LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексикографічна теорія побудови манок-систем та її застосування в інформативних технологіях дистанційної освіти

35

Національна академія наук України

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-навчальний центр

інформаційних технологій і систем





Манако Алла Федорівна



УДК: 681.513






ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ТЕОРІЯ ПОБУДОВИ МАНОК-СИСТЕМ

та її застосування в інформаційних технологіях ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ





05.13.06 – Інформаційні технології








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук



Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій і систем НАН і МОН України.


Науковий доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України

консультант: Широков Володимир Анатолійович,

Український мовно-інформаційний фонд НАН України, директор.

Офіційні доктор технічних наук, член-кореспонтент АПН України, професор,

опоненти: заслужений діяч науки і техніки України

Биков Валерій Юхимович,

Інститут інформаційних технологій і засобів навчання

Академії педагогічних наук України, директор;


доктор технічних наук

Биченок Микола Миколайович,

Інститут національної безпеки при РНБО України, завідувач відділу інформаційної безпеки;


доктор технічних наук

Четвериков Григорій Григорович,

Харківський національний університет радіоелектроніки,

професор кафедри программного забезпечення ЕОМ.



Захист відбудеться " 28 " жовтня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.171.01 у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій і систем НАН і МОН України за адресою: 03680, м. Київ-680, МСП, просп. Академіка Глушкова, 40.



З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічної бібліотеці Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова за адресою: 03680, м. Київ-680, МСП, просп. Академіка Глушкова, 40.


Автореферат розісланий " 19 " вересня 2008 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Бабак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Розвиток інформаційного суспільства, перехід до суспільства знань обумовили прогрес індустрії інформатизації знань та дистанційної освіти, які є важливими детермінантами загальної еволюції суспільства. Експоненційно збільшується число установ, які продукують знання, навчальні ресурси, технології та системи підтримки набуття знань, вмінь та навичок і впроваджують відповідні технології в педагогічну практику. Значний внесок у розвиток інформаційних технологій для навчання, освіти і підготовки зробили вітчизняні вчені: В.М. Глушков, Г.О. Атанов, Г.О. Балл, В.Ю. Биков, В.І. Гриценко, О.М. Довгялло, М.І. Жалдак, М.З. Згуровський, С.П. Кудрявцєва, М.С.Львів, Г.Ю. Маклаков, Є.І. Машбіц, Н.Д. Панкратова, К.М.Синиця, В.А. Широков та багато інших.

Сучасна дистанційна освіта спирається на педагогічні теорії, методи та моделі, які у поєднанні з перспективними інформаційними технологіями покликані забезпечити високу якість освіти. Однак, не зважаючи на те, що у світі створюється та використовується сотні тисяч навчальних систем, над цими питаннями працюють тисячі інституцій, загальновизнаною науково-технічною проблемою залишається відносно невисока якість та ефективність технологічної підтримки дистанційної освіти, яка попри безсумнівний суспільний запит поки що не може конкурувати з традиційними технологіями навчання.

При реалізації базових положень стандартів технологій дистанційної освіти виникають численні протиріччя й таке різноманіття реалізацій, що спричиняє колосальні недоліки і майже нездоланні труднощі при їх інтеграції у глобальні навчальні мережі. Моделі, методи та технології, що застосовуються при розробці нових систем для підтримки дистанційної освіти, побудовані на основі різних науково-технічних парадигм і інтуїтивне їх поєднання майже ніколи не відповідає вимогам до кінцевих результатів навчання та національних особливостей. Ще складнішою виявляється ситуація, коли виникає потреба адаптувати національно локалізовані навчальні технології до реалій інших національних систем освіти. Зазначена проблематика, внаслідок високого рівня інтелектуальності та наукоємності освітніх технологій, перетворилася на велику науково-технічну проблему, яка останнім часом загострюється все сильніше у зв'язку з інтернаціоналізацією освітніх процесів, пов'язаних зі світовою глобалізацією та становленням суспільства знань й так званого мультилінгвального (багатомовного) суспільства.

Викладена науково-технічна проблема обумовлена цілою низкою взаємопов'язаних проблем, однак головним чинником є відсутність узагальненого концептуального представлення навчальних технологій, як інтелектуальних мовно-інформаційних систем певного класу, яке було б втілене в міжнародно визнану універсальну платформу-метамову, що дозволяє підтримувати цілеспрямований розвиток навчальних технологій.

Отже, актуальною є проблема створення спеціальної метамови – теорії побудови навчально-орієнтованого контенту (НОК) у формі навчальних об'єктів (learning objects, LO), який надає концептуальну основу для навчально-освітньої діяльності взагалі. Викладене зумовлює й актуальність теми дисертації.

У цьому зв'язку не зайвим є зауваження, що потребують значних фундаментальних досліджень питання цілеспрямованого розвитку на новій основі перспективних інформаційних технологій, які складають базис технологічного розвитку підтримки навчання, освіти і підготовки. В результаті прогресу інформаційних та когнітивних наук, штучного інтелекту, дидактичних теорій, комп'ютерної лінгвістики, інтерактивного мультимедіа та інших галузей знань, а також завдяки успіхам міжнародних груп зі стандартизації у сфері навчально-орієнтованих інформаційних технологій (НОІТ), наприкінці ХХ сторіччя виник та швидкими темпами поширюється цілком новий клас НОІТ – інформаційні технології "навчальні об'єкти" (ІТНО). При цьому технічним базисомІТНО вважається застосування багаторазово використовуваних інтероперабельних об'єктів НОК (нок-об'єктів) у формі LO, які поділяються, та зсув потоку керування від „вбудованого" у навчальні ресурси до його зовнішнього представлення, яке обробляється за допомогою різноманітних систем ІТНО. Динамічне агрегатування LO з інтероперабельними наборами метаданих дозволяє пристосовувати їх до потреб, цілей, задач кожного користувача.

Застосування ІТНО спрямоване на підтримку трансформації та удосконалення традиційної парадигми навчання,