, шанобливою у стосунках з колегами і студентами людиною. Він любив людей і поважав їх незалежно від віку, посади, звань та титулів. Одного разу до нього підійшла студентка третього курсу. Вона тримала в руках фразеологічний словник і попросила розписатися на форзаці на згадку про те, що її вчив професор Квеселевич. Дмитро Іванович своїм трохи нерівним, але розбірливим почерком написав: "Аллочке с глубоким уважением и пожеланием успехов от составителя". Дівчина і її однокурсники були здивовані: "За що ця розумна, усіма шанована людина глибоко поважає студентку третьокурсницю?" А відповідь проста. Це його життєва позиція – поважати людину!

Постать Д.І. Квеселевича займає помітне місце серед учених України і Росії, серед викладачів педуніверситету, інших вищих навчальних закладів Житомира. Його знали на всіх факультетах, у всіх підрозділах. До нього можна було підійти за порадою, з ним можна було поговорити на актуальні теми сучасного мовознавства, і не тільки, до нього можна було прийти за рідкісною книжкою. У поводженні з рідними Дмитро Іванович був людиною доброю, лагідною, з тонким почуттям гумору. Жодному з дітей не нав'язував своїх поглядів і переконань, усім давав повну свободу, проте у важку хвилину мовчки підставляв батьківське плече, без докорів і образ підтримував.

Дмитро Іванович був абсолютно безкорисливою людиною. Скромний і невибагливий у побуті, в одязі, в їжі, він завжди знаходив можливість придбати хорошу книжку, поїхати на наукову конференцію.

Головною пристрастю у житті Д.І. Квеселевича завжди була лексикографія. Вдома, у його робочому кабінеті, куди не глянь – усюди рівненькі стовпчики карток, численні папки з матеріалами до словників, акуратно розкладені роботи аспірантів. Узимку, ще до шостої ранку, коли скрізь темно, в кабінеті вже світилося і над друкарською машинкою, над паперами і книжками вже священнодіяв поліський Даль.

У 1999 році з нагоди ювілею Житомирського педагогічного університету Д.І. Квеселевич був нагороджений медаллю "Відмінник народної освіти", у цьому ж році Американський біографічний інститут визнав його Людиною року за видатні успіхи в дослідженні проблем лексикографії, а в 2000 році ця ж установа представила Д.І. Квеселевича до вручення "Медалі Честі" [2:58].

Серед лінгвістів кажуть, що у того, хто створив словник, смерті не буває. В активі Д.І. Квеселевича сім виданих словників, два зданих у видавництва і величезна архівна спадщина, яка ще буде упорядкована у посмертні видання.

Він не думав умирати, хоча боліли ноги і лікарі пророкували найгірше. Він був сповнений творчих задумів та планів, навіть у лікарні давав дружині вказівки, що треба передати аспірантам, як відповісти на службові листи. Він виношував проведення Міжнародної наукової конференції з проблем лексикографії. В його паперах залишилися записи про склад оргкомітету, про тему конференції, її секції. Він жив за своїм життєвим кредо: ніколи не зупинятися! Його зупинила смерть.

Товста папка особової справи Д.І. Квеселевича зберігається в архіві педуніверситету. Останній запис в ній сумний і болючий: "Вивести із списків працівників університету Квеселевича Дмитра Івановича, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри англійської філології, у зв'язку зі смертю 22.02.2003 р." Похований Д.І. Квеселевич у Житомирі на російському кладовищі поряд з батьками.

Список використаної літератури

  • Особова справа Квеселевича Дмитра Івановича в архіві Житомирського державного педагогічного університету.

  • Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка. Історичний нарис. – К., 2002. – 88 с.

  • Квеселевич Д.И. Русско-английский фразеологический словарь. М.:Русский язык, 1998. – 704 с.

  • Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка. – К., 1999.


    Матеріал надійшов до редакції 6.04.2004 р.

    Місяць Н.К. Лексикограф Дмитрий Квеселевич.

    В статье представлена научная, преподавательская и общественная деятельноять доктора филологических наук, профессора Дмитрия Ивановича Квеселевича.

    Misyats N.K. Lexicographist D. Kveselevych.

    The article presents scientific, teaching and public activities of professor Dmytro Ivanovych Kveselevych.


    5


  •