LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості (на матеріалі українських народних казок)

21


Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова





Жук Тетяна Василівна


УДК 808.3


Лексичний та синтаксичний повтор

в українській народній творчості

(на матеріалі українських народних казок)



10.02.01 – українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Київ – 2005


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Плющ Марія Яківна,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова,

професор кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Жайворонок Віталій Вікторович,

Інститут мовознавства імені О.О.Потебні

НАН України,

провідний співробітник відділу загальнослов'нської проблематики та східнослов'нських мов


кандидат філологічних наук

Кравець Лариса Вікторівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

доцент кафедри стилістики української мови

Провідна установа – Вінницький державний педагогічний університет імені М.М.Коцюбинського,

Інститут філології й журналістики,

кафедра загального мовознавства,

Міністерство освіти і науки України,

м. Вінниця

Захист відбудеться " 1 " червня 2005 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "_____" квітня 2005 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Гальона Н.П.

Загальна характеристика дисертації


За останні десятиліття у мовознавстві помітно посилився науковий інтерес до культурної конотації фольклорного слова, розвитку його семантики, як і інших одиниць мовної структури фольклорних текстів, що являють собою блискучі зразки мовної форми художнього вираження думок і почувань.

У сучасному мовознавстві обстоюється погляд на фольклор як окремий різновид художнього стилю або ширше – як окремий художній стиль літературної мови, що виявляє специфічні ознаки (Л.Ф.Дунаєвська, С.Я.Єрмоленко, А.Ж.Греймас, І.М.Герасимова, Ніколає Рошияну, В.Н.Перетц, В.Я.Пропп та ін.). Насамперед він є каталізатором спільних тенденцій, що творять літературну мову на ґрунті загальнонародного мовлення. Саме тому усна народна творчість дає надзвичайно багатий матеріал для осмислення специфіки народного світосприйняття у найрізноманітніших його аспектах, для вивчення закономірностей розвитку і функціонування мовних одиниць в усномовних текстах. А оскільки в усній народній творчості поєднуються загальномовні, загальнофольклорні і специфічно жанрові тенденції, то це зумовлює певні труднощі у визначенні стилістичної природи мови фольклору, що стосується й мови українських народнах казок.

Своєрідність казки як жанру виявляється на рівні її мовного оформлення (використання лексичних одиниць, словотворчих засобів, синтаксичних конструкцій тощо) та розмаїття форм вираження експресії, властиве усім значущим одиницям мови, що спонукає до активного вивчення їх функціональної багатоманітності.

Жанрово-стилістичне багатство усної народної творчості досліджують фольклористи, літературознавці, лінгвісти. Зокрема в лінгвістичних дослідженнях українського фольклору (О.О.Потебня, Р.Г.Волощук, С.Я.Єрмоленко, Л.Г.Скрипник, О.Б.Ткаченко, С.В.Шевчук, К.Ф.Шульжук та ін.) об'єктом аналізу переважно стають народнопісенні тексти. Проте фольклорний компонент в українських народних казках з боку вивчення граматичної структури та лексичної і синтаксичної своєрідності тексту досі залишається недостатньо дослідженим. Ще далека до глибокого наукового осмислення, як це зроблено, наприклад, В.І.Борковським у праці "Синтаксис сказок. Русско-белорусские паралелли" [М., 1981], у дослідженнях російських мовознавців (М.І.Астаф'єва, Л.Ю. Балясна, Л.І. Бєлунова, В.І.Єрьоміна, Квета Кожевникова, Н.О.Кожевникова, Є.Ю.Кукушкіна, Г.І. Петровичева, О.М.Прожогіна, О.А.Світлична та ін.) проблема використання художніх засобів образності в народних казках, до яких належить і лексичний та синтаксичний повтор.

В українському мовознавстві до художнього прийому повтору на матеріалі художніх текстів зверталися М.Ф.Алефіренко, Ж.О.Гетьман, А.К.Мойсієнко, О.В. Огоновська, О.Є. Пивоваров, М.Я.Плющ, С.Я.Скляр, О.Г.Фоменко та ін. Але спеціальних досліджень з метою виявлення структурно-функціональних і стилістичних особливостей лексичного і синтаксичного повтору в текстах народної казки немає. Саме це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Актуальність теми визначається об'єктивною суспільною потребою культурологічного підходу до вивчення національної мови в Україні, а також необхідністю створення теоретичних засад етнолінгвістики, важливим аспектом якої є з'ясування ролі текстотвірних засобів, властивих жанрові народної казки. Актуальним є й питання про такі специфічні засоби, як лексичний і синтаксичний повтор, функції якого, хоч і привертали увагу дослідників художнього тексту, але не досліджувалися в аспекті репрезентації лексичної та граматичної семантики як текстотвірного засобу в українській народній казці.

Зв'язок дисертації з науковимим програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з темою "Граматичні й семантичні аспекти функціонування лексики та фразеології української мови", яку досліджують на кафедрі української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. У вужчому плані ця тема ґрунтується на сучасних підходах до вивчення лексичної і граматичної семантики слів і синтаксичних побудов з погляду їхньої ролі у текстотворенні. Тема дисертації затверджена Вченою радою Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 3 від 30 листопада 1999 року) та Науковою радою „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 від 22 червня 2000 року).

Об'єктом дослідження є лексичний і синтаксичний повтор як структурно-семантичний засіб організації текту казки.

Предметом дослідження є функціонування повтору у межах простого та складного речень, а також ширших синтаксичних одиниць – надфразної єдності та тексту казки. Дослідженню підлягають лише ті лінгвальні одиниці, повтор яких свідчить про існування чи виникнення внутрішньотекстових