LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості (на матеріалі українських народних казок)

змістових зв'язків, що актуалізуються в єдності з іншими засобами в казковому тексті.

Мета дисертаційного дослідження полягає у з'ясуванні функцій лексичного і синтаксичного повтору як структурно-семантичного засобу організації тексту української народної казки.

Завдання дослідження:

1) з'ясувати поняття повтору на лексичному і синтаксичному рівнях;

2) виявити особливості будови, семантичну і граматичну зумовленість використання лексичного повтору в структурі казкового тексту;

3) охарактеризувати логіко-смислові параметри синтаксичного повтору в українській народній казці;

4) визначити функції лексичного і синтаксичного повтору,

5) з'ясувати типологію й стилістичні особливості повтору в референційно-інформаційному змісті висловлювання.

Методи дослідження. У роботі як основний використано дескриптивний метод, що передбачає лінгвістичний опис мовних одиниць, відбір і систематизацію відповідного матеріалу, а також прийоми функціонально-семантичного і контекстуального аналізу.

Джерелами дослідженнястали академічні видання казок з науково апробованими текстами: „Українські народні казки, легенди, анекдоти". – К.: Держвидав худ. літ., 1957. – 544 с.; „Героїчно-фантастичні казки" /Упорядн., передм., прим. І.Березовського. Ілюстр. художн. В.Лопати. – К.: Дніпро, 1984. – 366 с.; „Соціально-побутові казки" /Упор., передм., прим. О.Бріциної. Ілюстр. художн. А.Василенка. – К.: Дніпро, 1987. – 282 с.; „Золота книга казок. Українські народні казки": Для ст. шк. віку /Упорядн., передм., приміт. Л.Ф.Дунаєвської; Ілюстр. І.А.Вишенського; Художн. оформлен. В.П.Вересюка. – К.: Веселка, 1990. – 431 с., а також інші збірки. Добір текстів для дослідження був здійснений таким чином, щоб українська народна казка постала в усій різноманітності (соціально-побутових, чарівних, казок про тварин).

Матеріалом дослідження послужила вибірка з неадаптованих текстів українських народних казок конструкцій з контактним та дистантним повтором (близько 4000 фіксацій).

Наукова новизна дослідженняполягає в тому, що в ньому вперше в українському мовознавстві на матеріалі українських народних казок здійснено системне дослідження структурних особливостей лексичного й синтаксичного повтору; з'ясовано логіко-смислові параметри, текстотвірні функції та семантичну і граматичну зумовленість використання засобу повтору; охарактеризовано його стилістичні особливості в загальному змісті казки-оповіді, що вирізняють її з інших фольклорних жанрів.

Теоретичне значення роботи. Висновки й узагальненнявиконаного дослідження збагачують теорію функціональної граматики і стилістики тексту положеннями про своєрідність побудови казки, про текстотвірну функцію лексичного й синтаксичного повтору.

Результати дослідження допоможуть осмислити механізм сприйняття індивідом навколишнього світу через текстові реалії як універсальну систему знань і духовного самовираження українського народу, що передаються з покоління в покоління.

Практичне значення роботи. Матеріали дослідження можуть бути використані у практиці викладання курсу української народної творчості у вищих навчальних закладах, у створенні спецкурсів з проблем стилістики та лінгвістичного аналізу тексту, у підготовці студентами філологічних спеціальностей курсових і дипломних робіт.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науковій конференції "Мова у слов'янському культурному просторі" в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини (Умань, 2002), на V Міжнародній науково-практичній конференції „АВІА – 2003" (23 – 25 квітня 2003 р., Національний авіаційний університет), на науково-методичних конференціях у Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя (Ніжин, 1999 – 2004).

Матеріали дисертаційного дослідження були використані в процесі викладання української мови студентам Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка про впровадження № 04 від 14 січня 2005 року); Прилуцького педагогічного училища ім. І.Я.Франка (довідка про впровадження № 24 від 14 січня 2005 року).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 6-ти публікаціях, з них – 4 статті, решта – тези доповідей, виголошених на наукових конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Реферована робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку використаних джерел та списку умовних скорочень. Основний текст дисертації викладено на 169 с., загальний обсяг роботи – 197 с.


Основний зміст роботи


У вступі вмотивовується доцільність вибору теми, обґрунтовуються її актуальність, теоретичне й практичне значення; характеризується стан вивчення порушеної проблеми, з'ясовується мета й завдання дисертації, її наукова новизна, визначаються методи дослідження, указано форми апробації матеріалу.

У першому розділі – "Структурні типи лексичних повторів і їх роль в українській народній казці" – досліджено структуру лексичного повтору в казковому тексті, який характеризується як різновид художнього стилю, що виявляє специфіку виражальних засобів, призначених для виконання естетичної функції. З погляду структурно-семантичної організації тексту та естетичної функції в нашому дослідженні простежується повтор як фігура мови, що служить засобом вираження низки функцій в організації художнього тексту казки.

Характеризується поняття лексичного повтору в лінгвістичній літературі, де він розглядається в різних аспектах. Відзначено внесок у дослідження повтору вітчизняних (М.В.Ломоносова, Ф.І.Буслаєва, О.О.Потебні, О.О.Шахматова, О.М.Брик, Г.В.Гак, Є.А.Іванчикової, П.С.Вдовиченка, Н.В.Молотаєвої, І.А.Синиці, А.П.Сковородникова та ін.) та зарубіжних лінгвістів ХІХ–ХХ ст.

Сучасна література про повтор засвідчує широкий спектр підходів до його тлумачення, що пояснюється його поліфункціональністю.

Повтор – це "фігура мови, що полягає в повторенні в певній послідовності звуків, слів або їх частин, висловів для досягнення відповідного виражального чи виражально-зображуваного ефекту" [УМЕ, 2000, 459]. Текстова семантика лінгвальних одиниць лексичного рівня, наявна в процесі створення змістової зв'язності казкового, як і будь-якого тексту, є результатом взаємодії лексичних значень слів, які вступають у текстові зв'язки, та настанови оповідача.

У казковому тексті лексичне значення слова, що актуалізується контекстом, часто виступає в одному зі своїх варіантів і є базовим компонентом семантичного повтору. Якщо семантичний повтор передбачає наявність різних відтінків значень, які мають імпліцитний засіб вираження, то різні види лексичного повтору є одним із важливих засобів експлікації внутрішньотекстового змісту.

Різні види лексичного повтору репрезентують специфічні семантико-стилістичні функції: виділення найістотнішого в описуваних подіях, стилізації часових параметрів їх розгортання та інтенсивності (дієслівний повтор); кількаразовогоіменування особи з метою її характеризації (номінаційні ланцюжки,