LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична та граматична семантика іменників у словнику української мови (назви знарядь праці та споруд)

лексем), „різати" та похідні (36 лексем), „визначення" (33 лексеми), „очищувати" (33 лексеми), „перетворювати" (29 лексем), „з'єднування, скріплювання" (28 лексем), „записувати" (24 лексеми), „оброблення" (23 лексеми), „ловити" (23 лексеми), „робити, виробляти" (20 лексем), „передавати" (17 лексем), „піднімати" (16 лексем).

Для лексем – назв споруд найхарактернішим є функціональне призначення, що відображається за допомогою віддієслівних іменників або дієслів на позначення: „зберігати щось" (70 лексем), „готувати, виготовляти щось" (23 лексеми), „тримати (у знач. утримувати) щось" (19 лексем), „захищати щось" (18 лексем), „проживати" (7 лексем), „відпочивати" (6 лексем). Компоненти семантична тема та функціональне призначення виявляються класифікаційними, на основі яких у межах досліджуваних ЛСГ можуть бути виділені підгрупи слів з класами назв об'єктів та лексичні підгрупи з конкретним способом застосування, використання даних об'єктів. Це свідчить про відображення у тлумаченні системних зв'язків, які існують в об'єктивній дійсності.

У структурі тлумачення досліджуваних лексем виділення інших семантичних елементів здійснювалося з урахуванням обов'язкових компонентів – семантичної теми та функціонального призначення. Відповідно до функціонування компонентів як таких, що поширюють семантику обов'язкових, виділяємо уточнювальні компоненти, які детермінуються семантичною темою та компонентом функціонального призначення.

Така семантична детермінованість реалізується у зв'язках відповідного характеру, що встановлюються між семантичною темою та уточнювальними компонентами, з одного боку, і функціональним призначенням та відповідним набором уточнювальних компонентів – з іншого. Виділені уточнювальні компоненти відносно семантичної теми перебувають в атрибутивному відношенні як уточнювальні ознаки до номінативного поняття, а щодо функціонального призначення вони виділяються як актантні пропозиції, зумовлені валентнісно-інтенційними властивостями дієслова у конструкції вираження компонента функціонального призначення.

Серед уточнювальних семантичних компонентів важливими класифікаційними властивостями характеризується компонент на позначення об'єкта, на основі якого визначаються класи об'єктів, що пов'язуються з тим чи іншим функціональним застосуванням предмета, а також встановлюються класи, семантично співвідносні зі значенням описуваного слова. Розподіл класів об'єктів (на позначення фізичних величин, продуктів харчування, сільськогосподарських реалій та назв осіб) відповідно до семантики компонента на позначення об'єкта у тлумаченні досліджуваних лексем виявляється у закономірному співвідношенні: якщо визначальним класом об'єктів для семантичної групи іменникових лексем на позначення знарядь праці є фізичні величини, то для лексичної групи на позначення споруд він є нехарактерним, тоді як одним із визначальних для семантики лексем – назв споруд є клас об'єктів на позначення осіб, що у семантиці лексем – назв знарядь праці проявляється найменше. Подібну закономірність, яка простежується відносно інших класів об'єктів, відображено у таблиці 2:

Таблиця 2.

Кількісний розподіл класів назв об'єктів відповідно до семантики компонента на позначення об'єкта у тлумаченні іменників ЛСГ назв знарядь праці та споруд


Клас об'єктів

Кількість у % у межах ЛСГ

назв знарядь праці

Кількість у % у межах ЛСГ

назв споруд

Фізичні величини

17,1

0,3

Продукти харчування, напої

1,3

11,8

Назви осіб

1,2

15,2

Сільськогосподарські реалії

9,6

16,5

Відсоткове співвідношення класів об'єктів у групі лексем на позначення назв знарядь праці вказує на значну кількість точних обчислювальних приладів, пов'язаних із науково-виробничою сферою, а також на значний відсоток назв об'єктів, пов'язаних із сільським господарством. На лінгвістичному рівні цей факт свідчить про значну кількість в такій іменниковій групі назв понять науково-виробничої сфери. Для лексем на позначення поруд розподіл класів об'єктів вказує на те, що їх семантика визначається функціональним призначенням стосовно людей і пов'язана з поняттями побутової сфери.

Відповідно до узагальненого змісту семантичних компонентів та зв'язків, що встановлюються між семантичними компонентами у структурі тлумачення досліджуваних лексем, виведено модель лексикографічної системи, що відображає феномен лексичної семантики таких слів (схема 1):

На схемі 1 Т(х) – тлумачення лексем на позначення знарядь праці та споруд; SK(ST) – семантичний комплекс із центральним компонентом ST – семантична тема; SK(F) – семантичний комплекс із центральним інтегрально-диференційним компонентом функціонального призначення; Ds(ST) – уточнювальні компоненти семантичної теми: атрибутивний компонент (atr) та компонент на позначення місця при семантичній темі (locat₁); D – дієслово або віддієслівний субстантив, на основі якого реалізується компонент функціонального призначення; Ds(D) – уточнювальні семантичні компоненти по відношенню до дієслова: на позначення об'єкта (obj), суб'єкта (subj), місця (locat₂), мети (aim), напряму: звідки (ab), куди (ad), часу (time), умови (cond), інструмента (instr), засобу (med), сфери (sph), способу (mod); Н – оператор, що відображає зв'язок між семантичними комплексами SK(ST) та SK(F).

Встановлення особливостей компонентної структури значення лексем на позначення знарядь праці та споруд веде до побудови лексикографічних формул їх тлумачення. Структуру значення іменників ЛСГ на позначення назв знарядь праці можна представити за допомогою формули 6:

Т(х)=[atr + locat1]+ SТ + F + [obj + subj + instr + med + locat2 +

+ ab + ad + aim + cond] (6)

Для одиниць ЛСГ на позначення назв споруд така формула набуває незначного спрощення (формула 7):

Т(х)=[atr + locat1] + SТ + F + [obj + mоd + locat2 + ab + ad] (7)

Дужки [ ] в обох формулах вказують на можливість набуття компонентом факультативного значення.

Здійснений аналіз тлумачень досліджуваних іменників свідчить про те, що їх структура визначається набором вказаних семантичних компонентів, які характеризуються узагальненим значенням, певною синтаксичною роллю, формою вираження і зв'язками.

У третьому розділі „Граматична семантика іменників у Словнику української мови" об'єктом вивчення стала відображена у СУМі