LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична сполучуваність компонентів сталих дієслівно-субстантивних виразів типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion у сучасній англійській мові

системним підходом до оцінки мовних явищ. Лексичний матеріал розглядається у його стосунках і залежностях, опозиціях і безпосередньому функціонуванні. Аналіз мовних явищ проведено на основі методологічних вимог простоти, послідовності та об'єктивності.

Методи дослідження зумовлені метою та завданням роботи. Текстовий матеріал досліджено за допомогою контекстуального аналізу. Семантична структура компонентів СДСС досліджувалася за допомогою компонентного аналізу, трансформаційного аналізу та методу словникових дефініцій. Методом синтаксемного аналізу вивчено семантико-синтаксичні особливості СДСС. Закономірності лексичної сполучуваності компонентів СДСС описано на основі лексико-семантичної класифікації контекстових партнерів слова. У дослідженні застосовано також метод кількісних підрахунків.

Репрезентативність досліджуваного корпусу текстів, широке охоплення теоретичних джерел, комплексний характер методики є підставою для достовірності та об'єктивності отриманих результатів.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлено зацікавленням мовознавців таким перспективним напрямом сучасного мовознавства як теорія лексичної сполучуваності та відносною неопрацьованістю цієї проблеми, а також усе зростаючим інтересом сучасної англістики до полілексемних (формулоподібних) одиниць. Лексична сполучуваність слів належить до провідних проблем сучасного мовознавства. У зв'язку з цим зростає необхідність її комплексного дослідження як в теоретичному, так і в практичному плані.

Окреме актуальне дослідження пов'язуємо з основним фактичним матеріалом даної дисертації, а саме – із розглядом лексичної сполучуваності компонентів СДСС, які належать до високочастотних і продуктивних засобів номінації англійської мови. Лексична сполучуваність їхніх компонентів залишалася поза увагою дослідників і потребує детального вивчення та систематизації. Варто вказати на відсутність лексико-семантичної класифікації субстантивних компонентів СДСС. Комплексного дослідження потребує категоріальна семантика субстантивних компонентів СДСС, яку також не досліджували.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній уперше зроблено спробу всебічного комплексного аналізу лексичної сполучуваності компонентів СДСС у сучасній англійській мові. Вперше встановлено критерії сполучуваності компонентів СДСС та фактори, що впливають на заповнення позиції дієслівного оператора; виділено окремі лексико-семантичні групи іменників, які сполучаються з тим чи іншим дієслівним оператором у складі СДСС; ідентифіковано кількісні параметри кожної лексико-семантичної групи; складено списки основних лексико-семантичних груп субстантивних компонентів для широкозначних дієслівних операторів СДСС; досліджено категоріальну семантику субстантивних компонентів СДСС.

Новаторський підхід полягає у вивченні лексичної сполучуваності компонентів СДСС з проекцією на корпусну лексичну граматику (corpus-based lexico-grammar), що розкриває різноманітність форм лексичної та граматичної взаємодії.

Теоретичне значення дисертації у тому, що результати дослідження можна використати при поглибленні окремих аспектів загальної теорії сполучуваності (граматична і лексична сполучуваність слів; закономірності лексичної сполучуваності слів; синонімія однокореневих слів та словосполучень; лексична сполучуваність як критерій розмежування вільних і фразеологічних словосполучень), уточненні низки мовознавчих понять (словосполучення, вільне словосполучення, фразеологізм, ідіома, стале словосполучення нефразеологічного характеру), для розробки певних теоретичних питань автоматичного аналізу тексту, лінґводидактики, перекладу, культури мови тощо.

Практична цінність дисертації у тому, що зібраний матеріал можна використати при комп'ютерній обробці тексту, для складання програм машинного перекладу. Результати проведеного дослідження можуть бути придатними для лексикографії при укладанні комбінаторних словників та словників усталених виразів.

Дані дисертації можна також використовувати для розробки розділів теоретичних курсів чи спецкурсів з лексикології, теоретичної граматики, на заняттях з англійської мови, а також у науково-пошуковій роботі.

Сполучуваність компонентів СДСС зазвичай викликає труднощі для тих, хто вивчає англійську мову, оскільки кожна мова має власну специфіку лексичної сполучуваності. Якщо набір понять приблизно однаковий у двох мовах, то лексичне наповнення СДСС може бути різним або лише частково ідентичним. У зв'язку з цим зібраний емпіричний матеріал та отримані теоретичні висновки можуть бути корисними у теорії та практиці викладання іноземних мов, адже знання принципів сполучуваності є передумовою правильності утворюваних у мовленнєвому акті структур, а також адекватного перекладу.

Теоретична та практична цінність дисертаційного дослідження полягає також у широкому виході отриманих результатів на межі різних мовознавчих дисциплін: лексикології, граматики, лінґвістики тексту, контрастивної лінґвістики, комп'ютерної лінґвістики, лінґвостилістики, лінґводидактики, лексикографії, психолінґвістики тощо.

Особистий внесок дисертанта у дослідження полягає у подальшій розробці, уточненні та розширенні знань про специфіку СДСС як високочастотних і продуктивних засобів номінації англійської мови. Уперше розкрито специфіку механізму лексичної сполучуваності компонентів СДСС.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у вигляді доповідей та повідомлень на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000, 2001), Міжвузівській науковій конференції "Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи" (Харків, 2002), Міжнародній науковій конференції "Проблеми зіставної семантики" (Київ, 2001), X міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень, присвяченій 190-річчю Харківського державного педагогічного університету (Харків, 2001), II західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів "Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах" (Тернопіль, 1999).

Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (21.10.2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у восьми наукових публікаціях (три статті, матеріали конференцій та тези).

На захист винесені такі твердження:

1. Сталі дієслівно-субстантивні словосполучення (СДСС) є виявом діючої в англійській мові тенденції до аналітизму та номіналізації речення.

2. Субстантивні компоненти СДСС піддаються лексико-семантичній класифікації. Залежно від наявності у значенні лексико-семантичного варіанта іменника певного спільного семантичного компонента вони поділяються на декілька лексико-семантичних груп.

3. Лексична сполучуваність компонентів СДСС є підпорядкованою певним мовним закономірностям, однією з яких є закон