LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови

топологічних типи зв'язку між різними значеннями епідигми: радіальний, ланцюжковий і радіально-ланцюжковий, тобто змішаний. З точки зору змістових відношень значення ад'єктивних слів усередині епідигми пов'язані між собою метонімічно або метафорично.

В ад'єктивних епідигмах спостерігається певна кореляція між формальними та змістовими типами зв'язку : при ланцюжковому типі зв'язку вторинне значення, як правило, пов'язане з головним метонімічною транспозицією, а залежне від нього наступне вторинне значення пов'язане з ним метафорично; при радіальному типі зв'язку вторинні значення найчастіше з'являються внаслідок метафоричної транспозиції.

Словникові статті багатьох прикметників включають ЛСВ, належні до різних лексико-граматичних розрядів. Поява у складі епідигми ЛСВ, який не збігається за лексико-граматичною характеристикою з вихідним, в основному пов'язана з розвитком якісних значень у власне-відносних або відносно-присвійних прикметників. Значно рідше в епідигмі якісного прикметника фіксується відносний ЛСВ.

Вторинні якісні значення можуть виникати в результаті розширення або звуження значення (метонімії), або ж шляхом метафоричної транспозиції. Розвиток у семантичній структурі якісних і відносно-присвійних ад'єктивів власне-відносних значень свідчить про продуктивність процесу спеціалізації, що безпосередньо пов'язаний з термінологічним переосмисленням ЛСВ.

Проведений у роботі аналіз лексикографічної інтерпретації семантичної структури багатозначних прикметників російської мови дозволяє певною мірою по-новому подивитися на проблему розвитку полісемії прикметників у цілому та в кожному конкретному їх лексико-граматичному розряді, на механізм формування нових значень, критерії розмежування основного значення та відтінку, що може сприяти подальшому, глибшому вивченню семантичної структури слова й упорядкуванню словникових дефініцій у лексикографічних джерелах.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Цветовая символика счастья в русской и украинской поэзии // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1998. – Вип.3. – С.36-43 (у співавторстві).

2. Эволюция переносного значения в русской поэзии (на примере черного и белого цветов) // Русская филология. Украинский вестник. Языкознание. – Харьков, 1999. - № 1-2. – С. 79-80.

3. Развитие семантической структуры имен прилагательных русского языка (на примере сопоставительной характеристики двух изданий словаря современного русского литературного языка) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1999. – Вип. 4. – С. 90-95.

4. Тенденции развития семантических характеристик имен прилагательных в русском языке // Русская филология. Украинский вестник. Языкознание. – Харьков, 2000. - № 3-4. – С. 48-51.

5. Роль контекста в усложнении семантической структуры имен прилагательных // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2000. – Вип. 5. – С. 70-76.

6. Лексикографические традиции В. Даля в современной трактовке семантической структуры имен прилагательных русского языка. // В.И. Даль и современные филологические исследования: Сб. науч. работ. – Киев: Изд.-полиграф. центр "Київський університет", 2002. – С. 332-336.

7. Описание лексико-семантической структуры имен прилагательных русского языка на основе лексико-грамматических разрядов // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2002. – Вип. 7. - С. – 75-78.

АНОТАЦІЯ

Кузнецова Н.В. Лексикографічна інтерпретація семантичної структури багатозначних прикметників російської мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

В анотованій дисертації поданий аналіз лексикографічної інтерпретації семантичної структури багатозначних прикметників, зафіксованих в "Словаре современного русского литературного языка: В 17 томах" (М.-Л., І950-1965).

Проаналізовані найважливіші теоретичні положення, накопичені сучасною русистикою в рамках лексемоцентричного підходу до вивчення значення слова; виявлений характер лексичного значення прикметника та його вплив на специфіку семантичної структури багатозначних ад'єктивів; розглянуті структурно-семантичні особливості словникових дефініцій прикметників, вихідні положення лексикографічної інтерпретації полісемії; розроблена й апробована методика розмежування лексичного значення та семантичного відтінку; простежені традиції В.Даля в трактуванні семантичної структури прикметників російської мови сучасними тлумачними словниками; описаний процес розвитку полісемії в системі ад'єктивних слів та встановлені відмінності в представленні епідигм прикметників-полісемантів різними словниками; досліджені відношення значень багатозначних прикметників на міжслівному та внутрішньослівному рівнях; описана "відображена" полісемія прикметників та її лексикографічна інтерпретація; подані топологічні типи й основні моделі семантичних відношень ЛСВ прикметників - полісемантів.

Ключові слова : прикметник, багатозначність, тлумачний словник, епідигма, відображена полісемія, топологічні типи багатозначності.


АННОТАЦИЯ

Кузнецова Н.В. Лексикографическая интерпретация семантической структуры многозначных прилагательных русского языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2003.

В аннотируемой диссертации представлен анализ лексикографической интерпретации семантической структуры многозначных прилагательных, зафиксированных в "Словаре современного русского литературного языка: В 17 томах" (М. – Л., 1950-1965).

Проанализированы наиболее важные теоретические положения, накопленные современной русистикой в рамках лексемоцентрического подхода к изучению значения слова; определен характер лексического значения имени прилагательного и его влияние на специфику семантической структуры многозначных адъективов. Семантическая структура многозначного слова рассмотрена как отражение особого вида отношений – эпидигматических, или деривационных (в широком смысле слова), закономерно проявляющихся как на межсловном, так и на внутрисловном уровнях.

Установлено, что различия в характере семантики качественных и относительных прилагательных предопределяют специфику их семантической структуры, одним из основных способов репрезентации которой выступает словарная статья, а для отдельного значения – словарная дефиниция. Отмечено, что при лексикографической разработке полисемии приходится постоянно сталкиваться с явлениями диффузности и речевой многозначности, которые во многих случаях являются причиной того, что толковые словари современного русского языка семантические параметры одних и тех же многозначных слов описывают по-разному.

Одним из способов отражения и в