LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови-реципієнта (на матеріалі латинських запозичень українських пам'яток кінця XVI-XVII ст.)

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







ГРИЦЕНКО Світлана Павлівна




УДК 801.3.71



ЛЕКСИЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЧИННИК ДИНАМІКИ СТРУКТУРИ

МОВИ–РЕЦИПІЄНТА

(на матеріалі латинських запозичень українських пам'яток

кінця XVI – XVII ст.)




10.02.15 – загальне мовознавство





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







КИЇВ – 1999


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства і класичної філології Київського університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти України



Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Семчинський Станіслав Володимирович, Київський університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри



Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор Нікітіна Фіонілла Олексіївна, Київський інститут перекладачів, професор

– кандидат філологічних наук, доцент Савранчук Ксенія Федорівна, Київський державний лінгвістичний університет, доцент



Провідна установа – Інститут українознавства імені І.П.Крип'якевича НАН України, відділ української мови, м. Львів



Захист відбудеться "22" квітня 1999 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14)



З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кімн. 10)



Автореферат розіслано " 20 " березня 1999 р.






Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Шахова


Загальна характеристика роботи

Жодна мова в світі не розвивається ізольовано від інших мов. Мови постійно перебувають у взаємодії, збагачуючи одна одну, бо неможливо уявити співжиття різних етносів, які підтримували б господарські й культурні відносини, і мови яких залишалися б при цьому закритими для впливів іншої чи інших мов. Тому питання про шляхи, напрями, інтенсивність впливів однієї мови на іншу, динаміки структури мови-реципієнта під впливом інших мов залишаються акту-альними для сучасного мовознавства. Чимало питань, пов'язаних з лексичними впливами однієї мови на іншу ще чекає на докладну увагу дослідників; нерідко розгляд лексичних запозичень вичерпується вузько лексикологічною проблема-тикою (передусім, зміна складу лексем та трансформація їх семантичної структури) без належної уваги до проблем формально-граматичної та фонетичної адаптації запозичень і зміни питомих елементів мови-реципієнта внаслідок осво-єння іншомовної лексики.

Українська мова – мова етносу, який упродовж століть був надзвичайно динамічним щодо контактів з іншими етносами, зберігає сліди впливів інших мов і культур упродовж усього засвідченого історією часу розвитку. Тому важливо по-етапно вивчити для кожного хронологічного зрізу історії української мови джере-ла, характер, напрями впливів інших мов на її структуру. Якщо врахувати той факт, що на українській етномовній території поряд з українською мовою широко функціонували інші мови (як засоби спілкування в офіційних сферах, як мови науки, словесної творчості), то актуальність вивчення українсько-іншомовних вза-ємин на різних хронологічних зрізах не підлягає сумнівам. Різноплановість вза-ємодії української мови з іншими мовами надає таким дослідженням загально-теоретичного значення, оскільки вони можуть розкривають нові аспекти взаємо-дії мов як універсального лінгвального феномена.

Актуальність дослідження впливу латинської мови на українську в XVI - XVII ст. зумовлена:

а) недостатністю вивчення такого типу взаємодії мов, коли одна з них у мо-мент впливу на іншу не має свого етносу як носія мови, є т.зв. "мертвою" мовою;

б) потребою поглибленого дослідження впливу латинської мови на структу-ру української мови на одному з переломних етапів розвитку останньої;

в) необхідністю вияву закономірностей та історико-культурної зумовленості розвитку української мови к. XVI – XVII ст., створення цілісної картини становлен-ня і розвитку української мови на різних хронологічних зрізах.

Метою дисертації є аналіз впливів латинської мови на українську XVI – XVII ст. на тлі відповідних процесів у польській, російській та білоруській мовах; дослідження зв'язку внутрішньомовних та позамовних історико-культурних проце-сів; вияв репертуару, структури латинських запозичень у мові українських пам'я-ток зазначеного періоду, та їх вплив на структуру української мови.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) з'ясувати соціомовний статус латинської мови у мовно-культурному жит-ті України к. XVI – XVII ст.;

2) виявити склад, формальну структуру і семантику латинських запозичень у мові українських пам'яток зазначеного періоду;

3) дослідити шляхи переймання латинських елементів, типи і напрями адаптації латинських запозичень в українськомовних текстах;

4) окреслити залежність характеру переймання латинських елементів від жанру пам'яток;

5) показати основні типи змін української мови під впливом латинської.

Джерелами дослідження послужили:

а) твори українських поетів XVI – XVII ст. (Андрія Скоульського, Якова Седовського, Афанасія Филиповича, Григорія Бутовича, Йоаникія Галятовського, Лазара Барановича, Варлаама Ясинського, Симеона Ставницького, Антонія Радивиловського, Івана Величковського, Дмитрія Туптала та анонімні вірші);

б) пам'ятки ділової мови, зокрема, збірники актових документів (Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст.; Книга Київського підкоморського суду (1584 – 1644); Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582 – 1588); Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.; Волинські грамоти XVI ст.; Торгівля на Україні. XVI – середина XVII ст. Волинь і Наддніпрянщина; Акти села Одрєхови); рукописні грамоти: (Привілей королеви Бона міщанам міс-течка Вижва. 1553; Грамота антіохійського патріарха Йоаника IV Доу на засну-вання братства при церкві св. Трійці в місті Кам'янці. 1586; Правова грамота Київського воєводи князя Острозького Костянтина... с. Старе Село. 1605);

в) козацькі літописи (С.Величка, Г.Граб'янки та Самовидця).

Важливим джерелом мовної інформації послужила картотека Словника української мови кінця XVI – першої половини XVII ст. (зберігається в Інституті українознавства ім. І.П.Крип'якевича НАН України, м. Львів), опубліковані історич-ні словники української, білоруської, російської, польської мов, лексикологічні до-слідження.

У роботі використано описовий та елементи зіставно-типологічного методу, а також прийоми лінгвостатистичного аналізу мовних явищ.

Наукова новизна дисертації полягає у спробі створення цілісної картини латинськомовних упливів на структуру