LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексикографічна теорія побудови манок-систем та її застосування в інформативних технологіях дистанційної освіти

переозброєння всіх учасників навчання, освіти і тренування, поліпшення та збагачення їх компетенцій, значне підвищення рівня якості задоволення навчальних потреб, вимог і попиту кожного індивідуума, групи, організації, спільноти (співтовариства). Сферою застосування ІТНО є не тільки навчання на базі Вебу або відкрите дистанційне навчання, але й багато інших шляхів, способів, за якими його учасники створюють та багаторазово використовують агрегатування нок-об'єктів у формі LO. Методологія ІТНО охоплює різноманітні теорії, моделі, методи і стратегії, пов'язані з відповідними науково-освітньо-виробничими системами – від простих систем доставки нок-об'єктів до національних навчальних мереж, глобальних керованих навчальних середовищ, інфраструктур, кіберпросторів так званої „економіки навчальних об'єктів".

Прискорення процесу інтеграції України до світового інформаційного простору та підтримка випереджального розвитку національного навчально-орієнтованого кіберпростору вимагають розроблення та широкого використання інноваційних ІТНО, завдяки яким, ґрунтуючись на фундаментальних наукових результатах, можна долати цифрове розшарування. Незважаючи на значні досягнення світової та вітчизняної науки у сфері побудови нових ІТНО, комплекс важливих питань у цій галузі досі залишається проблематичним. Серед них виокремлюються такі, як концептуальна невизначеність нок-об'єктів у формі LO, побудова моделей і методів агрегатування динамічних навчальних об'єктів, інтелектуалізація інструментарію ІТНО, їх адаптація до природномовного середовища та низка аналогічних. Зазначені питання ускладнюються тією обставиною, що їх роздільне, локальне розв'язання на кожному кроці породжує низку складних нових проблем. Отже, виникає необхідність у формулюванні узагальненого представлення сукупності технологічно здійснених ІТНО-систем та ефективного і якомога універсальнішого інструментарію їх побудови.

Зазначену методологію було розвинуто авторкою у низці робіт, присвячених побудові нових моделей лексикографічних ІТНО, завдяки чому було ідентифіковано й забезпечено формалізоване представлення динамічного наукомісткого об'єкта S (S = <цілеспрямований розвиток інноваційних ІТНО>), що базується на створенні та багаторазовому використанні нового знання. Тим часом використання S у конкретних застосуваннях вимагає формалізованого належним чином інструментарію. Проведене нами дослідження дозволило зробити висновок про те, що загальним інструментом з підтримки S є МАНОК-системи, концептуальним субстратом яких слугують моделі спеціального класу, а саме – „Моделі Агрегатування Навчально-Орієнтованого Контенту" (МАНОК). Паралельно було з'ясовано, що побудова МАНОК (як, власне, моделей, так і систем в цілому) ґрунтується на застосуванні універсального інформаційного явища (феномена, процесу, принципу) – „лексикографічного ефекту (Le) в інформаційних системах", який є фундаментальною характеристикою лексикографічних теорій.

Отже, актуальною новою темою дослідження є розроблення лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем, основна проблема якої – „Як краще визначити і підтримати S за допомогою МАНОК-систем?".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації дослідження виконувалися в межах наступних науково-прикладних тем, проектів і контрактів:

1. Проект "Організація загальнодоступного дистанційного навчання основам використання комунікаційних технологій в мережі Internet для національної аудиторії через комп'ютерні мережі України" (Фонд „Євразія", 1996);

2. STACCIS Project „Support for Telematics Applications Cooperation with the Commonwealth of Independent States (STACCIS). Informational and promotional support for EU telematics applications in European CIS countries" (EU - DG-XIII, Project No. SU 1116 (ET), 1997 – 1999);

3. MATEN Project "Multimedia applications for educational telematics network" (EU - DG-XIII, INCO-Copernicus "MATEN" PL-96 №1125, 1998-1999);

4. НДР „Технологічний комплекс зi створення фундаментальної академічної лексикографічної системи "Словник української мови" (проект на виконання Указу Президента України від 7 серпня 1999 р. № 967, головна організація – Український мовно-інформаційний фонд НАН України – УМІФ НАНУ);

5. Контракт від 7 травня 2002 року на виконання функцій консультанта Світового банку з розроблення ДМК „Ділова українська мова в державному управлінні" (Українська Академія державного управління при Президентові України);

6. НДР "Розробка методів та моделей створення багатоцільових навчально-технологічних середовищ" (Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України, № держ. реєстр. 0104U006255, 2004-2007);

7. НДР „Лексикографічні системи в інтелектуальному опрацюванні природної мови" (УМІФ НАНУ, № держ. реєстр. 0102U003220, 2002-2006).

Мета і завдання дослідження. Мета цього дослідження – розробити основи лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем (МАНОК-теорію) у вигляді каркасів (основних положень) побудови опису нової концептуальної ідеї (КІ) КІ-МАНОК, МАНОК (Моделі Агрегатування Навчально-Орієнтованого Контенту), МАНОК-систем та їх функціональної архітектури, оцінки МАНОК-вузлів, а також здійснити застосування розробленої теорії та методології до проектування й побудови навчальних об'єктів різних типів та призначення для дистанційної освіти.

З цього випливають такі основні завдання дисертаційного дослідження:

1. Аналіз підходів до побудови систем ІТНО і навчально-орієнтованих Le;

2. Розроблення постановок МАНОК-ЗАДАЧ та їх розв'язання, а саме:

2.1. Розроблення каркасу побудови опису КІ-МАНОК (у формі МАНОК-СЛОТ:ІВУ – МАНОК-Системи Лексикографічного & Освітнього Типу);

2.2. Розроблення каркасу побудови МАНОК;

2.3. Розроблення каркасу побудови МАНОК-систем та їх функціональної архітектури;

2.4. Розроблення каркасу оцінки рівня зрілості МАНОК-вузлів;

3. Практична реалізація інноваційної ІТНО-продукції на базі МАНОК-теорії для підтримки дистанційної освіти, зокрема:

3.1. Практична реалізація дистанційних мультимедійних курсів (ДМК);

3.2. Практична реалізація онлайнових каталогів посилань, електронних бібліотек і порталу навчального призначення;

3.3. Практична реалізація систем ІТНО та демонстратора МАНОК-СЛОТ:ІВУ.

Об'єктом дослідження є клас людино-машинних систем створення навчальних об'єктів на базі Моделі Агрегатування Навчально-Орієнтованого Контенту (МАНОК-системи).

Предметом дослідження є специфіковані за комплексом інформаційних, дидактичних, когнітивних, лінгвістичних, системотехнічних, правових та інших формально визначених характеристик процеси побудови МАНОК-систем.

Методи досліджень. Методологічну базу дослідження складають: інформаційне моделювання, системний аналіз, теорія