LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація

Міністерство освіти і науки України




Бук Соломія Несторівна



811.161.2'373'324


:
-




10.02.01 —






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня










ЛЬВІВ — 2004

Дисертацією є рукопис.


: ,
,


: ,
,


Заїка Наталія Михайлівна,

-
,


:
,


"9" 2005 . 1000 35.051.06 : 79000, . , . , 1, , 314 .


: 79005, . , . 5


31 2004 .


c

. . , . .

Загальна характеристика роботи

, - , - .

, . . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . , . . . -, - , - . . . ( . . . ), - ( - ).

Розвиток і поглиблення семасіологічних досліджень викликає необхідність глибшого дослідження лексичних основ ідіоетнічних мов. У європейській лексикографії ХХ ст. існує традиція видання мінімалізованих лексиконів, зокрема їх створено для низки мов: англійської (Р. Елрідж, Е. Торндайк, Р. Огден), німецької (Е. Хауха), французької (В. Беке, Г. Гугенейм), іспанській (Г. Кеністон), польської (З. Курцова, Г. Зголкова; Б. Бартінська, К. Сінельнікоф), російської (В. Морковкін, П. Денисов, Р. Рахманов). В останнє десятиліття і в Україні зріс інтерес до проблем, пов'язаних із мінімізацією словника та до електронних методів у лексикографії. Виокремлення найчастотнішої лексики, що характеризується стилістичною широтою фунціонування, тобто лексичної основи української мови (далі — ЛОУМ), а також її системно-структурний аналіз із врахуванням семасіологічного та ономасіологічного підходів до класифікації лексики, можуть стати першим кроком поетапної реалізації проектів комплексного опису всієї лексики. У цьому випадку робота буде починатися не від окремих груп слів, а з основної, ядерної, тобто найчастотнішої та найважливішої для розуміння тексту частини словника. ЛОУМ — це компресована модель усієї лексики; зафіксовані в її межах зв'язки та процеси можна екстраполювати на значно більший об'єм лексики.

, , , , , , ' . , , ' . , , , - ; , ' , .

, :

  • , ;

  • ( - ) ;

  • , , - ;

  • ;

  • , .

    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з комплексною науковою темою кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка "Семантика, синтактика і прагматика одиниць мови в синхронії та діахронії"; керівник теми професор Ф. Бацевич (№ держреєстрації 0103U005927).

    — ' - — :

    • ;

    • ' ;

    • () - ;

    • ;

    • - ;

    • ;

    • ' , ;

    • , .

    , ' , — - .

    ', :

    • , ' ' . ' ;

    • , ' , - . , — , ;

    • — — , , ;

    • , ', - , , , .

    Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі розроблено методику виділення ЛОУМ, що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту.

    Вперше мінімалізований словник української мови виділено на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що за класифікацією, де точкою відліку є Браунівський корпус (Brown Corpus, 1 млн слововживань), належить до середніх. Також вперше з цією метою укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно-ділового стилів української мови, що становлять собою завершені самостійні праці. Вперше проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи і поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, з'ясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.

    Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика виділення ЛОУМ придатна для укладання мінімалізованих словників на основі іншого корпусу текстів залежно від подальшої мети їх використання. Визначений список слів (1386 одиниць) буде корисним у викладанні української мови як іноземної, а семантичні й тематичні групи в його межах — для поетапної роботи з лексикою.

    Загалом склад ЛОУМ та його класифікація на лінгвістично релевантні групи — це нові важливі результати для теорії та практики вирішення семасіологічних та лексикографічних проблем; вони можуть слугувати основою для укладання як семантичних тлумачних, так і ономасіологічних лексикографічних праць. Дані трьох створених ЧС будуть корисними для порівняння статистичних параметрів стилів української мови.

    Особистий внесок здобувача. Постановку завдань дослідження здійснив науковий керівник проф. Ф. С. Бацевич. Основні результати та висновки дисертації здобувач отримала самостійно. Усі статті написано одноосібно.

    Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включені до дисертації, були представлені автором особисто на таких конференціях і семінарах:

    • XII " " . . (, , 23–27 2003 .) [6];

    • Korpus tekstw w badaniach leksykograficznych Midzynarodowej Szkoy Humanistycznej Europy Œriodkowej i Wschodniej, (, 19–31 2003 .);

    • XII , ' ' (, , 21–23 2003 .) [10];

    • 7- 8- " -2002, 2004" (, " " 2002 ., 2004 .) [5,7];

    • - " ' " (, 15–16 2003 .) [9];

    • - VIVATACADEMIA, (, 2001 ., 2003 .) [11];

    • "' " (, , 25 2003 .)

    Результати, подані в роботі, також було представлено на Звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2002, 2003, 2004) та неодноразово обговорювалися на наукових семінарах кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2002, 2003, 2004).

    . , [1–4], ' [5–9] [10, 11].

    ' . , , , (414 ) ' . — 281 , 166 . 18 18 .


    Основний зміст роботи

    : , , , , ', , , , .

    " " . , , , , (. , . , . , . , . , . , . .).

    . , . , . 1. . ( ), ( — ), — , . , 10, . 2.0 ( ), . , , , . , , , , 0,72% , — 1,85%; — 3,55%; ' — 4,03%; — 5,7%. . , . , (10) - (30%)2.

    , . 3 000 ( 77–86% ) ' .

    , 3 4, -, - . 300 . . ' ( ), , . . , .

    ' , , , . "-" ' - (30 ). , .

    , , ' , , , . 1:

    1.

    Форма представлення результатів підрахунку загальної кількості слововживань