LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикографічна теорія побудови манок-систем та її застосування в інформативних технологіях дистанційної освіти

„визначений процес (defined process, DP): процес, який можна використати крок за кроком для досягнення визначеного агрегатування об'єктів іцз-контенту; іцз-контент: <<ц-контент>, <і-контент>, <з-контент>>, і-контент: контент, у якому визначено одну або більше ідею; ц-контент: контент, у якому визначено одну або більше ціль; з-контент: контент, у якому визначено одну або більше задач; крок: структура діяльності, яка визначається для агрегатування об'єктів іцз-контенту. До ресурсів DP (DP-ресурс) можуть належати: керівні матеріали, такі як правила, стандарти, методологія, стратегія, найкраща практика, настанови; рольова структура; dS (ц-кіберпростір): простір, який забезпечує цифрові можливості і можна використати для розв'язування задач групи користувачів та організації її взаємодії з агрегатуванням об'єктів контенту за допомогою логічно зв'язаних мереж, середовищ, систем; ldS (нок-кіберпростір): ц-кіберпростір, який можна використати для дистанційної освіти та/або безперервного навчання; eldS (експедиційний ldS): нок-кіберпростір, який оцінюється за ступенем використання прототипів ІАК; нок: навчально-орієнтований контент. Визначення , , на S є конструктивним – воно містить узагальнений опис способу побудови їх комбінацій у вигляді відповідної діаграми.

У Розділі 4 "КАРКАС ПОБУДОВИ МАНОК" описано каркас побудови МАНОК: постановку задачі ZMOD та її розв'язання у вигляді інформаційно-дидактичного базису МАНОК та класів ОЧМ МАНОК (опорних часткових моделей ).Ключові системні композити МАНОК для формального опису ІАК визначено на базі м.ф.с. типу категорія, що дозволяє формально визначати в МАНОК за допомогою МАНОК-систем кінцевий скінчений набір ЕІДО (див. у розділі 5).

Постановка задачі ZMOD записується у такому вигляді:

MOD = <, , .....>, (MODi  )

MD = <<аMOD>, <ваMOD>, <мваMOD>, <пмваMOD>>

MDi= <<аMODi>, <ваMODi>, <мваMODi>, <пмваMODi>>

DPIAK+: IAK+-діаграма (обернена IAK-діаграма ):





DPMOD: IAK-квадрат такого вигляду:






DP-<Ŝ_F>: -<Ŝ_F>-діаграма (комутативна):








(де F, G, H - коваріантні функтори; <Ŝ_F> / <Ŝ_F*> = <<Ŝ>, <Ş>, , >),

де MOD – каркас ОЧМ / MODi МАНОК; ... – те, що доцільно доповнювати до MOD; = <, , >; - композити MOD зведеного МАНОК-вузла; MODm , MODn – композити MOD; авмп – це стани <абстракція>, <вираз>, <маніфестація>, <примірник> (<а> реалізується через <в> і доступна у вигляді <м> і <п> – примірника <м>).

