LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови)

поняття соціостатевих особливостей, міжстатевих відносин, найменування статевої дискримінації (gender role / stereotype, gender gap, gender detente, gender lens, genderism). Гендерна парадигма транссексизму містить назви гендерних (сексуальних) перверсій – transgender, bi-gender, multi-gender.

Гендерна лінгвістика (лінгвістична гендерологія) створює власний термінологічний апарат, який описує гендерно-зумовлені (для загальної номiнацiї яких виник термiн genderlect) параметри вербальної особистості. Серед них важливе мiсце посiдають засоби номінації жіночої та чоловічої манери (стилю) мовлення (collaborative / competitive talk); характеристика певних тактик та стратегій жінок і чоловіків у дискурсі (male answer syndrome, mirroring, inarticulatedness, backchannelling, women's bilinguality).

Особливості жіночої та чоловічої мовленнєвої поведінки можна пояснити наявністю когнітивних і біологічних розбіжностей, які в процесі виховання особистості закладаються у свідомості кожного індивіда, причому цi особливостi набувають власних термiнологiчних найменувань (gender-appropriate behaviour, gender schema).

Лексема "гендер" також є ядром словотворчої парадигми, яка поповнюється у наш час швидкими темпами. Основа gender бере участь у творенні дієслів (to gender, to genderize, to regender), іменників (gendering, transgenderdom), cкладних прикметників (between-gender, gender-free, gender-biased, gender-neutral). Крiм того, лексема утворює низку фраземних неологiзмiв (gender lens, gender apartheid, gender-bender).

Внутрішній вектор феміністської неології також містить значний шар термінологем – одиниць тематичних груп "жіночої етики" та "жіночого письма" (вербальної творчості жінок). Термінологеми групи "жіноча етика" базуються навколо концепту women's ethics та maternal thinking; включаючи найменування понять особливостей жіночого погляду на світ, взаємин між людьми (holism, caring, gyneocracy, gynergy, nomad). В межах "жіночої етики" також функціонують численні засоби номінації з критичною коннотацією, яка полягяє в осуді чоловічого погляду на світ (male-stream, phallocentrism, paternalism, phallocracy); номiнацiї сфери соцiальної практики (gender-sensitive practice, negative freedom) та жiночої теології (the Goddess, Mariology).

З-поміж одиниць внутрішнього вектора значна кількість запозичень з терміносистем соціально-філософських теорій, доктрин (citationality, performativity, marianismo, holism), що пояснюється прагненням фемінізму до інтеграції отриманого знання, інклузивним підходом до його отримання, а також до виховання та освіти. Подібні одиниці є найменуваннями особливостей феміністичного теоретизування в межах пост-модерністського дискурсу та деконструктивного підходу до мислення та мови (situational knowledge).

Чималою тематичною группою фемiнiстського лексикону ми вважаємо об'єднання термiнологем, якi описують концепти "жiночого письма" -- одиниць, якi репрезентують вербальну творчiсть представниць фемiнiзму. Конструювання особливого естетичного простору на сторiнках творiв (mother's land, wild zone) забезпечується суто жiночою манерою письма, яка базується на утвореннi текста, autogynography. Ядром групи ми вважаємо ретермінологізовану лексему palimpsest – впроваджену Е. Шоуолтер термінологему для позначення жіночого типу тексту та манери висловлювання. Iншi термiнологеми, якi вiддзеркалюють iснування осoбливого жiночого тексту: sexion, polylogue, proliferations.

Крiм того, фемiнiстки стверджують iснування особливої жiночої манери читання текстiв, яка також мaє певнi рiзновиди, вiд фемiнiстської iнтерпретацiї до 'екстатичного читання' (frivolous reading, ecstatic reading).

Одиниці цих базових тематичних груп є ключовими у теоретичному внутрішньому векторі. Специфічними рисами одиниць цього вектора є, на нашу думку, їх порубіжне становище між науковим та побутовим знанням, аналітичність, евристичність, як підвищена увага до змісту слова, що пояснюється наявністю або й переважанням семантичних неологізмів, утворених внаслідок семантичних процесів деривації, імплікації, аналогії.

Інші групи релевантних лексем внутрішнього вектора включають такі тематичні групи як "типи жіночого руху", "самоідентифікація жінок". Тематична група "типи жіночого руху" досить велика й містить кілька підгруп: найменування безпосередньо типів жіночого руху, та назви тактик і стратегій цього руху.

Назви типів фемінізму визначаються за хронологічними ознаками та національною належністю, а також ідеологічними настановами та ступенем їх інтенсивності (second-wave feminism, post-feminism; chicana feminism, womanism; anarcha feminism, cyber-feminism; radical feminism, domestic feminism). Наявність великої кількості поліномінацій свідчить про активний розвиток цього суспільного руху, взаємодію його з іншими ідейними течіями.

Тематична підгрупа "найменування тактик та стратегій феміністського руху", містить з-поміж інших лексеми та позначення суспільного успіху жінок. Вони віддзеркалюють способи досягнення феміністських цілей (support group, assertiveness training); тактики у соціальному житті та політиці (to network, Emily's list, bridge leadership); досягнення жінок у соціальній сфері (women's studies, herstory; flex-time, flex-place), а також назви основних принципів жіночого руху – women-centeredness, gynocentrism, найменування засобiв прямої боротьби з дискримiнацiєю (zero tolerance, sex-blindness).

Тематична група внутрішнього вектору – "самоідентифікація жінок" включає підгрупи "загальна самоідентифікація" (визначення жінок у суспільстві, навколишньому світі – the Fifth world, the stigmatized, the Lost Sex, the Others) та самовизначення жінок-феміністок. Лексиці останньої підгрупи притаманна не лише денотація, а й конотації різних типів, оскільки феміністки сприймають себе хоч і серйозно, але і з певною самоіронією. Нейтральні самовизначення феміністок складають такі одиниці, як sister (sista), feminist, womanist, femaleist, а іронічні – fumerist, hag, the-rapist. Одиниці останньої підгрупи – це здебільшого авторські неологізми, які порушують мовні закони, будуються на каламбурі, мовній грі слів (masculinguistics, phallosophy – автор М.Дейлі).

Підгрупа "назви організацій та видань" містить номінації, які свідомо обиралися феміністками для називання гуртків, об'єднань, журналів (в тому числі електронних). Досить численною підгрупою в межах аналізованої тематичної групи є назви жіночих організацій та періодичних видань. Незважаючи на те, що більшість компонентів цієї категорії – власні імена та назви, які оказіонально вживаються в сучасній англійській мові, жіночі сайти та журнали настільки популярні, що узуалізація даних одиниць цілком можлива. Назви організацій та видань часто носять привабливий, а іноді провокуючий характер (Guerilla girls) з метою залучення