LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови)

теоретичних курсах з лексикології, перекладу, соціолінгвістики, спецкурсах з неології, гендерної лінгвістики, лінгвокраїнознавства.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні причин, джерел, результатів впливу феміністського руху на словниковий склад сучасної англійської мови, у комплексно-системному дослідженні механізмів та шляхів творення одиниць феміністської неології, особливостей їх функціонування; укладаннi глосарiю фемiнiстського та фемiнiстичного лексикону сучасної англiйської мови.

Об'єктом дослідження є вплив жіночого руху на інноваційні зрушення у словниковому складі сучасної англійської мови, зміни в англійському словотворі.

Предметом безпосереднього аналізу слугував номiнативний аспект взаємодiї соцiального фактора та мови, виникнення та функціонування нових лексичних одиниць, спричинених жіночим рухом в англомовних країнах.




Положення, що виносяться на захист:

1. Фемiнiстський рух протягом останнiх десятирiч був одним з потужних соцiальних факторiв розвитку мови, зокрема англiйської, та суспiльної свiдомостi взагалi.

2. Вплив фемiнiстського руху на лексикон англiйської мови здійснювався за двома основними напрямками: внутрiшнiм та зовнiшнiм векторами поповнення словникового складу англiйської мови та розвитку словотворчої системи.

3. Творча активність представниць фемiнiзму сприяла утворенню фемiнiстського дискурсу, характерними ознаками якого є ревiзiйнiсть, критика мови, влади, бінарних принципiв.

4. Фемiнiстська критика мови стимулювала по-перше, формування власного словнику (авторської неологiї), та, по-друге, спроби вплинути на офiцiальне мовне планування.

5.Тематична класифiкацiя фемiнiстської неологiї виявляє авторську неологiю, яка є базою внутрішнього вектору, разом з найменуваннями типiв руху та одиницями гендерної парадигми.

6. Безпосереднiй вплив фемiнiзму на словниковий склад англiйської мови виявляється у результатах офiцiйного мовного планування та у виникненнi певної кiлькостi лексем загальновживаної мови, якi демонструють подолання гендерних стереотипiв (виникнення зовнiшнього, "фемiнiстичного" вектору ).

Джереламифактичного матеріалу дослідження є лексикографічні видання (словники та довідники неологізмів, словники та енциклопедії фемінізму, електронні бази даних нових слів). Джерелами прикладів, що ілюструють функціонування релевантних одиниць слугували англомовні періодичні видання останніх десятиліть, як паперові, так і електронні, праці представниць феміністського руху та новітні художні твори. Безпосереднiм фактичним матерiалом слугували 720 лексичних та фразеологiчних одиниць, як виникли або активiзувалися в англiйськiй мовi протягом останнiх 50 рокiв пiд впливом фемiнiзму.

Апробація дослідження. Основні положення та висновки дослідження були представлені й обговорені на Міжнародних конференціях: "Мови, культури, переклад в контексті європейського співробітництва" у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (Київ, 2001), "Функциональная лингвистика: язык, человек, власть" (Ялта, 2001), "Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі" (Суми, 2001; Гурзуф, 2002); на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету 1999-2002 років.

Результати роботи знайшли відображення у 9 публікаціях (виконаних без співавторства), з яких шість – наукові статті у фахових виданнях.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 211 сторiнок; обсяг основного тексту – 184 сторінки; додатки містяться на 7 сторінках; у списку використаних джерел 235 позицій.





ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, подано короткий опис стану дослiдженостi питання у сучасному мовознавствi; сформульовано мету та конкретні завдання дисертації, визначено матеріал дослідження, його методи, окреслено теоретичне значення, практичну цінність та новизну роботи.

Перший розділ "Неогеннiсть жiночого руху як соціального фактора розвитку англiйської мови" присвячено розгляду принципово важливих для дослідження проблем: роль феміністського руху та його теорії у становленні постмодерністського мислення, особливості феміністського дискурсу; визначення статусу термінологеми як центральної семантичної одиниці дискурсу; уточнення термінів "неологізм", "інновація", "неосема"; типологія феміністських неологізмів; сутність співвідношення феміністської теорії та мови (феміністська лінгвістика).

Фемінізм як рух жінок за рівні права з чоловіками з середини 1960-х років по сьогодення спричинився до вироблення власної теорії, філософії та програми дій. Феміністська ревізія та критика стають центральними рисами феміністського науково-теоретичного дискурсу. Основними напрямками, за якими найбiльш активно створювався теоретичний фемiнiзм, є етика, психологія, дослiдження жiночої вербальної творчостi, лінгвістика.

Дискурс ми розуміємо як синонім тексту-міркування, який включає не лише лінгвістичні, а й соціокультурні параметри, найважливіший з яких – переконання. Особливостями феміністського дискурсу є ревізійність (щодо традицiйної маскулiнiзованoї картини свiту), критика принципів універсалізму та бiнарних опозицiй, утвердження ідей плюралізму та поліфонії мислення, звернення до проблем, які замовчувалися традиційною науковою практикою (насильство, порнографiя та iн.).

Крім рис, притаманних дискурсу фемінізма, які дозволяють розглядати його як тип постмодерністського дискурсу, існують також особливі риси, що відрізняють його від інших типів теорії. До таких особливостей ми вiдносимо вживання понять маскулізованої, андроцентричної, патриархатноїкультури, що домінує в сучасному суспільстві. Вищезгаданi визначення-синонiми виступають центральними у фемiнiстськiй картинi свiту, яка викладається на сторiнках фемiнiстських творiв, присвячених критицi попереднiх надбань та досягень гумантарної культури людства.

Кpiм того, метою фемiнiстської теорiї є не тільки "вбити" старий тип мислення, розуму, а й створити новий ракурс інтелектуальності; при цьому апелюючи не тільки до чистого розуму, а й інших проявів інтелігібельності людини, особливо емоцій. В цьому зв'язку суттєвим постає питання зверненості феміністок до проблем моралі та етики в загальнолюдському аспекті (норми, закони моралі) та в окремих аспектах (які традиційно залишалися за межами розглядання, як наприклад, порнографія або насильство в родині).

Цілісність дискурсу забезпечується функціонуванням у ньому центральних, базисних семантичних одиниць – термінологем. Особливостями їх є