LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична та граматична семантика іменників у словнику української мови (назви знарядь праці та споруд)

мови" (0102U003220), „Дослідження мовно-інформаційних процесів та розподілених систем національної словникової бази" (0102U003221); 2) завдань, які випливають з Указу Президента України від 7 серпня 1999 р. № 967 „Про розвиток національної словникової бази".

Метою даного дослідження є комплексний аналіз та побудова лексикографічних моделей лексичної та граматичної семантики іменників сучасної української мови, зокрема лексико-семантичних груп на позначення назв знарядь праці та споруд.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– створення лексикографічної бази даних для параметризації лексичної семантики іменників досліджуваних груп на основі набору відповідних лексикографічних параметрів та логічної структури тлумачень іменникових лексем;

– побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен лексичної семантики досліджуваних іменників у СУМі;

– виведення формули структури тлумачення іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд;

– створення лексикографічної бази даних для параметризації граматичної семантики іменників української мови на основі набору відповідних лексикографічних параметрів граматичної семантики у тлумачному словнику;

– побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семантики іменників у тлумачному словнику;

– встановлення структурних типів граматичної семантики іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд.

Об'єктом дослідження є лексико-граматичний клас іменникових лексем сучасної української мови, зокрема лексико-семантичні групи (далі – ЛСГ) на позначення назв знарядь праці та споруд.

Предметом дослідження є повний масив іменникових словникових статей (близько 53 тисяч) у його лексикографічній інтерпретації в системі СУМа.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи з урахуванням специфіки досліджуваного об'єкта було застосовано індуктивний та дедуктивний методи, систематично застосовувалися інформаційна теорія лексикографічних систем (далі – ІТЛС), теорія моделей даних, методи обчислювального експерименту, компонентного, таксономічного та контекстологічного аналізів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українському мовознавстві було проаналізовано лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики іменникових лексем на всьому масиві тлумачного Словника української мови. Вперше побудовано лексикографічні бази даних (далі – ЛБД) автоматичної репрезентації граматичної семантики (у співпраці з В.А.Широковим та І.В.Шевченком) та лексичної семантики іменникових лексем української мови, представлено авторську інтерпретацію декомпозиції структури іменникових словникових статей СУМа, встановлено якісне та кількісне співвідношення параметрів лексичної і граматичної семантики іменникових лексем та запропоновано нову класифікацію іменників української мови з урахуванням формальних показників їх граматичної семантики; виведено формули компонентної структури тлумачень іменників на позначення знарядь праці та споруд.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у здійсненні авторської лексикографічної параметризації лексичної та граматичної семантики іменників сучасної української мови (зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд) на основі їх лексикографічного опису у СУМі, а також у розробці нової класифікації іменників за комплексом формальних ознак граматичної семантики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування створених лексикографічних моделей лексичної і граматичної семантики іменників у автоматизованих лінгвістичних системах, спрямованих на опис, моделювання або розуміння природної мови, а також у можливості використання цих моделей в інформаційно-пошукових тезаурусах тематичного спрямування, системах для укладання та редагування словників у вигляді лексикографічних процесорів, аналізаторів у системах штучного інтелекту та ін.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження було представлено у доповідях на міжнародних наукових конференціях: „Мова, освіта і культура у сучасному світі" (Київ, грудень 2001), „Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації й глобалізації" (Київ, листопад 2002), „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ, квітень 2004), на наукових семінарах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Особистий внесок здобувача. Основні результати одержані дисертанткою самостійно. У праці [5] автором запропоновано нову класифікаційну схему граматичної семантики українського іменника та виконано її верифікацію на матеріалі створених ЛБД.

Публікації. Основні результати дисертації викладено у п'яти публікаціях (одна у співавторстві) [1–5], у виданнях, що ввійшли до переліку ВАК України.

Обсяг і структура дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який містить 310 найменувань. Обсяг дисертації без списку використаної літератури становить 217 сторінок. Загальний обсяг роботи (з бібліографією) – 244 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання роботи, подано відомості про наукову новизну отриманих результатів та їх практичне застосування, визначено методологічну основу створення ЛБД для комплексного представлення граматичної та лексичної семантики іменників сучасної української мови.

Перший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення лексичної та граматичної семантики у сучасному мовознавстві" присвячено опису загального стану вивчення лексичної та граматичної семантики іменників української мови. Розглянуто поняття сучасної теоретичної лексикографії, окреслено етапи розвитку та напрямки пов'язаної з нею галузі комп'ютерної лексикографії, для якої формулюються і вирішуються поставлені в цьому дослідженні завдання. Викладено теоретичні засади інформаційної теорії лексикографічних систем, яка становить теоретичне та методологічне підґрунтя опису досліджуваних у дисертації мовних явищ.

Згідно з методологічними засадами ІТЛС, лінгвістична інформація, яка стосується функціонування слова як центральної одиниці мови, упорядкована та систематизовано репрезентована в структурі СУМа. Остання, у свою чергу, має регулярну, лінгвістично осмислену (хоча й не завжди явно експліковану) будову. Цей факт дає підставу для розгляду тлумачного словника як джерела комплексної лінгвістичної інформації формального та