LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови


Дніпропетровський національний університет





Кузнецова Надія Володимирівна


УДК: 81.411.2-3




Лексикографічна інтерпретація

семантичної структури багатозначних

прикметників російської мови



Спеціальність 10.02.02 – російська мова



Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата філологічних наук







Дніпропетровськ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Турута Ірина Іванівна, Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри загального та російського мовознавства


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Пелепейченко Людмила Миколаївна, Військовий інститут внутрішніх справ МВС України, завідувач кафедри філології


кандидат філологічних наук, доцент

Бобиль Світлана Володимирівна, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, доцент кафедри українознавства


Провідна установа: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра російської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Київ


Захист відбудеться 26вересня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корпус 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.

Автореферат розісланий "23" серпня 2003 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент М.С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Однією із характерних рис сучасного мовознавства є активне дослідження семантики мовних одиниць різних рівнів, і перш за все лексичного. Особлива увага до слова та його значення обумовлена еволюцією лінгвістики в другій половині XX ст., що позначилася, за визначенням Ю.Д.Апресяна, "двома важливими проривами - проривом у макросвіт мови і проривом у її мікросвіт. Прорив у мікросвіт набув форму словоцентризму або, точніше, лексемоцентризму."У рамках словоцентричного підходу опис лексичної семантики здійснюється найчастіше за допомогою дефініційного аналізу, який передбачає використання словникових тлумачень. Дослідження лексичного значення за словниковими дефініціями та лексикографічної його презентації дозволяє установити характер і типи значеннєвої структури слів, належних до різних семасіологічних підкласів і семантичних розрядів, іншими словами, здійснити розгляд лексичного значення слова в плані його епідигматики -семантичної похідності значення, що забезпечує історичну та синхронну тотожність слова (А.А.Уфімцева).

Вивчення слів у лексемоцентричному аспекті, спостереження за характером взаємозв'язку окремих значень полісемантичного слова, які зберігають свою специфіку й одночасно утворюють єдине семантичне ціле, - самостійна і недосліджена галузь у лексиці (Ж. П. Соколовська), що здатна збагатити науку новими лінгвістичними знаннями, тому що "саме в мікросвіті можна з найбільшою виразністю спостерігати елементарні механізми мови" (Ю.Д.Апресян).

Спостереження за природою значення слова, подані в багаточисельних працях вітчизняних і зарубіжних мовознавців, свідчать про підвищений інтерес до проблеми полісемії різних частин мови. Однак значимість порушеної проблеми не можна оцінити кількістю присвячених їй публікацій. Її актуальність для словникової справи та теорії лексикографії залишається, як і раніше, незмінною, про що свідчать заяви вчених, які займаються укладанням словників. До цього часу немає єдиної обгрунтованої точки зору на причини розвитку полісемії, не з'ясований повною мірою механізм формування значень у структурі лексеми, залишається невирішеною проблема значення слова та його відтінку, по суті, тільки починається дослідження епідигматичних зв'язків значень, типів семантичних структур багатозначних слів, що належать до різних частин мови, і, відповідно, остаточно не розроблена методика лексикографічної інтерпретації значень багатозначного слова. Це нерідко приводить до розбіжності у трактуванні однозначних і багатозначних слів, що веде за собою розходження в їх подачі у тлумачних словниках. Невирішеність цих та інших питань свідчить про актуальність даної дисертації, присвяченої аналізу лексикографічної інтерпретації багатозначних прикметників російської мови.

Теоретико-методологічною основою роботи стали наукові пошуки в галузі семантики Ю.Д. Апресяна, Р.О.Будагова, В.В.Виноградова, Е.М.Вольф, В.Г.Гака, Ю.Л.Гінзбург, П.Н.Денисова, В.А.Звегінцева, С.Д.Кацнельсона, Л.О.Кудрявцевої, О.О.Леонтьєва, М.В.Нікітіна, Л.М.Пелепейченко, О.І.Смирницького, Ж.П.Соколовської, Ф.І.Сороколєтова, І.А.Стерніна, А.А.Уфімцевої, Д.М.Шмельова, А.М.Шрамма та інших учених.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація орієнтована на вивчення проблем лексичної семантики, розробкою яких активно займаються викладачі кафедри загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету в рамках наукової теми "Актуальні проблеми загального, класичного та російського мовознавства".

Мета даної роботи полягає в дослідженні особливостей інтерпретації семантичної структури багатозначних прикметників тлумачними словниками російської мови й описі виявлених структур на епідигматичному рівні. Сформульована мета передбачає розв'язання таких завдань :

1) на основі зіставного аналізу способів відображення у тлумачних словниках таких семантичних параметрів, як однозначність і багатозначність, виявити основні тенденції еволюції явища багатозначності в колі прикметників;

2) з'ясувати критерії розмежування окремих значень, а також самостійного значення та його відтінку;

З) дослідити міжслівні епідигматичні зв'язки значень шляхом опису явища відображеної полісемії в колі похідних прикметників;

4) дослідити внутрішньослівні епідигматичні зв'язки значень полі-
семічних прикметників за допомогою :

- виділення та опису топологічних типів багатозначності ад'єктивних слів;

- аналізу метафоричних і метонімічних зв'язків значень полісемічних ад'єктивів та виділення їх основних моделей.

Об'єктом дослідження є прикметники російської мови.

Предмет дисертаційної роботи - полісемія ад'єктивних слів у