LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична сполучуваність компонентів сталих дієслівно-субстантивних виразів типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion у сучасній англійській мові


ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА





ФЕДОРЕНКО Ольга Ігорівна




УДК 811.111.'366.5




ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ

СТАЛИХ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНИХ

ВИРАЗІВ ТИПУ

to give a smile, to have a look, to make a suggestion

У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ



Спеціальність 10.02.04 – германські мови





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.


Робота написана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Сухорольська Стефанія Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри англійської філології


Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Зацний Юрій Антонович,

Запорізький державний університет, завідувач кафедри теорії та практики перекладу


кандидат філологічних наук, доцент

Данилова Зоя Василівна,

Львівська комерційна академія, завідувач кафедри іноземних мов


Провідна установа:Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України, м. Ужгород


Захист відбудеться 21 квітня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1).


Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).


Автореферат розісланий 20 березня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доц. О.А. Шпак




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Реферована дисертаційна праця присвячена дослідженню специфіки та закономірностей лексичної сполучуваності компонентів сталих дієслівно-субстантивних словосполучень (СДСС) нефразеологічного характеру, а саме: фразеоматичних комплексів (фразем) типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion у сучасній англійській мові.

Такі словосполучення різного ступеня усталеності, еквівалентні у плані змісту монолексемному дієслову (to smile, to look, to suggest), вживаються у різних функціональних стилях. Зростання частотності і продуктивності цих утворень пояснюють розвитком елементів аналітизму та тенденцією до номіналізації.

У лінґвістичній літературі у центрі уваги перебувають характер СДСС, їх місце у системі мови, дериваційні та структурно-семантичні особливості. Слід, однак, відзначити, що незважаючи на існування достатньої кількості робіт з питань дослідження особливостей СДСС, тут є ще недосліджені аспекти. Найменш дослідженим аспектом стійких сполучень вказаного типу залишається сполучуваність компонентів СДСС. Створення таких одиниць не є довільним і стихійним, а підпорядковується мовним закономірностям, які виявляються зокрема у їх лексичному складі.

На мотивовану комбінаторику компонентів СДСС звернули увагу З. Херріс, С. Кавакамі, А. Лайв, Н.М. Амосова, Г.Г. Почепцов, А.М. Мухін, Н.Є. Котляр, В.Л. Дашевська, О.В. Огоновська, С.М. Сухорольська.

З. Херріс вважає, що вибір дієслівного компонента Vi у квазітрансформації типу VI → Vi + NvI залежить від VI. С. Кавакамі поділяє цю точку зору і підкреслює певну обмеженість вибору, яка не допускає таких реалізацій, як *give a step, *have a push. Н.М. Амосова вказує, що обмеженість вибору зумовлює сполучуваність іменників laugh, push, nod, sigh з дієсловом give, а іменників swim, walk, sip – з take. С.М. Сухорольська класифікує СДСС за етимологією, напрямом деривації та категоріальною семантикою субстантивних компонентів.

Відзначаючи "різноскерований динамізм" дієслівних компонентів СДСС, дієслів широкого лексичного значення give, get, have, make, take, Н.М. Амосова та О.В. Огоновська підходять до вирішення цього питання найближче, але, на жаль, не розглядають специфіку сполучуваності компонентів СДСС у лексичному ракурсі, не з'ясовують лексико-семантичних особливостей субстантивних компонентів, що впливають на заповнення позиції дієслівного оператора СДСС, не розглядають дієслівних компонентів широкого та вузького значення у складі СДСС тощо.

Мета дисертаційної роботи – дослідити лексичну сполучуваність компонентів СДСС, опираючись на аналіз їх семантики.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

- з'ясувати поняття "лексична сполучуваність" та обґрунтувати специфіку сталих словосполучень нефразеологічного типу;

- висвітлити питання функціонування і співвідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних монолексемних дієслів;

- виділити всю сукупність СДСС та описати основні моделі СДСС щодо їх продуктивності та поширення у досліджуваних текстах;

- визначити функції та значення дієслівних компонентів СДСС, з'ясувати поняття широкого значення;

- встановити лексико-семантичні групи іменників, які потрапляють у сферу сполучуваності окремих дієслівних компонентів СДСС та визначити кількість іменних лексем у межах кожної лексико-семантичної групи;

- простежити основні типи парадигматичного зв'язку, в якому перебувають СДСС унаслідок лексичної варіантності дієслівних компонентів (СДСС-синоніми та СДСС-конверсиви);

- з'ясувати поняття "лексичні конверсиви", визначити специфіку СДСС, які кваліфікуються як словосполучення-конверсиви;

- проаналізувати семантичні особливості дієслівного та субстантивного компонентів та встановити основні фактори, від яких залежить лексична сполучуваність компонентів СДСС.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми "Структура, семантика та тенденції розвитку германських та романських мов", що її розробляє факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об'єктом дослідження стали 2055 англійських CДСС. Із них 1400 СДСС з дієсловами широкого значення та 655 СДСС з дієсловами вузького значення у функції дієслівного компонента.

Предметом дослідження є специфіка та закономірності лексичної сполучуваності компонентів СДСС.

Матеріалом для спостереження слугують твори сучасних англомовних авторів – 10 000 сторінок англійської, американської, канадської та австралійської художньої літератури. Для висвітлення деяких аспектів, окрім англійських оригіналів, використано українські переклади. Широко використовувалися дані словників: комбінаторних, синонімів, семантичних відстаней, фразеологічних одиниць, найуживаніших стійких сполучень тощо.

Методологічна основа дисертації визначається