LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови

лексикографічної інтерпретації, 2) топологічні типи й основні моделі семантичних відношень ЛСВ прикметників-полісемантів.

Аналіз лексикографічної інтерпретації семантичних структур багатозначних прикметників на міжслівному рівні, тобто відповідно до семантичних структур твірних субстантивів, дозволив виявити ефект так званої відображеної полісемії, який полягає в тому, що семантична структура прикметників-полісемантів у багатьох своїх ланках виявляється епідигматично (словотвірно та семантично) пов'язаною з певними ланками семантичної структури мотивуючого слова-полісеманта.

За нашими спостереженнями, "відображена" полісемія являє собою доволі поширене явище в колі досліджуваних слів і охоплює як якісні, так і відносні прикметники. У дослідженні відзначається, що частиномовна протилежність іменника та прикметника, а також лексико-граматична протилежність якісних і відносних ад'єктивів виявляється в різній здатності відповідних багатозначних прикметників до "відображення" семантики мотивуючих полісемантів.

У результаті зіставлення словникових статей, що репрезентують мотивовані багатозначні прикметники, із словниковими інтерпретаціями мотивуючих слів було встановлено два основних типи відповідностей між аналізованими одиницями.

Перший тип охоплює випадки повної відповідності між структурами мотивуючого та мотивованого слів. Наприклад, в інтерпретації МАС епідигма мотивуючого іменника бугор, яка включає ЛСВ1 'небольшой холм, горка' і ЛСВ2 'всякое небольшое возвышение, выпуклость на чем-л', семантично "відображається" в епідигмі мотивованого прикметника бугристый : 1. Покрытый буграми (в 1 знач.). Бугристое поле. Бугристая местность. 2. Неровный, негладкий, с буграми (во 2 знач.), выпуклостями. Бугристий лоб [МАС, т.1].

Другий тип співіднесеності включає бататочисельні випадки часткової відповідності (невідповідності) між епідигмами мотивуючих та мотивованих слів, яка виражається наявністю в структурі похідного слова значень чи відтінків, відсутніх у структурі твірного полісеманта, й навпаки.

Різниця між "прямою" та "відображеною" структурами може бути незначною, що виявляється на рівні семантичних відтінків. Наприклад, розходження між семантичною структурою твірного бред (1.Бессвязная, бессмысленная речь больного, находящегося в бессознательном состоянии. 2. Разг. О чем-л. несуразном, бессмысленном) і семантичною структурою прикметника бредовый (1. Прил. к бред (в 1 знач.). Бредовое состояние // С бредом, перемежаемый бредом. Забыться в бредовом сне. 2. Прил. к бред (во 2 знач.); нелепый, фантастический. Бредовый план) є незначною і виявляється в одному семантичному відтінку бредовый1 'с бредом, перемежаемый бредом'.

У багатьох випадках співвідношення між семантичними структурами твірного та похідного слів носить складний, багатомірний характер у зв'язку з тим, що частина значень прикметника розвивається на базі одного лексико-семантичного варіанта іменника, інші ж співвідносяться з різними ЛСВ твірного слова. Наприклад, ЛСВ1 прикметника печальный мотивується ЛСВ2 іменника печаль; печальный2,3 співвідносяться з печаль2, а ЛСВ3 іменника взагалі не знаходить відображення в семантиці ад'єктива.

Досить поширеним явищем серед багатозначних похідних прикметників є множинність мотивації вторинних ЛСВ. Найчастіше вона спостерігається в тих випадках, коли похідний ЛСВ можна одночасно трактувати як результат і міжслівної, і внутрішньослівної транспозиції, що характерно, наприклад, для прикметників ажурный, арматурный, сердечный, хлебный та ін.

Різноманіття форм вияву відображеної полісемії ще раз дає підстави стверджувати, що семантична структура похідних прикметників-полісемантів у багатьох своїх ланках виявляється епідигматично (словотвірно та семантично) зв'язаною з відповідними ланками семантичної структури мотивуючого субстантива. Лексикографічна практика представлення "відображених" семантичних структур багатозначних слів потребує й надалі вдосконалення, якому можуть сприяти подальші, більш глибокі дослідження явища відображеної полісемії.

Епідигматичні зв'язки значень, що встановлюються на внутрішньослівному рівні, можуть бути вивчені шляхом опису формальних та змістових відношень між ЛСВ полісеманта. Типологія формальних зв'язків значень установлюється по відношенню до семантичних структур, які включають не менше трьох значень. Виділяються три топологічних типи зв'язку між різними значеннями епідигми : радіальний, ланцюжковий та радіально-ланцюжковий, тобто змішаний.

Радіальний тип зв'язку між ЛСВ, при якому всі значення полісеманта мають спільну частину (інваріант), як правило, характеризує семантичну структуру оцінних прикметників (маломощный, неаккуратный), прикметників, що означають людські властивості та схильності (лихой, неловкий, немой), чиї значення пов'язані і метонімічно, і метафорично, а також слів, які позначають різні фізичні властивості (некрепкий, тяжеловесный). Ланцюжковий тип зв'язку різних ЛСВ, заснований на послідовній мотивації, характеризує епідигми відносних прикметників (старинный, балаганный, стенографический), якісних ад'єктивів, що означають властивості та схильності (неказистый, немилосердный, ленивый), і прикметників розміру (небольшой, тонкий, толстый). Радіально- ланцюжковий тип зв'язку характерний для епідигм оцінних прикметників (трудный, положительный), прикметників, які означають людські властивості та схильності (добрый, невинный, смелый), ад'єктивних слів, що називають фізичні властивості предметів (теплый, тугой, узловатый, твердый), кольорових прикметників (черный, зеленый) і прикметників розміру (маленький, тесный, дальний, близкий, узкий).

З точки зору змістової характеристики значення ад'єктивних слів усередині епідигми пов'язані між собою метонімічно або метафорично.

Метонімічний перенос лежить в основі вторинних значень, що співвідносяться з оцінкою певного відрізка часу (счастливое время), з різними характеристиками людини та її почуттів (сдержанное любопытство, унылое настроение), емоційного стану (подавленное состояние духа, тяжкое предчувствие), дій (самовластное правление, тихий подвиг), а також результату дій, пов'язаних з певним об'єктом або предметом (фотографический снимок, тонкая резьба); з характеристикою причини, яка викликає вияв різних властивостей у предмета чи об'єкта (тряская мостовая); з характеристикою підприємств, машин (творожный цех молокозавода, набивной завод), предмета, що вивчається або використовується (туманная станция, пыльная тряпка), внутрішніх властивостей предмета (шелк пологой крутки); при переносі з цілого на частину і навпаки (физические свойства воды, мощный завод).

Метафоричні переноси лежать в основі значень, які характеризують різні фізичні властивості об'єкта чи предмета (сильный мотор, ласковый ветерок), абстрактні поняття (не подвластная любовь, скромные манеры); оцінюють людину з точки зору її особистих рис (мягкотелый интеллигент), характеризують предмет або об'єкт за схожістю з людиною чи твариною за зовнішніми ознаками (подбористый кафтан, пузатые колонны). У результаті метафоричного