LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови-реципієнта (на матеріалі латинських запозичень українських пам'яток кінця XVI-XVII ст.)

пам'ятках к. XVI – XVII ст." зосереджена увага на складі латинізмів у структурі мови-реципієнта, на розширенні внаслідок переймання лексики понятійної струк-тури української мови, на репрезентації структурної різноманітності латинських запозичень, зафіксованих писемними пам'ятками.

У підрозділі "Тематична класифікація латинізмів" подано класифікацію запозичень: вона має три яруси: перший – універсум – засвідчує недиферен-ційованість усього понятійного поля; другий – макродиференціація, поділ на три основні комплекси: всесвіт (поза людиною), людина (поза всесвітом), людина і всесвіт (як певна єдність); третій – диференціація на відповідні ідеографічні сфери. Зокрема, комплекс всесвіт охоплює чотири підкомплекси: небесні тіла, земля, рослинний світ, тваринний світ; комплекс людина – чотири: людина як істота, душа і розум, людина як член суспільства, організація суспільства і соціальні інститути; комплекс людина і всесвіт – шість: буття, якість і стан, число і кількість, міра, час, простір, причина, рух, зміна. У межах підкомплексів можуть окреслюватися окремі ідеографічні групи. Насичення цих груп запозиченою лек-сикою є нерівномірним: окремі групи розгалужені, чисельні (напр.: людина як істота; душа і розум; людина як член суспільства; організація суспільства і соціальні інститути), інші – представлені поодинокими лексемами (напр.: небесні тіла, земля, простір, причина). Напр.: підкомплекс організація суспільства і соціальні інститути представлений такими ідеографічними групами:

– назви державно-адміністративних організацій (напр.: канцелярия* 'канцелярія' (< cancellaria), конвокацыя 'сейм для обирання кандидатури на трон, який скликався після смерті короля' (< convocatio), консерваты 'судові сесії Люблінського трибуналу – найвищої апеляційної інстанції для Малопольщі та українських земель у складі Речі Посполитої' (< с-лат. conservata), сенать 'найвища судова влада' (< senatus), маестать 'трон, влада' (< majestas, -tatis), коммісія 'урядова комісія' (< commissio), маистрать 'державна організація, що керує містом, міська управа' (< magistratus);

– назви подій державної ваги (напр.: визитация 'інспектування, здійснення урядових відвідин, переважно церков і монастирів з метою перевірки стану справ' (< visitatio), елекъция 'вибір на яку-небудь посаду' (< electio), революція 'рух, переворот' (< revolutio), нобhлhтовать 'підносити до шляхетського стану' (< nobilitare), трактать (> трактовати) 'переговори' (< tractatus), конфедерація 'тимчасовий союз із політичною метою' (< confederatio), интеррегнумъ 'період між смертю одного короля і обранням іншого' (< interregnum), интерцейсія 'політичне посередництво' (< intercessio);

– назви державно-адміністративних документів (напр.: администрация 'розпорядження' (< administratio), акт 'правовий урядовий документ' (< actus), диспозиция 'розпорядження, план' (< dispositio), конвенция 'договір, зближення, угода' (< conventio), констытуция 'звід законів' (< constitutio), реляція 'рапорт, донесення' (< relatio), инструкція 'назва письмової постанови' (< instructio), мет-рика 'збірник давніх урядових актів; офіційний перелік, список, відомість' (< mat-ricula > matrix), пакть 'угода' (< pactum);

– назви урядових осіб (напр.: администраторъ 'правитель, намісник, заступник' (< administrator), антецесор 'посередник' (< antecessor), дигнитаръ 'сановник' (< dignitas, -tatis), инстыкгатор 'сановник чи урядова особа, в обов'язки якої входило стежити за правосуддям, притягувати порушників до відповідальності' (< instigator), екзекутор 'виконавець судового рішення' (< exe-cutor), електъ 'особа, яку обрали на певну посаду' (< electio), кандидать 'претендент на певну посаду' (< candidatus), канцлєр 'сановник, який очолював державну канцелярію і охороняв королівську печатку' (< cancellare), кашталян 'сановник із функціями нагляду за станом укріплень і постачання найбільших державних замків; заступник воєводи' (< castellanus);

