LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови

ідентичне подачі значень у "Словаре" В.Даля, що є доказом продовження його традицій сучасною тлумачною лексикографією. А нові, порівняно з далевськими, підходи до трактування багатозначних прикметників cвідчать про поступальний розвиток як теорії полісемії в цілому, так і лексикографічних пошуків зокрема.

Універсальним джерелом, що найбільш повно відображає стан семантичної системи мови з розривом у сорокалітній період, є "Словарь современного русского литературного языка" в його первинній редакції (БАС) та подальшому, пізнішому виданні (нБАС).

Наші підрахунки кількісного складу однозначних і багатозначних прикметників, поданих у першому та в другому томах БАС і нБАС (букви А,Б,В), свідчать про збільшення перш за все загальної кількості ад'єктивних слів (на 555 лексем), а також про збільшення серед них числа багатозначних прикметників (на 328 слів). Зіставлення двох видань словників показує, що в структурі ад'єктивів російської мови мають місце різні модифікації значень. У залежності від характеру змін, зафіксованих нБАС, однозначні та багатозначні прикметники, відображені в перших двох томах БАС і нБАС, можна умовно розділити на дві групи.

Першу з них складають прикметники, відмінності в інтерпретації семантичної структури яких не суттєві. Вони можуть полягати або в дещо іншому трактуванні самого значення, наприклад : Аршинный. Глубиной. длиной, величиной в аршин. Аршинный зауральский чернозем [БАС, т.1] і Аршинный. Относящийся к аршину (в 1 знач.), имеющий длину, ширину и т.п. в аршин. Аршинные усы, аршинная борода [нБАС, т.1], або змінитися може характеристика стилістичного забарвлення "відповідно до зміненого стилістичного статусу" слова (нБАС, т.1), наприклад : Баловной. 1. В просторечии. Шаловливый, озорной. Баловной мальчишка [БАС, т.1] і Баловной. Разг. 1. Шаловливый, озорной. Баловной, как сверстники [нБАС, т.1].

Другу групу, більш багаточисельну, складають прикметники, в семантичній структурі яких нБАС зафіксував значні зміни. Суть цих змін полягає в розширенні значеннєвої структури ад'єктивних слів за рахунок розвитку вторинних значень і збільшення кількості відтінків у певних ЛСВ чи лексеми в цілому.

За співвіднесеністю семантичних структур одного й того ж прикметника, відображених у словникових статтях двох перших томів аналізованих словників, усі прикметники розподіляються на три основні групи :

І: моносемант (БАС) - моносемант (нБАС). Семантична структура таких прикметників може представляти самостійне значення або значення й відтінок, відповідно до чого прикметники цієї групи у свою чергу діляться на дві підгрупи :

1) "чисті" моносеманти, семантична структура яких не містить відтінків (безоговорочный, ватманский, веленевый);

2) моносемант з відтінками значення - моносемант із збільшеною кількістю відтінків (арктический, бамбуковый, барсучий);

ІІ: моносемант (БАС) - полісемант (нБАС) :

1) "чистий" моносемант – "чистий" полісемант (вербальный);

2) моносемант з відтінком (відтінками) значення - полісемант (вакантный);

3) моносемант - полісемант з відтінком (відтінками) значення (адмиральский, балаганный);

4) моносемант з відтінком значення - полісемант з відтінком (відтінками) значення (алмазный, атомный, анемичный, безболезненный);

5) моносемант з відтінком (відтінками) значення - полісемант з переносним значенням, яке раніше було представлене як відтінок (аппетитный, астрономический, атласный);

Ш: полісемант (БАС) - полісемант (нБАС) :

1) "чисті" полісеманти (великодержавный);

2) полісемант з відтінками - при різних співвідношеннях значень і відтінків у новому і "старому" словниках (безбожный);

3) полісемант - полісемант із збільшеною кількістю значень (у тому числі переносних) і відтінків (барабанный, великий, верный). При цьому основою, яка послужила для виділення переносного значення у слів, що раніше його не мали, найчастіше стають метафоричні та метонімічні переосмислення.

Здатність до творення відтінків значення в однозначних і багатозначних прикметників виявляється неоднаково. За нашими даними, процентне співвідношення однозначних прикметників без відтінків і з відтінками (за матеріалами БАС) складає відповідно 88% і 12% , а співвідношення багатозначних ад'єктивних слів коливається в межах 51% без відтінків і 49% слів з відтінками в семантичній структурі, що говорить про більш інтенсивний розвиток відтінкової семантики у полісемантів. Установлено, що чим більшу кількість ЛСВ розвиває ад'єктивне слово, тим вищий ступінь формування відтінків у його складі, тому найвищою здатністю утворювати відтінки наділені прикметники з високою багатозначністю і "сильнобагатозначні" слова. Наявність відтінків у семантичній структурі однозначних прикметників дозволяє у свою чергу стверджувати, що відтінки значення є такою семантичною величиною, яка служить показником процесу переходу моносемантичних слів у слова протилежного семантичного підрозділу - багатозначні.

Відтінки утворюються незалежно від приналежності ад'єктивів до якогось із граматичних розрядів. Однак здатність до творення багатозначності у прикметника виявляється неоднаково в якісних, власне-відносних та відносно-присвійних ад'єктивів.

Серед полісемантичних ад'єктивів виділяються прикметники з високою багатозначністю, які розвивають у своїй структурі більше 6-7 ЛСВ і нараховують ще більшу кількість відтінків значень. Перш за все це якісні прикметники,що складають у БАС більше 80 слів (вольный, глухой, добрый, невысокий, сладкий та ін.), потім власне-відносні ад'єктиви, яких нараховується близько 20 слів (военный, общественный, перекрестный, печатный та ін.). Серед відносно-присвійних прикметників, за даними БАС, виділяється одне таке слово (собачий). "Сильнобагатозначні" ад'єктиви, які розвивають у своїй структурі 2 і більше значень, характерні тільки для групи якісних прикметників. Серед них виділяються слова общий (12 ЛСВ), сухой (13 ЛСВ), темный (11 ЛСВ) та ін.

Тлумачні словники по-різному інтерпретують семантичну структуру багатозначних прикметників. Різний об'єм семантичної структури одного й того ж слова, поданої різними словниками, може пояснюватися не стільки різним об'ємом самих словників, скільки різною установкою їх укладачів на більший чи менший ступінь узагальненості семантичних ознак, що лежать в основі того або іншого ЛСВ. Словникові дефініції часто містять ряд протиріч, які свідчать про об'єктивні труднощі опису семантики деяких прикметників. Розходження у трактуванні семантичної структури прикметників виявляється не тільки в різних виданнях тлумачних словників, але й при зіставленні слів, належних до одного лексико-граматичного розряду, в

одному тлумачному словнику - БАС, МАС або БТС, де вони трактуються в одному випадку як моносеманти, в іншому - як полісемічні слова.

Третій розділ"Епідигматичний аналіз семантичної структури багатозначних прикметників" присвячений дослідженню відношень значень полісемантичних прикметників на міжслівному та внутрішньослівному рівнях, згідно з якими описується : 1) відображена полісемія прикметників та особливості її