LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексична та граматична семантика іменників у словнику української мови (назви знарядь праці та споруд)

%

[1:]

1973

98,4

438

98,4

[2:]

27

1,3

6

1,3

[1n]

2

0,09

[1.=1:]

2

0,09

[3:]

1

0,05

[1.1:]

1

0,2

Серед них найчисленнішою (98,4% лексем) є сигнатура [1:], яка визначається одним компонентом, одним парадигматичним та родовим параметром і нормативним творенням числових форм. Мінімальною кількістю лексем характеризуються сигнатури, які відображають структури граматичної семантики, ускладнені більшою кількістю лексемних варіантів, родів чи словозмінних параметрів, що свідчить про певну закономірність у граматичному упорядкуванні семантики іменникових лексем.


Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки.

1. Створені на основі аналізу 11-томного тлумачного Словника української мови ЛБД репрезентації лексичної та граматичної семантики іменників є ефективним і зручним інструментарієм для здійснення параметризації лексичної та граматичної семантики відповідних лексем, представлених у співвіднесених правій та лівій частинах статей тлумачного словника.

2. Особливості лексичної семантики іменників на позначення назв знарядь праці та споруд у роботі представлено за допомогою побудованої лексикографічної бази даних з відображенням у ній особливостей параметризації іменникової семантики, основним репрезентантом якої є тлумачення. Виділені у процесі дослідження параметри співвідносяться з компонентами значення, відображеними у тлумаченні відповідних лексем. На рівні логічних відношень, який визначається як базовий, у формуванні структури судження виділяються елементи родової і видової ознак, що співвідносяться з обов'язковими структуротвірними семантичними компонентами – семантичною темою та функціональним призначенням. Інші компоненти значення залежать від обов'язкових і функціонують при них як уточнювальні диференційні: при семантичній темі – атрибутивний компонент і компонент на позначення місця; при компоненті функціонального призначення для назв знарядь праці – семантичні компоненти на позначення об'єкта, суб'єкта, мети, інструмента, засобу, способу, умови, напряму місця і сфери; для назв споруд – семантичні компоненти на позначення об'єкта, способу, місця і напряму (початкова і кінцева точки).

3. Врахування специфіки параметризації правої частини словникових статей досліджуваних лексем, особливостей визначеного статусу семантичних компонентів, їх узагальненого значення та зв'язків, що встановлюються між ними, уможливило побудову моделі лексикографічної системи лексичної семантики лексем на позначення знарядь праці та споруд, яка реалізується структурою другого порядку і відображається на основі виділення обов'язкових семантичних компонентів та розподілення між ними уточнювальних компонентів залежно від їх узагальненого значення.

4. Особливості компонентного складу структури тлумачення аналізованих лексем виявляють себе у відповідних формулах тлумачення лексичного значення з урахуванням спільних обов'язкових семантичних компонентів, а також різних уточнювальних, що зумовлено відмінностями денотативного значення одиниць відповідних ЛСГ.

5. Параметризація граматичної семантики, проведена на матеріалі іменників української мови, опрацьованих у СУМі, здійснена на основі лексикографічних параметрів на позначення числа, роду, парадигматичного класу та фіксованої лексемної варіативності слова. Специфіка ієрархічної системи параметризації граматичної семантики іменників у тлумачному словнику дозволяє побудувати модель лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семантики, представлення якої реалізується системою вкладень граматичних параметрів, а їх комбінування виявляє граматичні структурні типи іменників української мови, зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд.

6. Розподіл іменників за структурними типами граматичної семантики відбувається за певними правилами та закономірностями функціонування граматичної підсистеми цього лексико-граматичного розряду слів. Структура граматичної семантики іменників у тлумачному словнику регламентована певною кількістю параметрів: кожен іменник може визначатися одним або двома параметрами числа; одним, двома або трьома параметрами роду; належати до одного, двох чи трьох парадигматичних класів та мати один, два або три лексемні варіанти.

7. Проведена параметризація лівої частини словникових статей іменників дозволила здійснити нову класифікацію іменників сучасної української мови за параметрами їх граматичної семантики, відображеними у СУМі. При цьому встановлення структурних типів граматичної семантики дозволило вивести закономірності кількісного співвідношення параметрів у семантиці лексем досліджуваних груп з наступним поширенням цих узагальнень на весь іменниковий масив української мови. Основний зміст таких закономірностей виявляється у значній перевазі спрощених структур, ускладнення за будь-яким параметром зумовлює багатократне зменшення кількості лексем з цими структурами.


Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Погрібна О.О. Дистрибуція структурних елементів полісемічних іменників у тлумачному словнику української мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX-VІІІ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 6 – 2002. – С. 119–125.

2. Погрібна О.О. Створення семантичної бази знань на основі аналізу структури дефініцій тлумачного словника // Мовознавство. – № 1. – 2003. – С. 84–88.

3. Погрібна О.О. Структура дефініції як основа для створення семантичної бази знань (на матеріалі тлумачного словника) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX-VІІІ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 9 – 2004. – С. 15–17.

4. Погрібна О.О. Комплексні постулати представлення граматичної семантики іменників української мови у тлумачному словнику // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: ВПУ „Київський університет", 2004. – С. 176 – 182.

5. Погрібна О.О., Чумак В.В., Широков В.А., Шевченко І.В. Лінгвістична класифікація українського іменника у світлі теорії лексикографічних систем // Мовознавство.— № 5–6. – 2004. – С.