– назви, пов'язані із соціально-політичним утиском (напр.: агравовати 'погіршувати, обтяжувати, утискати, неволити' (< aggravare), агравація 'гніт, утиск' (< aggravare), девастовати 'спустошувати, розорювати, знищувати' (< devastare), деспектовати 'ганьбити, безчестити, зневажати' (< despectare), инъфестовати 'тривожити, мучити, переслідувати' (< infestare), карция 'в'язниця' (< с-лат. corazina), кгравамень 'утиск, насильство' (< gravamen), апостата 'запроданець, ренегат' (< apostatis), коррупція 'деморалізація' (< corruptio), ребеллhя 'бунт' (< re-bellio), ребельзантъ 'бунтівник' (< rebelans, -antis), факція 'змова, бунт' (< factio), опресія 'гноблення' (< oppressio), дисципліна 'підпорядкування' (< disciplina), протекція 'підпорядкування, зверхність однієї держави над іншою' (< protectio), субмhссія 'підкорення певній владі' (< submissio);

– право; у цій ідеографічній сфері окреслюються дві предметно-тематичні групи:

а) назви осіб, пов'язаних із судочинством, представників слідчих органів, злочинців (напр.: авдитор 'член суду' (< auditor), адьгерентъ 'прибічник, прихильник; прислужник, співучасник' (< adhaereo), акторъ 'позивач, поводова, оскаржена або потерпіла сторона' (< actor), арбитеръ 'арбітр, посередник, полюбовний суддя' (< arbiter), асесоръ 'судова особа, судовий засідатель' (< as-sessor), виоляторъ 'порушник' (< violator), делятор 'позивач' (< delator), инквизитатор 'слідчий' (< inquisitor), комьпромисар 'третейський суддя' (< com-promissarius), коррупторъ 'порушник' (< corruptor);

б) назви на позначення загальних і часткових понять судочинства, мір і спо-собів покарання, назви зі сфери виконавчої і слідчої діяльності судових органів, назви юридичних документів, назви судових інстанцій: (напр.: акт 'документ, вне-сений до книги для запису судових справ, що набув після цього чинності' (< ac-tus), акцессорыя 'вирок' (< accessorium), акция 'справа, судовий процес, позов' (< actio), алегация 'доказ, покликання на щось' (< allegatio), алеговати 'доводити, виправдовувати' (< allegare), акцесїя 'здобуття права на власність; угода про прибуток' (< accessio), акъторат 'право однієї із сторін на першочергове наведення доказів своєї правоти' (< actor), актований 'розпочатий у суді, вине-сений на розгляд суду' (< actus), актыковане 'запис документа до судово-адміністративних книг' (< с-лат. acticare), алтеркація 'суперечка сторін у формі перехресного допиту' (< altercatio), апелевати 'апелювати, звертатися за підтримкою' (< appellare), апробація 'схвалення, затвердження' (< approbatio), аргументовати 'аргументувати, доводити, підтверджувати доказами' (< argu-mentari), аресть 'тимчасове позбавлення волі; судова заборона користуватися чимось, виконувати щось; офіційне припинення розгляду судової справи' (< с-лат. arrestare);

– військова справа (напр.: апараменътъ 'кулі, порох та інші речі, потрібні для гармати' (< apparamentus), апарать 'сукупність речей, призначених для стрільби' (< apparatus), антесигнанъ 'керівник, провідник; солдати перших ше-ренг, які боролися попереду прапора і захищали його; відбірна частина легіону, яка підтримувала в бою кінноту' (< antesignanus), адверсаръ 'ворог, противник' (< adversarius), армата 'гармата, зброя, флот, армада, військо' (< с-лат. armata), бардышъ 'бердиш (різновид холодної зброї)' (< barducium), башта 'оборонне укріплення – вежа' (< с-лат. bastia), екьспедиція 'приведення в порядок, відправка війська на