LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови)

родинного життя (тобто це лексеми iмплiцитно релевантнi для дослiдження, адже концепт 'родина' в антропологiчнiй парадигмi пов'язаний з концептом 'жiнка'). Цю групу складають підгрупи "види родини", "типи шлюбу", "жінка-мати", "діти та стосунки між поколіннями". Провідними ми вважаємо групи "жінка та врода" (поняття сфери краси активно детермінологізуються та входять до повсякденного вжитку: face-lifting, enzyme, metabolism) та "найменування альтернатив домашнього господарства" (HMR – home meal replacement, fast-food). Одиниці цих тематичних груп імпліцитно релевантні для нашого дослідження, оскільки демонструють розкріпачення жінки, визволення від домашньої праці. Однак основним призначенням жінки залишається материнство та родине життя.

Тематична підрупа "види шлюбу" містить найменування шлюбних відносин, які з'явилися в останні десятиріччя як реакція суспільства на визволення жінок та лібералізацію міжгендерних стосунків. Це одиниці, які номінують шлюб з точки зору тривалості, порядку (starter marriage, trial marriage). Найменування тематичної підгрупи "типи родини" включають номінації сімей з економічної точки зору (two-earner families, nilky), наявності та кількості дітей (dinky, sitcom, thinker), числа поколінь у родині (nuclear, extended, holistic families). Одиниці даної підгрупи демонструють, з одного боку, прояви тенденції неоконсерватизму (new familism, familistic ethos), з іншого, свідчать про розкріпачення, в тому числі від родинних обов'язків (unmarried cohabitation, civil union, POSSLQ).

Тематичні підгрупи "жінка-мати" та "народження дітей" містять лексеми й словосполучення, які номінують жінок як представниць певного класу (soccer mom, waitress mom) й віддзеркалюють актуальність питання про репродуктивні права жінки (reproductive choice, pro-life, pro-choice). Чимало прикладiв мiстить тематична пiдгрупа "дiти, стосунки мiж поколiннями" (boomerang children, adultolescent). Поява одиниць цих груп є виявом уваги суспільства до зазначених проблем, що фіксується неологією англійської мови.

Тематична група зовнішнього вектору "чоловічий рух та рух сексуальних меншин" включає дві відповідні підгрупи. Одиниці обох пiдгруп є зовнішніми відносно феміністського руху, однак активізація і власне суспільних рухів, і вербалізація їх основних ідей та концептів відбулася саме завдяки фемінізму. Чоловічий рух – реакція чоловіків на гіперактивність жінок (і навіть дискримінацію – anti-male discrimination), посилення уваги чоловiкiв до родинних проблем (new fathering, superdad). Відбувається врівноваження ролей батька та матері в родині, що відбивається у відповідних інноваціях (post-feminist woman, paternity leave). Рух представникiв сексуальних меншин також сформулював власнi концепти, вербалiзацiя яких зконцентрована навколо ядра queer, gay та якi мiгрують з периферiї лексичної системи мови (gayspeak) до загальновживаної лексики.

Зазначені тематичні групи повністю характеризують сучасний стан впливу феміністського руху на лексикон англійської мови, вiддзеркалюють утворення власне фемiнiстського лексикону англiйської мови та 'фемiнiзацiю' загальновживаної лексики.




ВИСНОВКИ

Проведене дослідження лексикону сучасного фемінізму на матерiалi англійської мови дозволило поглибити уявлення про ступінь, напрямки, механізми та результати впливу жіночого руху на лексичний склад сучасної англійської мови. За результатами дослідження нами були зроблені такі висновки:

феміністський рух спричинив кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної англійської мови, які здійснювалися головним чином за двома основними напрямками (векторами) – внутрішнім та зовнішнім;

базою творення теоретичного (внутрішнього) вектора феміністського лексикону є теоретичний феміністський дискурс, який розвивався на загальних засадах постмодерністських філософіських концепцій, центральними об'єктами вивчення яких є мова, влада, сексуальність тощо;

основними рисами феміністського дискурсу є ревізійний підхід до досягнень культури та наук антропоцентричного (андроцентричного у феміністcькому розумінні) циклу – історії, соціології, філософії, лінгвістики; критичний розгляд (деконструкція) сталих концептів та вихідних принципів "проекту істини" (раз-i-назавжди-сказаностi);

функціонування та інтелігібельність феміністського науково-публіцистичного дискурсу зумовлюється його центральною семантичною одиницею – термінологемою, яка займає проміжне положення між одиницями термінологічної та нетермінологічної лексики за рахунок своїх релевантних якостей (наявності експрессивності, креативності, фунціональної омонімії);

з огляду на власну ревізіоністську спрямованість феміністський дискурс приділяє чималу увагу проблемам співвідношення мови та суспільства, мови та влади, мови та статі, статі та влади – ці засади разом з розвитком етнолінгвістики та символьної антропології призводять до виникнення "феміністської лінгвістики" (feminist language critique), основним завданнями якої є вивчення особливостей вербалізації концепту "жіноче" у різних мовах (переважно германських) та дослідження гендерних особливостей вербальної поведінки особистості;

розвиток феміністської лінгвістики призводить до усвідомлення необхідності перетворення андроцентричної, патріархатної, маскулінізованої англійської мови (в першу чергу її лексичної системи) на "інклузивну" мову, що й здійснювалося на двох рівнях – державного мовного планування та формування феміністського дискурсу;

неологія внутрішнього вектора складається з термінологем теоретичного фемінізму (переважно ретермінологізованих одиниць), лексем гендерної парадигми гуманітарних наук та авторских неологізмів зі сфери етики, психології, літературної критики;

процес поповнення групп внутрiшнього вектору відбувається здебільшого шляхом авторського, індивідуального словотвору; при цьому використовуються механізми семантичної деривації, аналогії (семантичної та морфологічної);

для феміністської неології внутрішнього вектору також характерно утворення нових одиниць засобом транстермінологізації та термінологізації загальновживаних одиниць;

центральними семантичними полями внутрішнього вектору є "жіночий текст", "етика піклування", "гендер". Найбільш інтенсивну синонімічну та тематичну атракцію демонструє поле "гендер", де ця одиниця є основою словотворчого гнізда та ядром лексико-семантичної парадигми;

внутрішній вектор збагатився також за рахунок інновацій тематичних груп "типи фемінізму" та "самоідентифікація жінок"; кількість та значна вживаність одиниць цих груп свідчить про активність суспільного феномена жіночий рух і його репрезентованість у свідомості англомовної спільноти;

проект феміністської лінгвістичної реформи передбачає елімінацію дискримінуючих жінку лексичних одиниць та