LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна теорія побудови манок-систем та її застосування в інформативних технологіях дистанційної освіти

society/ (Finland, 1999); 6th Int. Conf. "Crimea 99" on Libraries and Associations in the Transient World: New Technologies and New Forms of Cooperation (Crimea, 1999); 2nd Int. Workshop on Computer Science and Information Technologies (Ufa, Russia, September 18-23 2000); EDEN Research Workshop " Research and Innovation in Open and Distance Learning" (Prague, March, 2000); Друга міжнар. конф. ІОН-2000 "ІНТЕРНЕТ, ОСВІТА, НАУКА" (Вінниця, 10-12 жовтня 2000); Міжнар. нарада "Телематика та неперервна освіта" (Київ, 15-17 жовтня 2001); Круглий стіл "Україна: ІКТ задля розвитку" секція "Освіта" (Київ, 5 вересня та 17 жовтня 2001); Міжнар. конф. "EVA-2002: Електронні зображення та візуальні мистецтва" (Київ, 22–24 травня 2002); Засідання Робочої групи ISO/IEC JTC1 SC36 "Information technologies for learning, education and training" (Київ, 2002-2004); Засідання Робочої групи ADL з перспективних технологій розподіленого навчання (за підтримки консорціуму "Партнерство заради миру" НАТО (Київ, 4-6 вересня 2002); 4th IEEE Int. Conf. On Advanced Learning Technologies (Joensuu, Finland, 30.08-1.09 2004); 1st Int. Conf. ITEA-2006 (Kiev, 29-31 May 2006); Міжнар. наук.-практ. конф. „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи" (Київ-Переяслав-Хмельницький, 22-25 травня 2006); Друга міжнар. конф. „Стратегія якості у промисловості і освіті" (Варна, Болгарія, 3-10 червня 2006); 2th, 4th, 5th Int. Scientific and Practical Conf. on Programming UkrPROG (Kiev, 2000-2006).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у 34 працях, у тому числі: у спеціалізованих наукових журналах і збірках наукових праць згідно з переліком ВАК України – 24 (з них 15 – без співавторів), праць конференцій – шість, методичних і навчальних посібників – чотири.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів та висновків, загальним обсягом 306 сторінок (з них дві – повністю зайнято ілюстраціями), списку використаних джерел з 340 назв та трьох додатків. Дисертація містить 24 рисунка, 22 таблиці.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюється проблема, мета та задачі дослідження, визначаються наукова новизна та практична цінність результатів. Стисло описано зміст розділів.

У Розділі 1 "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГЇЇ ПОБУДОВИ НАВЧАЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ" проаналізовано процес виникнення і поширення ІТНО, визначення LO, зв'язок дидактичних і лексикографічних теорій, підходи, моделі побудови інноваційних ІТНО, сформульовано нову гіпотезу та проблему.

Проаналізовано еволюцію та конвергенцію двох підходів / гілок розвитку у сфері НОІТ – навчання на базі комп'ютера (CBI) та інтелектуальні навчальні системи (ITS). Проаналізовано визначення LO (LTSC IEEE, Merrill, NETg, ARIADNE, ESCOT, MERLOT, ALI, EOE, MASIE, AICC, Learnativity тощо) та його метаданих (LOMv.1.0). Зазначено, що „визначення та розуміння LO є викликом, проблемою, оскільки їх потрібно розглядати у межах контексту загальної концептуальної моделі, що базується на ієрархії об'єктів гранульованого контенту". Обґрунтовано, що одним з перспективних концептуальних підходів до визначення та розуміння LO є застосування лексикографічних теорій, які вивчають Le в інформаційних системах. Проаналізовано вербальний та формальний опис Le (В.А. Широков, 1998), зокрема, композитів: клас елементарних інформаційних одиниць (ЕІО / IQ(D)), лексикографічна модель даних (ЛМД), лексикографічна система (LS). Сформульовано гіпотезу про інтегральне застосування лексикографічних і дидактичних теорій для опису LO: „Якщо звузити зміст основного поняття лексикографічних теорій – IQ(D) шляхом надання його класам суттєвих дидактичних властивостей, визначених на базі відповідних дидактичних теорій, то це відкриває шлях до інтегрального опису, визначення та розуміння LO".

Проаналізовано зв'язок теорії лексикографічних систем і дидактичних теорій у контексті ІТНО (загальні категорії дидактичних теорій, дидактичне проектування з LO, персоналізація навчальних середовищ з LO, мова освітнього моделювання EML, КІ-Широкова). Проаналізовано прогресивні підходи, моделі побудови інноваційних ІТНО (Модель еволюції стандартів у сфері НОІТ / ІТНО; підходи, моделі LTSC IEEE, ADL / SCORM, IMS, OKI, Освітній Семантичний Веб, Веб 2.0). Зазначено, що ключовими питаннями методології побудови інноваційних ІТНО є: перехід від вербальних до формальних описів LO та навпаки; інтеграція опису LO з дидактичними теоріями, методами проектування ІТНО та з відповідними науково-виробничими системами; забезпечення багаторазового використання LO на базі міжнародних технічних та освітніх (Болонський процес) стандартів. Описано „стартове" формулювання актуальної теми дослідження – розроблення лексикографічної теорії побудови інноваційних ІТНО.

У Розділі 2 "ОСНОВНА ПРОБЛЕМА, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ МАНОК-СИСТЕМ"описано основну проблему МАНОК-теорії (МАНОК-проблему), концептуальні ідеї, принципи, основний метод побудови МАНОК-систем та підхід до розроблення постановок МАНОК-ЗАДАЧ.

Усвідомлення результатів побудови на базі КІ-Глушкова та КІ-Широкова нових ALD-ALT-моделей формального опису VLE (віртуального навчального середовища) і моделі адаптивних ресурсів для ЦБ-простору (ЦБ – цифрова бібліотека) дозволило автору: вперше ідентифікувати динамічний наукомісткий об'єкт S, який є узагальненим представленням сукупності технологічно здійснених ІТНО-систем та навчально-орієнтованих LS; сформулювати МАНОК-проблему та описати релевантні проблеми. Обґрунтовано що визначення та розв'язання МАНОК-проблеми вимагає вирішення низки завдань, зокрема: ідентифікації та розроблення опису релевантних КІ; розроблення формалізованого представлення S; розроблення та реалізації формалізованого належним чином інструменту з підтримки S (МАНОК-систем), оволодіння роллю та функціями якого потребує побудови МАНОК, вивчення та використання результатів „Le в інформаційних системах". Обґрунтовано висновок: „Суть МАНОК-проблеми полягає у невизначеності і складності розуміння та забезпечення багаторазового використання результатів Le на S у вигляді керованої динамічної ієрархії класів елементарних інформаційно-дидактичних одиниць (ЕІДО), доступних у формі LO, визначення і розуміння яких є фундаментальною проблемою". Подано формальну інтерпретацію цього висновку у вигляді (декартового) SIUĶ-квадрату.

Описано КІ побудови МАНОК-систем (з прикладами ілюстрацій): КІ-БЛАНКА (початок 19 ст.) „Використання стандартизованих багаторазово використовуваних об'єктів (ціль) для досягнення операційної ефективності, гнучкості продукції і переваг над конкурентами", КІ-ГЛУШКОВА (1957) „Математизація обчислювальної техніки та її застосувань"; КІ-ДЖЕРАРДА (1969) „Використання стандартизованих малих одиниць навчання (ціль), пристосованих до кожного Учня (роль)", КІ-ДЕРВІН (1985) „Ідея діалогової ери", КІ-SW /Семантичного Вебу, RDF/ (1998)