LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови

лексикографічному та епідигматичному аспектах.

Семантика прикметників неодноразово аналізувалася в лінгвістичній літературі. Аналіз був спрямований на пошуки критеріїв класифікації прикметників (А.М.Шрамм, Е.М.Вольф), на визначення їх місця в мовній картині світу (Е.М.Вольф, М.Міклуш, Ж.П.Соколовська), на дослідження специфіки відносних прикметників порівняно з якісними (Е.Д.Арбатська, Д.І.Арбатський, Ю.Л.Воротников, Е.І.Коробова, Ф.Г.Коровін), на вивчення образних і переносних значень прикметників, розширення значеннєвого об'єму прикметників (Б.Х.Ісмагуїлова, Л.О.Субота, Л.Г.Кульчицька, О.Л.Ляпичева, Л.М.Пелепейченко), на виявлення дериваційного потенціалу прикметників різних ЛСГ (В.В.Волков, Е.С.Федотова). До розгляду семантичної структури окремих прикметників і конкретних ЛСГ зверталися Л.І.Іванова,

В.М. Немченко, Р. В. Туркіна, Г.М.Шипицина, А.М.Шрамм та ін. Вивченню різких аспектів багатозначності прикметників присвячені роботи Г.М.Артем'євої, С.Г.Бєликової, Т.М.Білицької, Г.В.Бортник, А.А.Брагіної, Е.Б.Гришаніної, Е.В.Рахиліної, Т.Е.Токарєвої, Н.Н.Хунг, А.М.Шрамма, Т.С.Щепіної та ін. Однак до цього часу потребують подальшого висвітлення питання, пов'язані з дослідженням механізму розвитку значень у рамках ознакових слів, оскільки процес полісемії у прикметників, на відміну від іменників та дієслів, розвивається по-особливому й пов'язаний з процесом набуття якісних значень ад'єктивними словами, а також із своєрідністю лексичної сполучуваності та дифузності.

Звернення до проблеми лексикографічної інтерпретації багатозначних прикметників викликане, з одного боку, складністю саме цього шару лексики для словникового опису, а з іншого - значенням у житті сучасної людини тлумачних словників. Тлумачний словник загальнонаціональної мови у своїх макро- і мікроструктурах відображає певний стан лексико-семантичної системи мови в конкретний хронологічний період. У зв'язку з цим правомірне питання, наскільки розрізняються між собою окремі фрагменти загальної лексико-семантичної системи, відображені словниками, що належать до різних часових періодів, які закономірності можна встановити шляхом зіставлення семантичних параметрів тлумачних словників різних епох. У цьому дослідженні на матеріалі прикметників пропонується один із можливих варіантів відповіді на поставлене питання.

Матеріалом дослідження послужили близько 20000 прикметників, вилучених методом суцільної вибірки із "Словаря современного русского литературного языка" в 17 томах. У багатьох випадках залучалися матеріали й інших тлумачних словників російської мови*.

Мета, завдання та загальне спрямування дослідження зумовили використання відповідних методів лінгвістичного аналізу, основним із яких є метод дефініційного аналізу. Крім того, в роботі застосовувалися такі методи, як описовий, необхідний безпосередньо для виділення одиниць аналізу та їх поділу на лексико-граматичні розряди; метод компонентного аналізу, що дозволяє виділити ідентифікуючі предикати та конкретизатори в значенні аналізованої семеми; зіставний метод, необхідний для порівняння "словникових" значень прикметників різних часових періодів; дистрибутивний метод, який застосовувався для встановлення самостійних значень полісемічних слів, а також метод симптоматичної статистики.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначається обраним предметом дослідження і постановкою проблеми. У ній уперше поданий комплексний аналіз лексикографічної інтерпретації семантичної структури прикметників російської мови, проведений зіставний аналіз відображення тлумачними словниками російської мови кінця ХІХ-ХХ ст. полісемії прикметників, що дозволив виявити основні тенденції її розвитку; досліджені епідигматичні зв'язки значень полісемічних прикметників на міжслівному та внутрішньослівному рівнях; установлена специфіка відображеної полісемії в колі похідних прикметників; охарактеризовані формальні та змістові типи зв'язків значень в епідигмі багатозначного прикметника.

Теоретичне значення дисертації полягає в її спрямованості на вирішення сучасних семасіологічних проблем природи полісемії слів у цілому та ад'єктивних слів зокрема. Одержані результати сприятимуть подальшій розробці теорії полісемії, більш глибокому осмисленню епідигматичних відношень значень полісемічного слова; уточненню лексикографічної інтерпретації значення і відтінку значення; вони також є певним внеском у подальший розвиток теорії лексикографії.

Практичне значення роботи зумовлене можливістю застосування результатів дослідження в лексикографічній практиці; у викладанні курсу "Лексикологія", спецкурсів з лексичної семантики та лексикографії; при підготовці навчальних посібників із сучасної російської мови, в тому числі і для студентів-іноземців.

Апробація результатівдослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на ІХ Міжнародній конференції русистів з актуальних проблем семантичних досліджень "Язык и языковая личность" (Харків, 1999), на міжвузівській науковій конференції молодих учених і спеціалістів "Актуальные проблемы изучения текста и его единиц" (Харків, 2000), Міжнародній науковій конференції "Владимир Иванович Даль и современные филологические исследования" (Київ, 2002), Всеукраїнській науковій конференції "Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках" (Дніпропетровськ, 2003), а також на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДНУ (2000-2003).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені у семи статтях, опублікованих у провідних наукових виданнях. Особистий внесок у статті, написаній у співавторстві, полягає у вивченні семантичних характеристик кольорових прикметників, використовуваних російськими та українськими поетами XIX - XX століть при створенні різних індивідуально-авторських кольорових символів, виділенні переносно-символічних значень кольорової лексики, які перекликаються в російських та українських поетичних текстах, виявленні сполучуваних можливостей прикметників у цілому.

Мета, завдання та загальне спрямування дослідження визначили структуру дисертаційної роботи. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії (287 позицій) і додатка (списку полісемічних прикметників російської мови, що зафіксовані в БАС). Основний зміст доповнюється 3 таблицями, 2 малюнками і 3 схемами. Загальний обсяг роботи становить 231 сторінку, основна частина дослідження - І76 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається мета і завдання дослідження, вказуються методи, наукова новизна, теоретичне і практичне значення результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі "Лінгвістичні основи лексикографічного опису бататозначних прикметників" проаналізовані найбільш важливі теоретичні положення, накопичені сучасною русистикою в рамках лексемоцентричного підходу до вивчення значення слова, виявлений характер лексичного значення прикметника та його вплив на специфіку семантичної структури багатозначних ад'єктивів, розглянуті