Постановка ZMODконструктивна – вона містить інтегрований опис каркасу побудови МАНОК, який розроблено і представлено суперкласами ОЧМ МАНОК, мета специфікації яких: (композити <фос_ одиниця-навчання>, <фос_ контекст>, <фос_ у3досьє>, <фос_п-у3досьє>, <МАНОК()-задача>, <Концепти>, <Онтології>, <Реєстр-метаданих; RMD>, <Лексикографічна модель даних>) – підтримка каркасу ОЧМ для концептуального розуміння, організації, прогнозування та інтеграції примірників всіх інших класів; (<Форма-Зміст>, <Конструктор>: <<Агрегатор>, <Генератор>, <Аналізатор>>, <Фрактал>, <Нейронна-мережа>, <Електроне Оповідання; Digital-Narratives / Storytelling>, <Алгоритмічне агрегатування>, <Діалогове агрегатування>, <Дидактичне агрегатування>, <Динамічне агрегатування>, <Індикаторне агрегатування>, <Кількісне агрегатування>, <Логічне агрегатування>, <ОПР-агрегатування>, <Пакетоване агрегатування>, <Цільове агрегатування>, <Адміністроване ОЧМ-агрегатування>, <Класифіковане ОЧМ-агрегатування>) – підтримка каркасу ОЧМ для моделювання, організації та побудови агрегатувань примірників інших класів; (<фос_поняття>, <фос_ідея>, <фос_запитання>, <фос_ключ-слова>, <фос_пререквізит>, <фос_принцип>, <фос_проблема>, <фос_процедура>, <фос_процес>, <фос_роль>, <фос_теорема>, <фос_тест>, <фос_факт>, <фос_навчальна-ціль>): підтримка каркасу ОЧМ для моделювання фундаментальних об'єктів структури (фос_об'єктів) на К-просторі. Зазначимо, що у міжнародному стандарті LOMv1.0 (Метадані LO) значення елементу „Тип навчального ресурсу (різновиди LO)": <вправа>, <імітація>, <питальник>, <діаграма>, <рисунок>, <граф>, <індекс>, <слайд>, <таблиця>, <розповідний текст>, <екзамен>, <експеримент>, <формулювання проблеми>, <самооцінка>, <лекція>.

Розроблено на базі EML та інші дидактичні постулати ІДБ МАНОК, який представлено та використовується за допомогою МАНОК-СЛОТ:IВУ.

Приклад вербального опису на базі КІ-ДЖЕРАРДА. „Навчальні одиниці потрібно виробляти більш малими [=U(S); ціль] і комбінувати їх [=<МA(M(U(S))), МG(M(U(S))), МAG(M(U(S)))>] у велике різноманіття специфічних навчальних програм [=M(U(S)], пристосованих [=ціль] до кожного учня [=Γ]", де U(S) –клас елементарних інформаційно-дидактичних одиниць (ЕІДО) на S; M(U(S)) – результати цілеспрямованих взаємодій Γ з комбінаціями U(S); Γ – група у визначенні dS (група людей /ΓH/, програмних агентів /ΓA/ з лексикографічної системи ролей; МA(M(U(S))) – це <Аналізатор M(U(S))>, МG(M(U(S))) – це <Генератор M(U(S))>, МAG(M(U(S))) – це <Агрегатор M(U(S))>. Приклад формального опису понять МАНОК-базису на базі КІ-ДЖЕРАРДА-ШИРОКОВА:






де f, g, h – це DP, що реалізуються Γ, gf = h; I(S) – це клас ЕІО.

Розроблено формальний опис ОЧМ<Форма-Зміст> та <Конструктор> з м.ф.с типу категорія. Приклад змістовної інтерпретації компонентів <Форма-Зміст>. Позначимо М – це навчальні композити матеріалів навчального курсу, теми тощо. Тоді в М має бути: зміст М – MC(U(S)) – поняття, принципи предметної галузі (ПрГ). Онтології ПрГ використовуються, наприклад, для підтримки семантичного пошуку; форма представлення М – MF. В онтологіях дидактичного контексту необхідно специфікувати контекстні ЕІДО, наприклад: вступ, аналіз теми, дискусія по темі, контексти презентації – приклад, ілюстрація; структурні відношення H між MF, MC. У структурних онтологіях специфікують „граматичні" правила комбінування персоналізованих композитів. Приклади ЕІДО: „наступний, попередній, відношення ispartof, haspart, isbasedon, isbasisfor, requires, ispartof, isbasedon та ін. з LOMv.1.0".

Приклад опису: підклас ОЧМ МАНОК <фос_ідея> (Сфера застосування: для ситуацій або задач, які потребують прийняття рішення / доказу). Приклади компонентів: <<фос_ідея-вступ> (опис того, що буде вивчатися, у тому числі навчальна ціль – див. опис таксономії навчальних цілей Блума, кроків навчання Гагне), <фос_ідея-формулювання>, <фос_ідея-факт> (пояснення ідеї), <фос_ідея-принцип> (керівні принципи щодо ідеї для розв'язання проблем), <фос_ідея-приклад> (<фос_запитання> стосовно ідеї), <фос_ідея-не-приклад> (які