LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна теорія побудови манок-систем та її застосування в інформативних технологіях дистанційної освіти

лексикографічних систем, дидактичні теорії на базі EML, теорія категорій, аксіоматичний метод, АРІП-метод (<Абстракція – Реалізація (Абстракції) Ідей / Понять>).

Автор виносить на захист основи МАНОК-теорії у вигляді каркасів побудови опису КІ-МАНОК, МАНОК, МАНОК-систем та їх функціональної архітектури, оцінки МАНОК-вузлів, а також практичні технологічні реалізації розроблених теоретичних засад для підтримки процесів дистанційної освіти.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено основи лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем (МАНОК-теорію) у вигляді каркасів (основних положень, frameworks) побудови опису нової концептуальної ідеї (КІ) КІ-МАНОК, МАНОК, МАНОК-систем та їх функціональної архітектури, оцінки рівня зрілості МАНОК-вузлів.

Уперше визначено основну проблему МАНОК-теорії (МАНОК-проблему): як краще визначити і підтримати ідентифікований авторкою динамічний наукомісткий об'єкт S (S = <цілеспрямований розвиток інноваційних інформаційних технологій "навчальні об'єкти" (ІТНО)>), який є узагальненим представленням сукупності технологічно здійснених ІТНО-систем. Запропонований розв'язок МАНОК-проблеми полягає у розробці та практичній реалізації загального інструменту для визначення і підтримки S, а саме – МАНОК-систем, основним принципом яких є динамічне створення нового е-знання на S у формі інноваційних агрегатувань об'єктів навчально-орієнтованого контенту (ІАК) за допомогою МАНОК-систем (на противагу принципу багаторазового використання е-знання як у базисних підходах побудови ІТНО-систем, так і звичайних лексикографічних систем).

Уперше розроблено підхід до формалізації постановок задач з побудови МАНОК-систем, АРІП-метод побудови МАНОК-систем та опис постановок основних задач.

Уперше розроблено каркас побудови опису КІ-МАНОК у вигляді каркасу опису КІ-МАНОК і МАНОК-Системи Лексикографічного & Освітнього Типу (МАНОК-СЛОТ:ІВУ). Уперше розроблено формулювання КІ-МАНОК, Вищого рівня модель для КІ-МАНОК-семантик, ідеї і принципи визначення S, конструктивні визначення DP і логічно зв'язаних експедиційних, навчально-орієнтованих і цифрових кіберпросторів на S, опис динаміки КІ-МАНОК та опис релевантних КІ (КІ-Бланка, КІ-Глушкова, КІ-Джерарда, КІ-Дервін, КІ-SW (Семантичного Вебу, RDF), КІ-Широкова, КІ-Нонака). Уперше розроблено каркас опису семі принципів побудови МАНОК-систем (ІННОВАЦІЙНІСТЬ1-3, ВИЗНАЧЕНІСТЬ1-2, УСВІДОМЛЕННЯ1-2; ІВУ) у вигляді постановки ІВУ-задачі та ключових ідей її розв'язання, опису динаміки ІВУ-принципів у формі МАНОК-СЛОТ:ІВУ. Уперше ідентифіковано та визначено мінімальну формальну структуру (м.ф.с.) для формального опису МАНОК-систем як комутативну ІАК-діаграму, що є узагальненим формальним описом сукупності властивостей зовнішньої поведінки абстрактних МАНОК-систем (Ŝ) і використовується для визначення родового поняття вищого рівня абстракції МАНОК-система з м.ф.с. типу „категорія" та опису МАНОК-теорії як певного сорту категорії, що як показав F.W. Lowvere, розширює можливості методу моделювання, формує єдиний погляд на поняття моделі.

Уперше розроблено каркас побудови МАНОК у вигляді інформаційно-дидактичного базису МАНОК та класів опорних часткових моделей і методів (ОЧМ) МАНОК (концептуальні, агрегатування, ф-компетенції). Ключові системні композити МАНОК для формального опису ІАК визначено на базі м.ф.с. типу категорія.

Уперше розроблено каркас побудови МАНОК-систем, їх функціональної архітектури та формальний опис зведеного МАНОК-вузла у вигляді: аксіоматичного представлення концептів абстрактної МАНОК-системи Ŝ (слабко структурована Ŝ, замкнена слабко структурована Ŝ, елементарна Ŝ, Ŝ22 – логічно зв'язана елементарна Ŝ), формального опису відносної Ŝ, підсистеми Ŝ та МАНОК-середовища; каркасу формального опису абстрактної і реалізаційної функціональної архітектури МАНОК-систем, зведеного МАНОК-вузла (з м.ф.с. типу декартів ŞU-квадрат), МАНОК-середовища та телекомунікаційного науково-освітнього простору (з м.ф.с. типу декартів ŞUSCI-EDU-квадрат).

Уперше розроблено каркас оцінки рівня зрілості МАНОК-вузлів (з інтерпретаціями як класи задач класифікації, прийняття рішень та з м.ф.с. типу категорія) та моделі для її розв'язання. Розроблено нову модель для обчислення оцінок (також доведено відповідну теорему), яка дозволяє описати логічні зв'язки у структурній моделі алгоритму обчислення оцінок. Розроблено нову модель послідовного прийняття рішень з введенням поняття близькості рішень у їх просторі. Розроблення моделей для розв'язування задач з оцінки рівня зрілості МАНОК-вузлів організується у покроково у межах єдиної постановки задач та єдиної схеми їх розв'язування.

Практичне значення отриманих результатів. На базі лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем за участю та під керівництвом автора створено і використано в Україні та поза її межами 59 одиниць інноваційної програмно-інформаційної ІТНО-продукції для підтримки дистанційної освіти, у тому числі: 35дистанційних мультимедійних курсів (ДМК), три онлайнові каталоги посилань; дві електронні бібліотеки; навчальний портал "Рідна школа"; 18 систем інноваційних ІТНО. Розроблені автором практичні технологічні реалізації дозволяють, як свідчить практика їх застосування, у декілька разів скоротити терміни розроблення навчально-орієнтованої інноваційної програмно-інформаційної продукції, забезпечити інтегрованість, семантичну інтероперабельність, персоналізацію, багаторазове використання, дидактичну керованість семантичних компонентів е-контенту та компонентів відповідних систем керування. Практичну цінність МАНОК-теорії підтверджено 10 документами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, особисто дисертанту належать: [2, 3] – моделі оцінки та прийняття рішень; [4] – вербальний опис соціальних взаємодій VLE ДМК; [5, 30, 33, 31, 29] – вербальні та формальні описи лексикографічного VLE; [7] – модель довговічного ДМК; [8] – вербальний опис функцій серверу; [22, 24] – вербальні описи моделей, методів дидактичного проектування ДМК; [25] – аналіз прогресивних ІТНО, глосарій; [26] – концептуальна модель, ІТНО „Віртуальна експозиція"; [27] – опис компонентів МАНОК-кіберпросторів; [28] – вербальний опис багатомовного лексикографічного віртуального навчального середовища (VLE); [32] – формальний опис адаптивних ресурсів ЦБ-простору; [34] – вербальний опис функцій порталу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися на міжнародних конференціях, нарадах, круглих столах, засіданнях і семінарах, у тому числі: 8th Int. Conf. on Human-Computer Interaction: Communications, Cooperation and Application Design (Munich, Germany, August, 1999); ComNEd'99 IFIP Conf. /Communications and Networking in Education. Learning in a networked