LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови)

заміну їх гендерно-нейтральними (наприклад, в назвах професій) або стилістично-нейтральними (в загальновживаній лексиці) лексемами;

серед засобів подолання гендерної дискримінації через мову (або подолання мовного сексизму) найважливішим постає субституція займеннику третьої особи однини чоловічого роду у функції узагальнюючого іншими, гендерно-нейтральними формами;

одиницями зовнішнього вектора є лексеми, поява яких була спричинена жіночим рухом за межами самого фемінізму, тобто суспільною реакцією; зовнішній вектор формують тематичні групи "гендерна дискримінація", "нові й традиційні ролі жінки", "чоловічий рух і рух сексуальних меншин";

розглянуті нами в контексті (преса) приклади функціонування даних лексем свідчать, що їх вживання часто супроводжується негативною конотацією. Це виражає занепокоєність в суспільстві, яка пов'язана з втратою традиційних родинних цінностей, спробою їх відродження. Ми вважаємо, що в цьому виражається негативний аспект "жіночого визволення";

одиниці зовнішнього вектора демонструють суперечливість двох тенденцій у суспільстві, у когнітивній картині світу та мовній картині: зіткнення шанобливого ставлення до жінки з принижуючим сприяє розвиткові двох протилежних мовних процесів – меліорації та пейорації значень вже існуючих слів та лексичних інновацій;

протиборство двох тенденцій сприяє збагаченню словникового складу сучасної англійської мови, зокрема семантичного поля "жіноцтво", а також інших класів та угруповань лексики (назви професій);

внутрішній та зовнішній вектори впливу фемінізму на розвиток словникового складу англійської мови принципово відрізняються за наступними параметрами: креативність, тип конотації (за умов її наявності), формальні покажчики;

одиниці внутрішнього вектора більш нейтральні стосовно конотації: якщо вона є, то носить частіше позитивний, схвальний характер, ніж негативний. У випадку з одиницями зовнішнього вектора простежується переважно протилежна тенденція;

oднак одиниці внутрішнього вектора більш креативні, евристичні; результати індивідуального словотвору часто порушують мовні традиції; одиниці зовнішнього вектора відповідають нормам та законам (особливо це стосується формального аспекту одиниць, які утворюються згідно з певними моделями словотвору);

якщо загальна тенденція зовнішнього вектора зберігається (називати позитивні та негативні явища, появу яких прямо або опосередковано спричинив жіночий рух), то загальна тенденція внутрішнього вектора дещо змінилася протягом 1990-х років. Феміністська теорія, дискурс та терміносистема спрямовані вже не в середину себе, а стали рефлективними, виходять за межі власне фемінізму як руху жінок за рівні права з чоловіками;

однією з особливостей неології, спричиненої рухом фемінізму, є загальний номінативний характер нової лексики. Розглянуті нами в ході дослідження релевантні одиниці здебільшого належать до класу іменників (36%) або є номінативними сполученнями типу N+N (37%). Це ілюструє загальну тенденцію феміністського підходу до дійсності: називаючи явища та процеси, додавати їм влучної, яскравої характеристики;

особливу категорію, на наш погляд, складають інновації класу "варіанти гендерно-нейтрального займеннику", адже в цій категорії неологізмів представлені нові одиниці, які поєднують в собі властивості фонетичних, графічних та семантичних неологізмів, тобто є абсолютними неологізмами;

превалювання семантичних способів утворення нової лексики серед релевантних одиниць ми пояснюємо підвищеною увагою до пошуку нових змістів на засадах загальноревізіоністського подходу внутрішнього вектору та зсувами у суспільному усвідомленні ролі жінки у суспільстві на зовнішньому рівні;

неологія, зумовлена активізацією жіночого руху, з одного боку, демонструє загальні тенденції розвитку словникового складу англійської мови, а з іншого, вносить певний деконструкційний елемент у перебудову словника, що є, на нашу думку, позитивним кроком у подоланні мовного сексизму та суспільних гендерних стереотипів загалом.




Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:


1.Феміністська лінгвістика: досягнення і завдання // Мовнi і концептуальнi картини свiту. Зб. наук. праць. – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 114-118

2. "Інклузивна" мова та деякі проблеми перекладу // Вісник СумДУ. –– Суми, 2001. – Вип. 5 (26). – С. 203-207.

3.Акроніми сучасної англійської мови, пов'язані з фемінізмом // Гуманітарний вісник. Серія "Іноземна філологія". – Черкаси, 2001. – Число 5. – С. 136-138.

4.Семантичні особливості феміністського дискурсу // Вісник ЗДУ. Фiлологiчнi науки. – Запоріжжя, 2001. -- № 3. – С. 54-57.

5.Відбиття соціального статусу жінки в англійській мові // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна.. – Харків, 2001. – Вип. 537 – С. 142-148.

6.Функціонування суфіксів-фемінітативів в сучасній англійській мові // Нова філологія.– Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). – С. 312-314.

7. Деякі тенденції розвитку фемінізму другої половини ХХ століття // Нова парадигма.– Запоріжжя: Запорізький державний універсистет, 2000. – Вип. 16. – С.188-199.

8.Особливості функціонування лексеми gender в сучасній англійській мові // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми державного будівництва в умовах європейського шляху розвитку незалежної України" 25 квітня 2001р. Секція "Германська філологія". – К.: МІЛП. – С. 149-150.

9.Языковой сексизм как проявление "властных" отношений // Материалы международной научной конференции "Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть". Ин-т языковедения им. А.А.Потебни, Отд. языка и лит-ры РАН, Таврический Нац. ун-т им. В.И.Вернадского. – Ялта, 2001.- С. 303-305.




Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемiнiзму (на матерiалi англiйської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток і зміни словникового складу сучасної англійської мови, вивченню шляхів та механізмів поповнення лексикону англійської мови, спричинених жіночим рухом, формування власне фемiнiстського лексикону а також 'фемiнiзацiї' загальновживаної лексики. Визначено особливості феміністської неології теоретичного дискурсу та мовні результати суспільного резонансу, викликаного жiночим рухом.

Встановлено основні вектори поповнення лексики під впливом фемінізму: внутрішній (теоретичний), зовнішній (суспільна реакція на жіночий рух). Розглянуто можливі способи класифікації